Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Схема експерименту та отримані результати

Склад розчину, мл	Оптична щільність	Кількість зв’язаної міді, мг
CuSO₄(4%)	Пектин (0,5 %)	Вода
1,0		4,0
1,0	0,5	3,5
1,0	1,0	3,0
1,0	2,0	2,0
1,0	3,0	1,0

Вміст пробірок перемішують. Утворений осад відокремлюють фільтруванням. У фільтраті визначають залишкову концентрацію іонів міді і кількість зв'язаної пектином міді за раніше описаною методикою. Результати експерименту вносять в табл. 26.

Дослідження здатності білка зв'язувати іони міді

У кілька пробірок вносять досліджувані розчини в кількостях, зазначених у табл. 27.

Таблиця 27

Схема експерименту та отримані дані

Склад розчину, мл	Оптична щільність	Кількість зв’язаної міді, мг
CuSO₄(4%)	Білок (0,5 %)	Вода
1,0		4,0
1,0	0,5	3,5
1,0	1,0	3,0
1,0	2,0	2,0
1,0	3,0	1,0

Вміст пробірок перемішують і фільтрують. У фільтраті визначають залишкову концентрацію іонів міді і зчитують кількість міді, пов'язаної з білком за раніше описаної методикою.

Дослідження здатності суміші білка та пектину зв'язувати іони міді

В ряд пробірок вносять досліджувані розчини в количес зазначених у табл.28.

Таблиця 28

Схема експерименту та отримані дані

Склад розчину, мл	Оптична щільність	Кількість зв’язаної міді, мг
CuSO₄(4%)	Пектин (0,5 %)	Білок (0,5 %)	Вода
1,0	1,0		3,0
1,0	1,0	1,0	2,0
1,0	1,0	2,0	1,0
1,0	1,0	3,0	0,0
1,0	0,0	1,0	3,0
1,0	2,0	1,0	1,0
1,0	3,0	1,0	0,0
1,0	0,0	1,0	4,0

Вміст пробірок фільтрують. У фільтраті визначають залишкову концентрацію іонів міді і розраховують кількість зв'язаної пектином і білком міді за вищеописаною рочки. На підставі отриманих результатів роблять висновки про здатність різних біополімерів зв'язувати іони міді і порівнюють сполучну здатність пектину, білка і їх сумішей.

Лабораторнаа робота №3

Вітаміни

Метою цієї роботи є оцінка вмісту вітаміну С і β-каротину в джерелах рослинного походження та ефективності їх використання для досягнення відповідного рівня споживання даних вітамінів.

Обладнання та реактиви: апельсиновий, мандариновий, грейпфрутовий, ананасовий, лимонний, яблучний соки, плоди горобини, хлороформ, розчин 2,6-діхлорфеноліндофенолята натрію, НСl, аскорбінова кислота, β-каротин, 10%-ний розчин фосфорномолібденовой кислоти, система розчинників циклогексан -ефір (80:20), гексан, фотоелектроколориметр, хроматографічна пластинка, колби, піпетки, капіляри, подрібнене скло, мікробюретки.

Дослід 1. Оцінка якості фруктових і овочевих соків за показником вмісту вітаміну С

Вітамін С у молоці міститься головним чином у вигляді аскорбінової кислоти (АК) (67-78%) і невелика частина - у вигляді дегідроаскорбінової кислот (ДАК) (22-33%). Безпосередньому визначенню масової частки АК шляхом окислення її до ДАК за допомогою 2,6-діхлорфеноліндофенолята натрію в молоці заважає молочний білок, здатний зв'язуватися з індикатором. Тому вітамін С визначають в безбілковому фільтраті або розбавленому молоці.

Серед численних методів аналізу вмісту вітаміну С в харчових продуктах, які використовуються у всьому світі, найбільш простим, швидким і, як наслідок, поширеним є метод візуального титрування 2,6-діхлорфеноліндофенолятом натрію. Цей метод заснований на окислювально-відновної реакції, що супроводжується появою рожевого забарвлення аналізованого розчину, відповідного окисленої формі фенолята:

2,6-Дихлорфеноліндофенолят натрію

Приготування реактивів

Розчин 2,6-діхлорфеноліндофенолята натрію отримують розчиненням 0,2 г реактиву в 250 мл дистильованої води в мірній колбі. Готовий реактив фільтрують через складчастий фільтр і зберігають у щільно закритій колбі в темряві в холодильнику.

Для одержання розчину соляної кислоти до 10 мл концентрованої соляної кислоти в мірній колбі додають 990 мл дистильованої води.

Встановлення титру фенолята. Розчиняють 100 г (точна наважка) аскорбінової кислоти в розбавленій соляній кислоті в мірній колбі на 100 мл, перемішують, відбирають 10 мл, переносять в іншу мірну колбу на 100 мл і доводять до мітки розчином соляної кислоти. Відбирають 1 мл отриманого розчину і титрують приготовленим розчином фенолята натрію. Титр фенолята (Т) визначають за формулою

де а - наважка аскорбинової кислоти, г;

V - обєм фенолята, який пішов на титрування стандартного розчину аскорбінової кислоти, мл;

0,03 – коефіцієнт поправки на реактиви.

Всі операції з аскорбіновою кислотою слід проводити швидко, так як в соляній кислоті вітамін С досить швидко руйнується.

Хід роботи. В плоскодонну колбу на 100 мл поміщають від 5 до 10 мл соку в залежності від регламентируемого вмісту вітаміну С, додають 5 мл розведеної соляної кислоти і титрують розчином 2,6-діхлорфеноліндофенолята натрію до рожевого забарвлення аналізованого розчину, не зникаючого протягом 30 з (в кислому середовищі фенолят руйнується з утворенням безбарвних з'єднань). Вміст аскорбінової кислоти (АК, мг/100 мл соку) визначають за формулою

де Т - титр фенолята, г/мл;

- обєм фенолята, який пішов на титрування, мл;

- обєм соку, який взяли на титрування, мл;

0,03 — коефіцієнт поправки на реактиви;

100 — коефіцієнт перерахунку на 100 мл сока.

Примітка. 1. При дослідженні вмісту вітаміну С не слід брати соки червоної і фіолетового забарвлення: вишневий, чорносмородиновий, оскільки природні пігменти будуть маскувати перехід забарвлення розчину при титруванні. Найбільш показовими можуть бути соки: апельсиновий, мандариновий, грейпфрутовий, ананасовий, лимонний, яблучний і томатний. При виборі соків слід звертати увагу на етикетку, яка регламентує вміст вітаміну С. Рівень вітаміну в соку повинен бути не менше 2 мг/100мл

При проведенні титрування зручно користуватися мікробюретки на 1 -2 мл (рис. 39). Для здійснення титрування за допомогою мікробюретки заповнюють при закритих кранах скляну кульку нагорі бюретки розчином 2,6-діхлорфенолін-дофенолята натрію.

Рис. 39.Мікробюретка для титровання

Відкривають правий кран і заповнюють ліве коліно микробюретки реактивом, потім відкривають лівий кран і видавлюють розчином реактиву повітря з носика бюретки, зливаючи частину реактиву. Лівий кран знову закривають і заповнюють ліве коліно реактивом до мітки, відповідної «0». На цій стадії бюретка повинна бути повністю заповнена, а бульбашки повітря відсутнім.

Содержание аскорбиновой кислоты определяют, титруя по каплям пробу, используя только левый кран бюретки.

При відсутності в лабораторії мікробюретки допустимо використання хиімичних піпеток на 1—2 мл.

Дослід2. Визначення β-каротину

Методика хроматографічного визначення каротиноїдів у плодах горобини

звичайної: 1 г подрібнених плодів горобини заливають 5 мл хлороформу в колбі місткістю 25 мл, екстрагують 1,5 год, після чого фільтрують. Фільтрат наносять капіляром на платівку, поруч наносять свідок - β-каротин. Пластинку поміщають в камеру з системою розчинників циклогексан - ефір (80:20). Хроматографування проводять близько 20 хв (пробіг розчинника близько 13 см). Після цього хроматограмму висушують на повітрі.

Потім хроматограмму обробляють 10%-ним розчином фосфорномолібденовой кислоти в етиловому спирті. Після прогрівання пластинки при температурі 60-80 °С каротиноїди проявляються у вигляді плям синього кольору на жовто-зеленому фоні.

Приготування реактиву. 10 г фосфорномолібденовой кислоти додають до 100 мл етилового спирту, отриману суспензію нагрівають і нерозчину частину відфільтровують.

Досвід 3. Визначення масової частки β-каротину

Наважку досліджуваного рослинного матеріалу (1-2 г) добре розтирають у порцеляновій ступці з невеликою кількістю подрібненого скла в 20-25 мл гексану, а надосадову рідину фільтрують на лійці Бюхнера. Осад заливають новою порцією гексану (10-15 мл) і повторюють екстракцію кілька разів, поки екстракт, що стікає з фільтра, не стане безбарвним. Отримані фільтрати кількісно переносять у мірну колбу місткістю 100 мл і доводять гексаном об'єм до мітки.

Розчин перемішують і колориметрируют на спектрофотометрі при довжині хвилі 450 нм в кюветі з робочою довжиною 10 мм. Паралельно вимірюють оптичну щільність розчину стандартного зразка - біхромату калію. В якості розчину порівняння використовують екстрагент (відповідно гексан і дистильовану воду).

Вміст каротиноїдів у перерахунку на (β-каротин (Х_кар, мкг *%) обчислюють за формулою

где - оптична щільність досліджуваного розчину;

- оптична щільність стандартного розчину;

0,0208 - кількість β-каротину, що відповідає за кольором 1 мл стандартного розчину калію дихромата, мкг;

V - об’єм екстракту, мл;

т - маса наважки, г;

100 - коефіціент перерахунку в %

Стандартний розчин: 0,36 г перекрісталізованого K2Cr2O7 розчиняють в 1 л дистильованої води.

Результати обгрунтовують і вносять у табл. 29.

Таблиця 29

⇐ Предыдущая 123 4 5 Следующая ⇒