Процедури встановлення з'єднань в системі S12000

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення _________ лабораторного заняття ____________

з навчальної дисципліни Системи комутації в електрозв’язку

Тема № 5 Цифрові системи комутації

Заняття № 5/12 Процедури встановлення з'єднань в системі S12000

 

 

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри №34

Протокол від ___ _________ 200__ року № ____

 

Навчальні та виховні цілі:

1. Вивчити процедури встановлення з’єднань в ЦСК Si2000

2. Виховувати у студентів самостійність мислення

Навчальна група: ______

Час 90 хвилин Місце ________ аудиторія

Навчально-методичне забезпечення

1. Костін Ю. С.Основи побудови аналогових систем комутації

2. Проектор, слайди

Навчальна література

1. Костін Ю. С. Основи побудови аналогових систем комутації

Навчальний посiбник для студ. виш. навч. закл. за напрямком “Телекомунікації”- Полтава: ПВІЗ, 2006. - 103 с.

2. Автоматическая коммутация: Учебник для ВУЗов /О.Н. Иванова, М.Ф.Кооп, З.С. Коханова, Г. Б. Метельский; под редакцией О.Н. Ивановой. – М.: Связь, 1988.

 

І НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

№ з/п

Навчальні питання

Час

 

І.	Вступна частина	5 хв.
ІІ.	Основна частина Процедури встановлення з'єднання на ЦСК Si 2000 80 хв.	80 хв..
ІІІ.	Заключна частина	5 хв.

ІІ ЗМІСТ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

 

Послідовно викладається зміст кожного навчального питання плану заняття, включаючи вступ, підведення підсумків та порядок використання наочних посібників і технічних засобів навчання.

У вступі поряд з викладанням теми, мети заняття і плану його проведення викладач нагадує студентам завдання, яке було видане на самостійну роботу.

При проведенні заняття на техніці чи в лабораторії відобразити загальні вказівки викладача щодо дотримання правил техніки безпеки, методики та порядку виконання заняття.

Вказується час, місце і спосіб поточного контролю знань навчального матеріалу, який виноситься на заняття, та перевірки виконання домашнього завдання.

Для кожного навчального питання заняття визначається мета його обговорення, формулюються проблеми, що вирішуються, завдання та часткові питання, що обговорюються; дається методика його відпрацювання, час, який на нього витрачається; даються найбільш імовірні рішення проблемних ситуацій, завдання і, при необхідності, відповіді на питання, що обговорюються; надаються рекомендації щодо виконання методичних прийомів індивідуалізації навчання студентів та активізації їх роботи. Надається додатковий перелік питань та завдань для студентів, які успішно справляються з основним завданням; зазначаються шляхи та способи виконання виховної мети заняття; даються завдання на самостійну роботу.

 

 

Процедури встановлення з'єднань в системі S12000

 

Процедури встановлення різних з’єднань цілком подібні, тому розглянемо лише два типових для застосування системи на ТМ САР приклади.

Приклад 1. Внутрішньосистемне з’єднання з абонентом ВКМ (рис.3.1).

Розглянемо процедуру з’єднання поетапно.

Етап1. Приймання виклику і адресної інформації. Коли викликаючий абонент (Аб. А) підіймає мікротелефон, то у його ТА замикається шлейф АЛ і змінюється стан точки сканування (Тск) відповідного АК плати PLC. Зміну стану Тск виявляє інтерфейс SIN під час чергового сканування АК і відразу інформує процесор SCC модуля про номер АК, що зайнявся.[1] Процесор звертається до своєї пам’яті за даними про абонента (тарифна категорія, спосіб набору номера, дозволені послуги тощо), змінює у ній стан абонента на зайнятий і формує команди: для АК – підімкнути в АЛ генератор RTG, для генератора – перейти в режим надсилання акустичного сигналу “готовність (відповідь) станції” (ГС). Якщо абонент має ТА з тональним набором номера, то, крім цього, процесор забезпечує підімкнення до АЛ через комутатор МХС приймача DTMF пристрою SIN.

 

 

Абонент прослуховує сигнал ГС і набирає номер. Шлейфові імпульси набору приймаються АК. Зміни стану відповідної Тск сприймаються інтер-фейсом SIN, перетворюються в потрібний формат і передаються процесору, який розпізнає цифри номера і фіксує їх у своїй пам’яті. При першому розімкненні шлейфа процесор генерує команду відімкнення від АЛ генератора RTG. У разі тонального набору приймач DTMF отримує з АЛ двочастотні комбінації (у аналоговій формі) і декодує їх. Інтерфейс SIN сканує стан приймача і передає номери отриманих комбінацій процесору. Після першої з них процесор забезпечує відімкнення сигналу ГС.

Кожну отриману цифру процесор аналізує на відповідність плану нуме-рації. У разі приймання неіснуючого номера чи зайвих цифр процесор забезпечує підімкнення в АЛ сигналу “зайнято” (СЗ) від генератора GEN блока UPI.

Етап2. Встановлення з’єднання. Процесор SСС, визначивши, що адресна інформація повна і коректна, резервує для з’єднання вільний канал тракту ML, формує і передає каналом IPС до процесора СРU групового комутаційного модуля GSM (чи МСА) повідомлення з запитом встановлення з’єднання і номерами викликаючого (Аб.А) і викликуваного (Аб.Б) абонентів та з номером зарезервованого каналу тракту ML.[2]

Процесор СРU модуля GSM аналізує номер Аб. Б, визначає, що вима-гається внутрішньосистемне з’єднання до абонента, ввімкненого у ВКМ, вибирає вільний канал тракту ML у бік ВКМ і передає процесору SCC відповідного DNM (каналом ІРС) запит встановлення з’єднання та номери Аб.А, Аб.Б i каналу тракту ML.

Процесор модуля DNM забезпечує: за допомогою контролера HDSL блока UPI передачу лінійного сигналу зайняття розмовного каналу ЗЛ до ВКМ (відповідного каналу тракту ML) у ВСК “а” і “b” КІ 16 та, за допомогою сигнального процесора DSP – видачу цим розмовним КІ в бік ВКМ номерів обох абонентів багаточастотним кодом (“два з шести”, імпульсний пакет або човник, або сигналізація R2D, залежно від вибору оператора мережі). Далі SCC інформує процесори модулів GSM і ASM_А про завершення видачі цифр і вони промикають з’єднання у своїх модулях.

У ВКМ аналогічний DSP вхідного модуля DNM декодує отриману адресну інформацію і повідомляє її своєму процесору SCC, який, у свою чергу, передає каналом ІРС ці дані і номер каналу ЗЛ процесору СРU модуля GSM. Останній обробляє отримані дані, готує з’єднання до потрібного абонентського модуля ASM_Б і сповіщає його процесор SСС про потребу подальшого встановлення з’єднання і номери Аб.А, Аб.Б і каналу тракту ML.

У модулі ASM_Б процесор SСС визначає за номером Аб. Б потрібну АЛ, і перевіряє її стан (вільна чи зайнята) за даними своєї пам’яті.

Якщо Аб. Б зайнятий, то SСС повідомляє про це процесор СРU ВКМ, а той за допомогою DNM надсилає в бік ОпО лінійний сигнал “роз’єднання”. Процесор СРU опорного обладнання відповідно інформує процесор SСС модуля ASM_А. Всі проміжні процесори виконують роз’єднання у своїх модулях і звільняються, а в ASM_А забезпечується підімкнення у бік Аб.А акустичного сигналу “зайнято” від генератора GEN блока UPI. Якщо ж абонент А підписаний на послугу переадресування за зайнятості викликуваного абонента, то СЗ не посилається, а SСС робить повторну спробу встановити з’єднання за номером переадресування.

Якщо Аб. Б вільний, то SСС модуля ASM_Б змінює його стан у своїй пам’ті на зайнятий.

Етап3. Посилання виклику, відповідь і розмова. Визначивши, що АЛ_Б вільна, процесор SСС модуля ASM_Б готує з’єднання у комутаторі МХС, переводить АК_Б в режим підімкнення у АЛ генератора RTG, генератор – в режим надсилання виклику (25 Гц) та вмикає у канал тракту ML у бік Аб.А вихід генератора GEN блока UPI, відповідний сигналу КПВ. Каналом ІРС процесор SСС інформує CPU, що АЛ_Б вільна, а той промикає з’єднання у модулі GSM.

Коли Аб. Б відповідає, у його ТА замикається коло постійного струму і в АК_Б змінюється стан точки сканування шлейфа АЛ. Інтерфейс SIN сприймає зміну стану і сповіщає про неї процесор SСС, який забезпечує відімкнення генераторів RTG і GEN і промикання з’єднання у комутаторі МХС для утворення розмовного тракту. Крім цього, SСС_Б каналом ІРС сповіщає про відповідь Аб.Б процесор CPU модуля GSM, який, за допомогою DNM, надсилає лінійний сигнал “відповідь абонента” у бік опорного обладнання. Там цей сигнал від DNM надходить у процесор CPU модуля GSM, а той формує і передає процесору модуля СНМ пакетне повідомлення з вказівкою почати тарифікацію та з даними про з’єднання: номерами обох абонентів і тарифною категорією абонента А.

Якщо Аб. Б є передплатником послуги відслідкування зловмисних викликів і даний виклик є саме таким, то в процесі розмови Аб.Б може активувати послугу короткочасним натисненням на важіль ТА, на клавішу R (якщо така є на ТА), або набором цифри “1” на дисковому ТА. Процесор SCC_Б повідомляє про зловмисний виклик процесор модуля ADM і передає йому номери обох абонентів.[3] У модулі ADM додаються дата і поточний час і забезпечується збереження відповідного запису з наступним роздруку-ванням для передачі Аб.Б.

Етап4. Відбій і роз’єднання. Нехай діє система роз’єднання за однобічним відбоєм[4] і після розмови першим дає відбій абонент А.[5] Розімкнення шлейфа АЛ у його ТА змінює стан Тск у абонентському комплекті. Інтерфейс SIN сповіщає про це процесор SСС_А, який змінює у своїй пам’яті стан Аб.А на вільний, керує роз’єднанням у комутаторі МХС та надсилає у канал ІРС повідомлення про відбій абонента. Процесор CPU ОпО дає вказівку модулю СНМ припинити тарифікування розмови, а модулю DNM – передати до ВКМ лінійний сигнал “роз’єднання”. ВКМ цей сигнал сприймає аналогічно попереднім. Кожний процесор СРU виконує роз’єднання у своєму модулі. Процесор SCC_Б вмикає витримку часу. Якщо її протягом Аб. Б не дає відбій, то SCC_Б забезпечує підімкнення у його бік СЗ від генератора GEN блока UPI. Відбій Аб.Б призводить до зміни запису його стану у пам’яті процесора SСС_Б на вільний і до роз’єднання у модулі ASM_Б.

 

Приклад 2. Вихідне з’єднання з абонентом КС типу К-50/200.

Якщо Аб. А ввімкнений у модуль ASM, то етап 1 встановлення з’єднання повністю співпадає з попереднім прикладом. Тому розглянемо з’єднання від аналогового абонента модуля MLB (рис.3.2). Припустимо, що ОпО має модуль GSM, а не МСА,[6] а у напрямку до К-50/200 застосовано універсальні однобічні ЗЛ, утворені каналами тракту Е1/2, і передбачено сигналізацію одним ВСК (часовий код для лінійних сигналів, декадний – для керівних).

 

 

Етап1. Приймання виклику і адресної інформації. При надходженні виклику від Аб.А у його АЛ вмикається сигнал ГС від cигнального процесора DSP та, за потреби, приймач тонального набору. Шлейфові імпульси набору приймаються АК плати SA, тональні – приймачем DTMF процесора DSP. Процесор CV модуля MLB фіксує і аналізує номер.

Етап2. Встановлення з’єднання. Визначивши, що потрібне зовнішнє з’єднання, процесор модуля MLB, як і у попередньому прикладі, резервує для з’єднання вільний канал одного з трактів ML і передає каналом IPС процесору групового комутаційного модуля запит встановлення з’єднання, номери обох абонентів і номер каналу тракту ML.

Дії, виконувані у модулі GSM, аналогічні прикладу 1. Відмінність лише у тому, що вибирається напрямок зв’язку до КС типу К-50/200 і каналом ІРС процесору SCC відповідного мережного модуля DNM передаються дані, потрібні для подальшого встановлення з’єднання: номер каналу тракту ML і номери абонентів. Процесор SCC вказує контролеру HDLC надіслати у ВСК вибраної ЗЛ лінійний сигнал місцевого зайняття. У часовому коді лінійної сигналізації цей сигнал є послідовністю одиниць тривалістю 70…110 мс у розряді “а” КІ 16 у циклі передачі, відповідному ЗЛ (каналу). Цифро-цифровий перетворювач D/D переставляє цей лінійний сигнал у розряд 2 сигнального КІ 0 тракту Е1/2 у циклі передачі, який відповідає розмовному каналу. На боці КС з виходу СП ІКМ-15 лінійний сигнал окремим проводом у вигляді потенціалу подається у комплект реле з’єднувальної лінії (РЗЛ) і забезпечує зайняття входу ступеня регістрового пошуку (РП) і підімкнення абонентського регістра (АР) за допомогою маркера МРП.

Далі процесор SCC мережного модуля DNM вказує контролеру HDLC передати на КС декадним кодом три останні цифри номера Аб.Б. Кожна цифра передається так само, як лінійний сигнал, приймається у вигляді імпульсів постійного струму комплектом РЗЛ і транслюється ним у регістр АР, який забезпечує, у взаємодії з маркером абонентського пошуку (МАП), встановлення з’єднання до АЛ абонента Б. Після видачі останньої цифри SCC інформує процесори модулів GSM і MLB про завершення з’єднання у межах системи і вони промикають з’єднання у своїх модулях.

Етап3. Посилання виклику, відповідь і розмова. Виклик у АЛ_Б і сигнал КПВ у бік Аб.А надсилає РЗЛ. Після відповіді Аб.Б комплект РЗЛ відмикає ці сигнали і передає лінійний сигнал “відповідь абонента” у вигляді потенціалу протягом 70…110 мс на сигнальному проводі СП ІКМ-15. У КІ 0 тракту Е1/2 цей сигнал передається послідовністю одиниць (такою ж за тривалістю). На боці SI2000 перетворювач D/D переставляє лінійний сигнал у КІ 16, звідки він сприймається й розпізнається контролером HDLC мережного модуля DNM. Контролер інформує процесор SCC, той каналом ІРС інформує про відповідь Аб. Б процесор SСС модуля MLB, а останній, так само, як у прикладі 1, ініціює тарифікування розмови.

Етап 4. Відбій і роз’єднання. Якщо першим дає відбій Аб.А, то роз’єд-нання у межах системи SI2000 здійснюється аналогічно прикладу 1. Від модуля DNM забезпечується надсилання на станцію К-50/200 лінійного сигналу “відбій абонента” часовим кодом (послідовність одиниць у ВСК протягом ³250 мс). Там цей сигнал сприймає РЗЛ і забезпечує звільнення обладнання К-50/200.

Якщо першим дає відбій Аб.Б, то комплект РЗЛ забезпечує роз’єднан-ня на К-50/200 і посилає вказаний лінійний сигнал у бік SI2000. Контролер HDLC модуля DNM інформує свій процесор, який ініціює роз’єднання як у прикладі 1.

Розробив _ викладач кафедри №34 _

 

__________

 

"___" _____________ 200__ р.

 

[1] SIN передає цю інформацію периферійними шинами РВ інтерфейсу PIN, а той шинами даних DB – процесору SCC.

[2] Повідомлення передається контролеру HDLC блока UPI, який формує відповідний сигнальний пакет і передає його у канал IPС, постійно промкнутий у комутаторі DSW блока UPI. У модулі GSM аналогічний контролер HDLC приймає повідомлення, перевіряє його на відсутність помилок і за потреби перезапитує, розформовує пакет, записує отримані дані у буферну пам’ять, робить запит на переривання для процесора СPU і за запитом СPU передає йому вміст повідомлення.

[3] Якщо Аб. А ввімкнений не в станцію SI 2000, то модуль ADM забезпечує запит даних АВН абонента А.

[4] Система роз’єднання за двобічним відбоєм на місцевих телефонних мережах практично не застосовується.

[5] Якщо першим дає відбій Аб. Б, то роз’єднання здійснюється аналогічно.

[6] У разі застосування МСА відмінність лише у тому, що у напрямку до К-50/200 замість мережного модуля DNM встановлюється кінцеве обладнання тракту передачі LE, оскільки сигналізацію у ВСК здійснює сам МСА.

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: