 |
Встановлення влади більшовиків
|
|
|
|
ТЕМА № 10
Встановлення влади більшовиків
ПЛАН
- Збройне повстання 24-25 жовтня 1917 р.
- Протистояння більшовиків і прибічників законної влади.
- Громадянська війна і перемога радянської влади.
Література:
Встановлення влади більшовиків
| ЦК РСДРП(б), особисто В. Ленін розробили план збройного повстання у Петрограді з метою захоплення влади. | 
| З метою проведення повстання були утворені Військово-революційний комітет (при Петроградській раді) та військово-революційний центр (при ЦК РСДРП(б)). |
| 24 – 25 жовтня 1917 р. більшовицький план збройного повстання було здійснено. Вночі 26 жовтня (02 г. 10 хв. ) ТУ було заарештовано, влада перейшла до військово-революційного комітету. | 
| ІІ Загальноросійський з’їзд робітничих та солдатських депутатів, що почав роботу 25 жовтня, прийняв постанову: вся влада на місцях переходить до Рад. Після залишення з’їзду частиною депутатів (на знак протесту) було визнано повалення ТУ. |
| 26 жовтня на другому засіданні з’їзду було сформовано уряд Росії – Раду Народних Комісарів (Раднарком), головою уряду обрано В. Леніна | 
| Вищим органом влади країни між з’їздами став Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет (ВЦВК). |
| Рад нарком був однопартійним (більшовицьким) за своїм складом, ВЦВК – багатопартійним (есери, меншовики, більшовики). | 
| У жовтні 1917 р. Рад нарком ще не мав повної влади у країні, це трапиться лише в середині 20-х років. |
Створення більшовицького Рад наркому викликало схвалення не у всіх верств населення. Країна наче завмерла в очікуванні: а що ж буде далі? Після перших красивих декларацій, декретів про землю, мир Рад нарком приступив до державної діяльності і політичної боротьби з ВЦВК. ВЦВК очолював Л. Камєнєв, який відстоював необхідність утворення уряду з більшовиків, меншовиків та есерів. Кадети, „октябристи” та інші буржуазні партії відразу зайняли вкрай ворожу позицію щодо Рад наркому і розпочали організацію збройного опору владі більшовиків.
|
|
|
До лютого 1918 р. придушуючи опір та заколоти, більшовики встановили радянську владу майже у всій колишній Російській імперії, створили Червону Армію, розігнали Установчі збори (6 січня 1918 р. ), ввели терор проти контрреволюціонерів (так було названо супротивників більшовицької влади), створили орган державної влади.
Утвердити радянську владу мирним шляхом не вдалося і в країні розпочалась громадянська війна.
Громадянська війна в Росії у 1918 – 1922 рр.
| Причини | ¨ Розкол суспільства на прибічників та супротивників більшовицької влади та соціалізму. ¨ Нездатність суспільства вирішити парламентськими методами питання про владу та державний устрій. ¨ Готовність більшовиків, які прийшли до влади, боротися за неї зі зброєю у руках, відкидаючи парламентаризм. ¨ Складність та суперечливість національного питання, що виникло у зв’язку з утворенням на території колишньої Російської імперії нових держав, які захищали свій суверенітет силою зброї. ¨ Втручання у внутрішні справи Росії, збройна інтервенція Англії, Франції, США, Японії, Туреччині, Німеччини. |
| Головні події | ¨ Січень – березень 1918 р. Громадянська війна поширюється, формуються армії: червоноармійців – захисників радянської влади та білогвардійців – прибічників буржуазного ладу. ¨ Починається інтервенція (війська Англії, Франції, США, Японії, Туреччини, Німеччини). ¨ Літо – осінь 1918 р. Розпочинаються бойові дії на фронтах громадянської війни: Східному фронті, Південному фронті, у Прибалтиці, Україні, Білорусії. Червоний та білий терор. ¨ 1919 – 1920 рр. Червона Армія розгромила значні білогвардійські сили: армію Колчака (яка контролювала землі від Волги до Байкалу); армію Денікіна (землі Дону, Північного Кавказу, України); армію Юденіча, що прагнула захопити Петроград, армію Врангеля (Крим, південь України). Водночас були вигнані війська інтервентів з цих районі. ¨ Лютий – жовтень 1922 р. Білогвардійці та інтервенти (Японія) зазнали поразки на Далекому Сході та в Примор’ї. ¨ Громадянська війна скінчилась. |
| Підсумки і наслідки | ¨ Встановлена радянська влада в Росії, Україні, Білорусії, Середній Азії, Закавказзі, на Північному Кавказі. ¨ Створені умови (воєнно-політичні союзи) для об’єднання національних держав. ¨ РСДПР(б), Рад нарком, ВЦВК та інші органи влади накопичили досвід соціалістичних перетворень (від „воєнного комунізму” (1919) до непу (1921)), опрацювали командно-адміністративний стиль управління країною. ¨ Завершився процес формування однопартійної політичної системи (всі політичні партії крім РСДРП(б) заборонені і знищені). ¨ Інтервенти вигнані. ¨ Загинули мільйоні людей (на фронтах, від голоду, хвороб, терору). ¨ Промисловість, транспорт і сільське господарство країни знаходились у кризовому стані. ¨ Величезної шкоди зазнала культура. |
У 1922 р. Росія, Україна, Білорусія, Закавказька республіка (Вірменія, Азербайджан, Грузія) об’єдналися в єдину державу – Союз Радянських Соціалістичних Республік. На початку 1939 р. до складу СРСР входили майже всі території колишньої Російської імперії (крім Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Західної України і Бессарабії).
|
|
|
|
|
|
