Країни СНД - один з найбільших регіонів світу. Проблеми та перспективи розвитку. Значення у світовій економіці.

Содружество Независимых Государств (СНГ) было создано в 1991 году в соответствии с Соглашением об образовании Содружества Независимых Государств, Алма-Атинской декларацией и Протоколом по Соглашению. Подписанный в 1992 году Устав СНГ состоит из нескольких разделов: цели и принципы; членство; коллективная безопасных и военно-политическое сотрудничество; предотвращение конфликтов и мирное урегулирование споров; сотрудничество в экономической, социальной и правовой сферах; органы Содружества, межпарламентское сотрудничество, финансовые вопросы.

Принципы образования СНГ:

- Государства-члены суверенны и равны.

- Государства-члены являются самостоятельными и равноправными субъектами международного права.

Цели:

- Осуществление сотрудничества в политической, экономической, экологической, гуманитарной и культурной областях.

- Содействие всестороннему и сбалансированному экономическому и социальному развитию государств-членов в рамках общего экономического пространства, а также межгосударственному сотрудничеству и интеграции.

- Обеспечение прав человека и основных свобод в соответствии с общепризнанными принципами и нормами международного права и документами ОБСЕ.

- Осуществление сотрудничества между государствами-членами в целях обеспечения международного мира и безопасности, принятия эффективных мер по сокращению вооружений и военных расходов, ликвидации ядерного оружия и других видов оружия массового поражения, достижения всеобщего и полного разоружения.

- Мирное урегулирование споров и конфликтов между государствами-членами.

Государства-члены СНГ: Азербайджан, Армения, Беларусь, Грузия, Казахстан, Кыргызстан, Молдова, Российская Федерация, Таджикистан, Туркмения, Украина, Узбекистан. Штаб-квартира СНГ находится в Минске.

Основными органами Содружества независимых государств являются:

- Совет глав государств.

- Совет глав правительств.

- Совет министров иностранных дел.

- Координационно-консультативный комитет.

- Совет министров обороны.

- Штаб по координации военного сотрудничества государств — членов Содружества.

- Совет командующих пограничными войсками.

- Экономический суд.

- Межгосударственный банк.

- Комиссия по правам человека.

- Межпарламентская ассамблея.

- Исполнительный секретариат СНГ.

СНД як об'єднання 12 держав пострадянського простору виникла після розпаду СРСР відповідно до Мінської угоди, Алма-Атинської декларації та Протоколу до Мінського договору. При створенні СНД було визначено, що Співдружність будується на принципах міжнародного права. Членство в СНД є добровільним, і кожен з учасників має право його призупиняти чи припиняти. Органи СНД мають суто консультативні та координуючі функції.

Розвал Радянського Союзу та створення СНД в 1991 році були тільки початком перебігу складних інтеграційних і дезінтеграційних процесів на терені останньої імперії світу. СНД виявилась політично й економічно неспроможною, нестабільною структурою. Неефективність функціонування Співдружності зумовлена її суперечливою природою, яка закладена в концепцію її існування. Власне, СНД виникла як механізм розв'язання протиріч, що виникли в часи "перебудови" ще у колишньому СРСР між союзним Центром і периферією, яку утворювали радянські республіки. Боротьба відцентрових і доцентрових тенденцій розвитку призвела до утворення нових незалежних держав з власним розумінням своїх національних інтересів, тоді як функції "центру" перехопила одна з новоутворених держав - Російська Федерація, яка проголосила себе спадкоємницею СРСР і згодом почала спрямовувати свою політику на відновлення Союзу, тобто знову почала "збирати землі" навколо Москви. Однак зростаюча біполярність відносин в СНД по осі "центр - периферія" фактично призвела до формування двох блоків країн, які мають протилежні погляди на роль, функції, організацію і майбутнє цієї структури.

Функції СНД та труднощі їх реалізації. Утворення СНД в цілому можна вважати історично виправданим на етапі становлення нових держав пострадянського простору, але за сучасних умов, коли цей процес фактично закінчився, її існування стає проблематичним.

За час існування Співдружності прийнято сотні важливих документів, коефіцієнт корисної дії яких відображає сучасне соціально-економічне становище у всіх країнах СНД. Згодом особливі інтереси почали виявляти майже всі члени спільноти. Беручи до уваги ці обставини, а також відмінність, несхожість інтересів кожної з країн, звести ці інтереси до єдиного знаменника не здатна була жодна з міждержавних і наддержавних структур СНД, до утворення яких прагнула Росія та інші країни.