Свято інтелігентності та розуму на 18 Ірпінському семінарі творчої молоді.

3 – 11 травня я побувала на 18 Ірпінському семінарі творчої молоді, що був організований видавництвом "Смолоскип". Сказати просто, що все проходило неймовірно насичено, - це сказати дуже мало. Я познайомилася з багатьма цікавими творчими людьми, адже географічно на семінарі була представлена чи не вся Україна. Найбільше мені сподобалися круглі столи, де обговорювалися гострі питання сьогодення, проблеми культурного, суспільно-політичного життя. Особисто я ходила на всі круглі столи, доповідала на двох ("Дух справедливості і свободи в сучасному світі", " Russian style або чому розважальні програми витісняють аналітику?"). Нікого не залишив байдужим вечір поезії, який плавно перейшов в поетичну ніч, кожен учасник представляв свій доробок, розповідав щось таке про себе, щоб найкраще себе репрезентувати. Все це тривало до 5 години ранку, але ніхто не відчував втоми і нудьги. Цікавими були політично – стратегічні ігри, де ми визначали орієнтаційний курс України, уявляли себе політиками, навіть писали передвиборні програми. Звичайно ж, я згідна, це було жартома, але деякі пропозиції учасників семінару було б корисно врахувати нашій політичній еліті. До нас приходив Олесь Доній, який аналізував не без тривоги особливості іміджу України в світі, все це було без песимізму, але з просякнутою ідеєю мужньо тримати удар, особливо в світлі останніх подій, свідками яких ми з вами є. Цікавими були також брейн – ринг, презентація Харківського національного літературного музею. Працівники музею проводили такий експеримент: одного бажаючого викликали на сцену, а 8 чоловік виходили за двері приміщення. Тому, хто на сцені, пропонувалося якнайкраще запам’ятати уривок тексту музейної екскурсії, потім переказати першій людині, що була за дверима. Та в свою чергу переказує наступному учаснику, так по ланцюжку. До закінчення експерименту текст музейної екскурсії став настільки викривленим, що кардинально відрізнявся від запропонованого спочатку. Все це тільки засвідчило необхідність використання комп’ютерних технологій, слайдів, що і втілює успішно Харківський національний літературний музей. Неможливо не згадати про творчий вечір Ірини Шувалової, відео поезію Поліни Городиської, презентацію відеоантології української поезії від "Смолоскипу" " Римовані міста". Кожна команда також робила свою газету, фотоколаж, відеороботу про життя на семінарі. Подарунками найактивнішим учасникам семінару були художні та наукові книги, футболки, ручки з емблемою "Смолоскипу", та найголовнішим привілеєм все ж є можливість надрукувати тези виступу у колективному збірнику семінару. Годі говорити про чисельні фотографії, які кожен зробив на згадку, пісні під супровід гітари, навіть між деякими учасниками виникала певна симпатія. До речі, одна з команд взяла інтерв’ю в тих пар, які сформувалися завдяки семінару. Це було дуже цікаво, адже родини складаються не просто так, а між людьми виникає духовна близькість і спільність поглядів.

Чоловіки демонстрували свої спортивні здібності на футбольному чемпіонаті, а жіночій частині не було рівних в організації чайних і солодких столів, влаштуванні музичної ватри. Ввічливість, повага один до одного, вміння слухати і почути – це ті плюси, які я виділила на цьому семінарі. А лісова місцевість, свіже повітря, гарний настрій і конструктивна розмова були надійними супутниками весь дивовижний тиждень.

Когось не зовсім задовільняли побутові умови, в когось був адаптаційний бар’єр перших днів, та все ж з повною відповідальністю можна сказати, що семінар вдався на славу. Гарно сприймала аудиторія творчість подружжя Павла і Ксенії Коробчуків, корисними молоді були настанови Ростислава Семківа, модераторів заходу.

Для нас усіх покликання митця є майже священним, а тому ми вважаємо, що письменник, художник, співак і музикант можуть зробити більше, ніж усі дипломати і політики разом узяті.

Ми не казали один одному слів прощання, ми говорили: "до побачення в 2013 році", ця віра неодмінно допоможе нам зустрітися знову, я в цьому переконана. Найкращими учасниками семінару названо Марту Калиняк, Ольгу Ткаченко та ін.

Мені сподобалося, що семінар творчої молоді не був виключно поетичним, чи музичним, чи політичним, а все було збалансовано настільки, що кожен міг знайти щось для себе, де себе проявити.

Ще ми маємо гарну можливість запропонувати теми круглих столів на наступний рік. Якщо ці теми сподобаються членам журі, то вони будуть підлягати обговоренню уже 19 семінару.

Підсумовуючи усе вище сказане, керуючись власним досвідом, можу авторитетно сказати, що такі заходи об’єднують Україну. Бо геть не важливо те, зі сходу ти чи заходу, яку релігію сповідуєш, яку партію підтримуєш. Повірте, що для молоді це другорядне, а головним залишається щире спілкування і товариська підтримка. Надіюся, що поїду туди наступного року.

Як казала Марта Калиняк, кожен регіон якось по-особливому реагує на виклики часу. Але є щось таке невловиме, що ріднить нас усіх, робить кращими і вищими від умовностей.

Пишіть, творіть, будьте щасливі! Зустрінемось на Ірпінських читаннях – 2013! Ми маємо бути тими українськими Еверестами духу, які на тлі нинішніх безличників і безвірників стоять непорушні, як гори.

Ольга Комарицька