Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Послідовність виконання лабораторної роботи





1. Виміряйте діаметри пружини та d (рис. 2.21), обчисліть діаметр D за формулою (2.46), підрахуйте число витків пружини n. Запишіть модуль зсуву матеріалу пружини G.

2. Підвісьте пружину одним кінцем, а до другого її кінця причепіть вантаж Q.

Рис. 2.21. Геометричні

параметри пружини


3. Вантаж відтягніть від положення рівноваги і раптово відпустіть – він починає коливально рухатись по вертикалі. Обчисліть число коливань за одну хвилину, фіксуючи час за секундоміром. Дослід повторіть кілька разів і виведіть середній результат.

4. Обчисліть експериментальне значення періоду коливань за формулою (2.47).

5. За формулою (2.45) визначте статичну осадку пружини від дії вантажу Q.

6. Обчисліть розрахункове значення періоду коливань за формулою (2.44).

7. Визначте розбіжність між значеннями розрахункового й експериментального періоду коливань.

8. Визначте розбіжність експериментального та розрахункового значень осадки пружини.

9. Запишіть висновки за результатами виконання лабораторної роботи.

Контрольні запитання до лабораторної роботи

1. Які коливання називаються власними, а які вимушеними?

2. Що називається періодом коливань ? Від чого він залежить?

3. За якою формулою розраховується осадка гвинтової пружини?

4. Чому період власних коливань пружини визначається з вантажем?

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №13

ВИЗНАЧЕННЯ УДАРНОЇ В’ЯЗКОСТІ СТАЛІ

Мета роботи: визначити відносну ударну в’язкість сталі.

Обладнання: маятниковий копер МК-30А, зразок.

Загальні відомості

За умови ударного навантаження, навіть для пластичних матеріалів, зростає небезпека крихкого руйнування, збільшується небезпечність концентраторів напружень у матеріалі – раковин, надрізів, тріщин.

Механічні характеристики, що отримані при статичних випробуваннях матеріалів (навантаження зростає повільно), не дозволяють оцінити їхню здатність протистояти ударному навантаженню.

Рис. 2.22. Ескіз сталевого зразка для випробування на ударну в’язкість

 

 

Щоб оцінити здатність матеріалів сприймати ударні навантаження та виявити їхню схильність до крихкого руйнування, проводиться випробування матеріалів на ударну в’язкість. Найпоширенішими й стандартизованими випробуваннями на ударну в’язкість є ударні випробування на згинання зразків з надрізом, у результаті яких визначається в’язкість руйнування – опір поширенню тріщин (рис. 2.22).

Розмір H зразка може бути 6, 7, або 8‍мм. Допускається використання зразків з кутовим надрізом.

Надріз робиться для створення концентрації напружень – об’ємного напруженого стану, що ускладнюєрозвиток пластичних деформацій, поліпшує крихке руйнування.

Відносною ударною в’язкістю називається відношення роботи, витраченоїна руйнування зразкаударом, до площіпоперечного перерізу зразка в місці удару:

. (2.48)

Випробовуються зразки на маятникових копрах з граничною енергією 300‍Н∙м. Зразок кладуть горизонтально, строго посередині прольоту між опорами. Удар наноситься з боку, протилежного до надрізу, перпендикулярно до осі зразка (рис. 2.23).

Рис. 2.23. Схема випробування зразка на ударну в’язкість

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...