Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Опис порівняльно-історичного методу дослідження мови.




Практичне заняття

Тема. Порівняльно-історичний метод

 

План

1. Опис порівняльно-історичного методу дослідження мови.

2. Порівняльно-історичне мовознавство: поняття, принципи, прийоми.

Література

Дащенко Н. Лінгвістика тексту й основи лінгвоаналізу: методичні рекомендації. – Тернопіль, 2002. – 63 с.

Єрмоленко С. Нариси з української словесності; стилістика та культура мови. – К.: Довіра, 1999. – 431с.

Ковалик І. І., Мацько Л. І., Плющ М. Я. Методика лінгвістичного аналізу тексту. – К.: Вища школа, 1984. –120 с.

Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 416 с.

Миронюк Н. П. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Збірник вправ і завдань. – К.: Вища школа, 1993. – 159 с.

 

Теоретичний блок

Опис порівняльно-історичного методу дослідження мови.

На думку американського мовознавця Леонарда Блумфільда, відкриття порівняльно-історичного методу є одним із тріумфальних досягнень науки XIX ст.

Порівняльно-історичний метод (компаративний, лінгвогенетичний) – сукупність прийомів і процедур історико-генетичного дослідження мовних сімей і груп, а також окремих мов для встановлення закономірностей їх розвитку.

Цей метод ґрунтується на наукових прийомах відтворення (реконструкції) не зафіксованих писемністю наявних у минулому мовних фактів шляхом планомірного порівняння відповідних пізніших фактів двох чи більше конкретних мов, відомих за писемними пам’ятками або безпосередньо за їх уживанням у мовленні.

Як свідчить сам термін, техніка порівняльно-історичного методу складається з двох паралельних процедур: порівняння мовних явищ (причому для цього залучають тільки споріднені мови) та їх розгляд в історичному аспекті.

Як уже зазначалося, порівняльно-історичний метод виник на початку XIX ст. Його основоположниками є німецькі вчені Ф. Бопп і Я. Грімм, датський мовознавець Р. Раск і росіянин О. X. Востоков.

Поштовхом до зародження порівняльно-історичного мовознавства стало знайомство з давньоіндійською мовою санскрит, яка буквально вразила дослідників надзвичайною подібністю до форм європейських мов, особливо латинської.

Новий етап в історії мовознавства ознаменувало відкриття на початку XIX ст. санскриту (від санскр. sanskrta – штучний, доведений до досконалості) – літературної мови Стародавньої та Середньовічної Індії. Водночас було виявлено спорідненість між мовами, які тоді ж дістали назву індоєвропейських. Відтоді становлення наукової лінгвістики відбувалося в рамках порівняльно-історичної граматики.

Порівняльно-історичний метод, випробуваний на європейських мовах, став загальноприйнятим зразком генетичних досліджень у мовознавстві

Порівняльно-історичному методові відповідає певна теорія мови, основний зміст якої зводиться до таких чотирьох положень:

1) порівняння мов виявляє їх спорідненість, тобто походження від одного джерела – мови-основи (прамови);

2) за рівнем спорідненості мови об’єднуються в сім’ї, групи і підгрупи;

3) відмінності споріднених мов можуть бути пояснені тільки безперервним їх розвитком;

4) зміни звуків у споріднених мовах мають строго закономірний характер, через що корені та флексії є стійкими впродовж тисячоліть, що дає можливість установити (реконструювати) архетипи.

Порівняльно-історичний метод був і залишається найважливішим інструментом установлення спорідненості мов і пізнання їх історії. Головна мета порівняльно-історичного методу – це відкриття законів, за якими розвивалися мови в минулому.

Розрізняють прийоми зовнішньої і внутрішньої реконструкцій. Прийом зовнішньої реконструкції пов’язаний з виходом за межі однієї мови і залученням матеріалу споріднених мов. Прийом внутрішньої реконструкції базується на використанні даних тільки однієї мови, але ці етимологічно споріднені дані повинні співвідноситися як мовні елементи різної давності.

З порівняльно-історичним методом пов’язаний метод глотохронології М. Сводеша, борейська теорія В. М. Ілліча-Світича, теорія моногенезу мов, а також метод лінгвогеографії.

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...