2. 1. 4. Медико-тактична характеристика надзвичайних ситуацій : хіміко-технологічні катастрофи

2. 1. 4. МЕДИКО-ТАКТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ: ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ КАТАСТРОФИ

106. До швидкодіючих СДОР належать:

A. Хлор, аміак, синильна кислота;

B. Фосген, хлор;

C. Діоксин;

D. Акрилонітрит;

E.         Окиси азоту та вуглецю.

 

107. Зоною хімічного зараження (3X3) називається:

A. Територія, забруднена у небезпечних для життя людей концентраціях;

B. Територія, забруднена СДОР у смертельних для людей концентрациях;

C. Територія, забруднена СДОР;

D. Територія, на якій виникли масові ураження СДОР людей та сільськогосподарських тварин;

E. Територія, забруднена СДОР у небезпечних для життя населення концентраціях.

108. Осередком хімічного ураження (ОХУ) називається:

A. Територія, заражена СДОР;

B. Територія, забруднена СДОР у небезпечних для життя населення концентраціях;

C. Територія, на якій виникли масові ураження СДО; Р

D. Територія, у межах якої внаслідок впливу СДОР спостерігаються масові ураження населення та сільськогосподарських тварин;

E. Територія, на якій унаслідок зараження СДОР виникла загроза життю та здоров'ю людей.

 

109. Розрізняють такі типи осередків ураження СДОР:

A. Осередок ураження задушливими СДОР; осередок ураження загальноотруйними СДОР; осередок уражен­ня нейротропними СДОР, осередок ураження мета­болічними СДОР;

B.   Осередок ураження    задушливими швидкодіючи­ми СДОР; осередок ураження загально отруйними швидкодіючими СДОР; осередок ураження задушли­вими СДОР повільної дії; осередок ураження кислотами та лугами.;

C. Осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР; осередок ураження нестійкими СДОР повільної дії; осередок ураження стійкимиСДОР повільної дії; осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР;

D. Осередок ураження загальноотруйними СДОР; осередок уражен­ня нейротропними СДОР; осередок ураження стійкимиСДОР;

E. Осередок ураження стійкимиСДОР, осередок ураження нестійкими швидкодіючими СДОР.

110. Атропіну сульфат є антидотом у разі отруєння:

A.   Окисом вуглецю;

B. ФОС;

C. Ртуттю;

D. Синильною кислотою;

E. Азотом.

 

111. Унітіол є антидотом у разі отруєння:

A. ФОС, щавлевою кислотою, лугами;

B. С инильною кислотою, окисом вуглецю;

С. С полуками миш'яку, ртуті, солями важких металів;

D. ФОС, азотом, лугами;

E.   Лугами, аміаком.

 

112. За умови важкого ступеня ураження ФОС у клініці отруєнь виділяють такі стадії:

A. Збудження, гіперкінезів та судом, паралічів;

B. Збудження, колапсу, паралічів;

C. Паралічу дихального центру;

D. Судом, паралічів;

E. Початкову, диспноетичну, паралічу дихального центру.

 

113. Розмір втрат унаслідок аварії на ХНО визначається (основні чинники ):

A. Метеорологічними умовами, ступенем захисту населення, місцезнаходженням людей;

B. Площею зони зараження СДОР, щільністю населення та ступенем його захисту;

C. Щільністю населення та ступенем його захисту;

D. Ступенем захисту населення;

E. Характером місцевості, метеоумовами, захищеністю населення.

 

114. Осередок ураження нестійкими швидкодіючи­ми СДОР утворюється у разі зараження:

A.   Сірчаною кислотою, бромистим метилом, аніліном;

B. Аміаком, фосгеном;

C. Фтористим вод­нем;

D. Синильною кислотою, аміаком, фтористим вод­нем;

E. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном.

115. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР утворюється у разі зараження:

A. Синильною кислотою, бромистим метилом, бен­золом;

B. Деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;

C. Фтористим вод­нем;

D. Деякими ФОС, фурфуролом, фосгеном;

E. Фосгеном, соляною кислотою, бензолом.

116. При догляді за очима важкохворого після виносу з осередку зараження СДОР, їх слід промивати у напрямку:  

A. Знизу вверх;

B. Від внутрішнього до зовнішнього;

C. Зверху до низу;  

D. Від зовнішнього кута ока до внутрішнього;  

E. У будь-якому напрямку.

 

117. При попаданні дезинфікуючого розчину у шлунок потрібно негайно:  

A. Провести езофагогастродуоденоскопію;

B. Прополоскати рот теплою водою;  

C. Заспокоїти хворого, забезпечити доступ свіжого повітря;  

D. Вкласти хворого у ліжко, виміряти температуру, артеріальний тиск;

E. Промити шлунок.

118. Які дії медсестри при попаданні на слизову оболонку очей крові чи інших біологічних рідин пацієнта:   

A. Промити 0, 05 % розчином калію перманганату;  

B. Промити водою, закрапати 90 % розчин спирту;  

C   Промити водою, закрапати 30 % розчин сульфацил натрію (альбуцид);

D. Промити 6 % розчином перекису водню, закрапати розчин протарголу;  

E. Промити 3 % розчином перекису водню, закрапати 1% розчин борної кислоти.

119. Скільки стадій розрізняють в розвитку гарячки:  

A. 1;

B. 2;

C  . 3;

D. 4;

E. 5.

120. Втрата свідомості пацієнта можлива при температурі в С⁰:  

A. 36-37;  

B. 39-41;  

C. 38-39;  

D. 37-38;

E. 41-42.  

121. Що повинна зробити медична сестра першочергово при непритомності?  

A. Забезпечити доступ свіжого повітря;  

B. Опустити головний кінець;

C. Ввести кордіамін;  

D. Зігріти ноги грілкою;   

E. Використати міхур з льодом.  

 

122. З якою метою при оксигенотерапії проводять зволоження кисню?   

A. Запобігання його лишньої втрати;  

B. З метою його дезінфекції;   

C. З гігієнічною метою;    

D. Дотримання правил техніки безпеки;    

E. З метою попередження висушування слизових оболонок.

 

123. Першу допомогу потерпілому без свідомості з западанням язика починають з:

A. Інгаляції кисню;

B. Прийомів Сафара;

C. Створення дренажного положення;

D. Штучної вентиляції легень;

E. Закритого масажу серця.

⇐ Предыдущая38394041424344454647Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: