Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Розгляд заяви про надання особі




ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ПРИМУСОВОМУ

ПОРЯДКУ

Стаття 279. Підсудність

1. За умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.

Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги подається до суду за місцепроживанням особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку - до суду за місцезнаходженням психіатричного закладу.

1. Відповідно до ст. 1 Закону “Про психіатричну допомогу” психіатрична допомога визначається як комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади.

Амбулаторна психіатрична допомога – це психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених вище вказаним Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах. Відповідно до Інструкції про заходи та організацію взаємодії закладів охорони здоров'я й органів внутрішніх справ щодо запобігання небезпечним діям з боку осіб, які страждають на тяжкі психічні розлади затв. Наказом МОЗ України та МВС України № N 346/877 від 19.12.2000 (п. 1.2.) до психіатричних закладів, що надають амбулаторну психіатричну допомогу відносять психоневрологічні диспансери, диспансерні відділення, кабінети тощо.

Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбаченихЗаконом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування,нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається встаціонарнихумовахпонад 24 години підряд.

2. Коментована стаття визначає підсудність даної категорії справ, а також виключне коло осіб, які мають право подавати таку заяву.

Заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи.

Таку заяву подати має право виключно лікар-психіатр, який повинен мати сертифікат лікаря-спеціаліста за фахом "психіатрія" або відповідну кваліфікаційну категорію за цією спеціальністю та володіти новими методиками їх проведення. Лікарі-психіатри, що не пройшли відповідну підготовку, не допускаються до проведення оглядів (п.5 Інструкції про проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затв. Наказом МОЗ України N 12 від 17.01.2002).

3. Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

4. Заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу. Психіатричний заклад - психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги (ст. 1 Закону „Про психіатричну допомогу”).

Представником психіатричного закладу може бути як керівник цього закладу, так і інша уповноважена бути представником особа.

Законодавець називає лише двох суб’єктів, які можуть звернутися до суду з заявою про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги та про припинення госпіталізації до психіатричного закладу, що здійснювались у примусовому порядку: 1) особа, якій за рішенням суду надається така психіатрична допомога; 2) законний представник такої особи. Закон “Про психіатричну допомогу” до законних представників відносить таких осіб (ст. 1) - батьків (усиновителів), опікунів або інших осіб, які уповноважені законом представляти інтереси інших осіб.

На нашу думку, право подати заяву мають також орган опіки та піклування, прокурор в порядку ст. 45 ЦПК, у випадку, якщо цим правом не скористалися законні представники.

Заява про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку подається вказаними суб’єктами до суду за місце проживанням особи, а про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку – до суду за місцезнаходженням психіатричного закладу.

Доцільним буде зазначити, що відповідно до ст.32 Закону України «Про психіатричну допомогу» особи, які страждають на психічні розлади, та їх законні представники звільняються від судових витрат, пов’язаних із розглядом питань щодо захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.

 

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...