Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Хамел і Прахалад конкурують за майбутнє




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКДЕМІЯ УКРАЇНИ

Л.Ю. СИДОРЕНКО, Д.Є. КОЗЕНКОВ

УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ

Частина ІІ

 

Дніпропетровськ НМетАУ 2015

УДК 339.9.012.23 (072)

Сидоренко Л.Ю., Козенков Д.Є. Управління міжнародною конкурентоспроможністю. Частина 2: Конспект лекцій. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2015. – 40 с.

 

У викладеному лекційному матеріалі другої частини конспекту лекцій послідовно розглянуто питання: сутність міжнародної конкурентоспроможності як категорії і як властивості компанії світової ринкової економіки; міжнародне конкурентне середовище; міжнародні конкурентні переваги та міжнародні конкурентні стратегії забезпечення життєздатності підприємства як суб’єкта міжнародної економічної діяльності; система і процес управління міжнародною конкурентоспроможністю; еволюція розробки та забезпечення реалізації програм і моделей підвищення міжнародної конкурентоспроможності певного суб’єкта зовнішньоекономічного господарювання.

Конспект лекцій о двох частинах є істотним внеском у комплекс навчально-методичного забезпечення щодо вивчення дисципліни «Управління міжнародною конкурентоспроможністю» відповідно до рівнів підготовки майбутніх спеціалістів і магістрів та у якості ефективних міжнародних менеджерів – випускників НМетАУ.

Призначений для студентів спеціальності 7(8).03060104 – менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.

Іл. 9. Табл. 1. Бібліогр.: 32 найм.

 

Друкується за авторською редакцією.

 

 

Відповідальний за випуск О.Г. Шатохін, канд. екон. наук, доц.

 

Рецензенти: Ю.П. Шаров, д-р наук з держ. упр., проф. (НАДержУпр)

В.Д. Зелікман, канд. техн. наук, доц. (НМетАУ)

 

©Національна металургійна академія

України, 2015

© Сидоренко Л.Ю., Козенков Д.Є., 2015

ЗМІСТ

 

ВСТУП........................................................................................................................  
1 Хамел і Прахалад конкурують за майбутнє........................................  
1.1 Битва за інтелектуальне лідерування.......................................  
1.2 Зосередженість на ключових компетенціях............................  
1.3 Базова функціональність.............................................................  
1.4 Порадьтесь із революціонерами................................................  
1.5 Розвиваючи стратегічну архітектуру........................................  
1.6 Хамел і Прахалад спотикаються...............................................  
2 Дисципліни Трейсі та Вірсеми...............................................................  
2.1 Ціннісні дисципліни...................................................................  
2.2 Вибір цінностей дисципліни......................................................  
2.3 Трейсі і Вірсема зазнають поразки..........................................  
3 Кінець конкуренції: екосистема Джеймса Ф. Мура............................  
3.1 Стадії коеволюції.........................................................................  
4 Як змінити правила гри у бізнесі: Адам М. Бранденбургер та Баррі Дж. Нейлбафф.................................................................................  
ВИСНОВКИ..............................................................................................................  
ЛІТЕРАТУРА............................................................................................................  

 

ВСТУП

 

Управління міжнародною конкурентоспроможністю як галузь науки і навчальна дисципліна є системою знань про принципи, методи та технологію формування міжнародних конкурентних переваг і забезпечення на їх основі життєздатності компанії як суб’єкта зовнішньоекономічної та міжнародної діяльності. Предметом дисципліни «Управління міжнародною конкурентоспроможністю» є вивчення конкретних форм міжнародної економічної конкуренції, закономірностей формування міжнародних конкурентних переваг та забезпечення на їх основі міжнародної конкурентоспроможності компанії. Мета навчальної дисципліни поглиблення теоретичних знань, оволодіння сучасним методичним інструментарієм, практичними навичками з ефективного управління міжнародною конкурентоспроможністю у сучасних умовах глобалізації світової економіки.

Фірми виходять на міжнародний ринок тоді, коли виникає бажання освоїти нові ринки, одержати доступ до родовищ природних ресурсів інших країн, або необхідність досягнення більш низьких витрат. В кожному з перерахованих випадків стратегія виходу на міжнародний ринок повинна чітко відповідатиситуації, яка склалася. Тому що конкуренція на міжнародних ринках пред’являє більш жорсткі вимоги до розробки стратегій, ніж на національному ринку. При цьому особливу увагу слід приділяти тому, наскільки смаки і надання переваг споживачам, збутові канали, перспективи зростання, рушійні сили і тиск конкурентів на світовому ринку відрізняються від умов національного. Крім того, до основних відмінностей ринку однієї країни від іншої слід додати чотири характерні особливості міжнародних операцій: різний рівень виробничих витрат, коливання валютних курсів, особливості торгівельної політики національних урядів, характер міжнародної конкуренції.

Різниця в рівні виробничих витрат в різних країнах залежить від різного рівня оплати праці, продуктивності праці, інфляції, податкових ставок витрат на електроенергію, різниці у державному регулюванні. Низький рівень виробничих витрат досягається за рахунок дешевої робочої сили, законодавства, яке сприяє розвиткові виробництва або унікальних природних ресурсів. Компанії, які мають свої філіали в країнах з низьким рівнем виробничих витрат або співробітничають з виробниками цих країн, мають конкурентні переваги над тими, хто такої можливості не має.

Коливання обмінних курсів ускладнюють для окремих країн використання переваг низького рівня виробничих витрат. Обмінні курси можуть змінюватися на 20 – 40% щорічно. Ці коливання можуть зовсім знищити перевагу низьких витрат або, навпаки, перетворити країну з високими витратами в країну, де стане вигідно розміщувати виробництво.

Національні уряди застосовують різні заходи щодо регулювання міжнародної торгівлі і діяльності іноземних фірм на ринках своїх країн. Для цього можуть вводитися імпортні тарифи та квоти, встановлюватися місцеві вимоги до товарів, які вироблені іноземними компаніями всередині цих країн, а також регулювати ціни на імпортні товари.

Деякі уряди надають пільгові кредити та субсидії національним компаніям для підтримки їх у конкретній боротьбі з іноземними виробниками. Інші уряди, які зацікавлені у будівництві нових підприємств і створенні нових робочих місць, пропонують субсидії іноземним компаніям, забезпечують їм більш легкий вихід на ринок і надають технічну допомогу.

Крім того, існують суттєві відмінності форм міжнародної конкуренції в різних галузях. На одному кінці спектра форм конкуренції знаходиться форма, яку називають багатонаціональною. Така форма міжнародної конкуренції виникає тоді, коли конкуренція на одному національному ринку не залежить від конкуренції на іншому національному ринку. В такому випадку не існує світового ринку, а є вибір самостійних національних ринків. І конкуренція в кожній країні відбувається незалежно від конкуренції в інших країнах.

Більш того, репутація, коло клієнтів і конкурентна позиція фірми в одній країні не впливає, або майже не впливає, на успіх її дій в інших країнах. В тих галузях, в яких переважає багатонаціональна конкуренція, дія ефективної стратегії фірми і досягнутих за її допомогою конкурентних переваг на одному ринку обмежується саме цим ринком і не поширюється на інші країни, де виступає дана фірма.

При глобальній конкуренції ціни і конкурентні умови різних ринків тісно пов’язані між собою. В результаті створюється дійсно світовий ринок. В глобальних галузях конкурентна позиція фірми в одній країні суттєво впливає на її позиції в інших країнах і навпаки.

Компанії-конкуренти борються одна з однією на ринках різних країн. Особливо загострюється ця боротьба на тих ринках, де обсяги продажів є великими та присутність на яких є стратегічно важливою для забезпечення сильної позиції в глобальній галузі.

В умовах глобальної конкуренції конкурентна перевага фірми забезпечується її діяльністю на всіх ринках. При цьому конкурентні переваги, які фірма одержала на національному ринку, доповнюються перевагами, які з’явилися при проведенні міжнародних операцій (наявність заводів у країнах з дешевою робочою силою, здатність задовольняти попит споживачів за рахунок власних міжнародних операцій, а також репутація фірми, яка поширюється за межами однієї країни).

Таким чином, у багатонаціональній конкуренції фірми борються за лідерство на національному ринку, а в глобальних галузях фірми борються за світове панування. В результаті розробляється оптимальна стратегія для фірми, яка діє на світовому ринку.

При цьому вибір стратегії диктується певними правилами і, в першу чергу, залежить від того, в рамках стандартного чи спеціалізованого бізнесу знаходиться ринкова ніша фірми.

У першому випадкустандартизації, компанія займається випуском самих звичайних, поширених в даній економіці товарів та послуг. І тоді найважливішою характеристикою, яка визначає зміст стратегії стає масштаб бізнесу від локального до глобального.

У другому випадкуспеціалізації, фірма зосереджується на виробництві тих товарів або послуг, які рідко зустрічаються або зовсім відсутні на ринку товарів та послуг, при цьому можуть бути два шляхи: або пристосування до особливих запитів ринку, наприклад, врахування побажань окремих груп клієнтів; або дотримуватися протилежної лінії – замість пристосування себе до вимог ринку спробувати змінити самі ці вимоги. Наприклад, створити принципово новий вид товарів або добитися радикальної зміни стереотипу поведінки у споживанні певної послуги.

З метою розробки та впровадження ефективних стратегій міжнародної конкурентоспроможності, у другій частині конспекту лекцій, ми продовжимо студіювання еволюції сучасних стратегій галузевого лідерування.

 

 

Хамел і Прахалад конкурують за майбутнє

Гарі Хамел – професор стратегічного і міжнародного менеджменту Лондонської школи бізнесу. К. К. Прахалад – професор ділового адміністрування, корпоративної стратегії і міжнародного бізнесу у Школі бізнесу Мічіганського університету. Вперше Хамел і Прахалад зустрілися у 1977 р. у штаті Мічіган, де Хамел писав докторську дисертацію з міжнародного бізнесу, а Прахалад викладав стратегію. Вони негайно вступили в інтелектуальний поєдинок, у якому, якщо вірити їх розповідям, кожен був переповнений рішучості нанести суперникові смертельний удар. Однак перемога не досталася ні одному, ні іншому. Тоді вони стали партнерами. До середини 1980-х рр. вийшли у світ статті Хамела і Прахалада, написані ними у співавторстві. До кінця 1980-х рр. вони поступово просувалися угору «стежкою гуру», опубліковавши у «Harvard Business Review» ряд статей, які отримали високу оцінку та премії McKinsey. У вересні 1994 р. Хамел і Прахалад обнародували свій головний шедевр – книгу «Competing for the Future». Ця книга, що отримала підтримку у формі, яка обійшлася видавцеві у 75 тис. дол. маркетингової бліц-кампанії, публікації із продовженнями в журналі «Fortune» і рекламного туру по США, стала бестселером та піднесла Хамела і Прахалада до зіркових височінь царства гуру (на рівень Портера).

Хамел і Прахалад починають свою книгу із запитань, вже поставлених іншими. Чому традиційна теорія стратегії не відповідає реальності? Чому у 1980-х рр. багато великих американських корпорацій, що розумілися на стратегії, були побитими незаможними компаніями-стрибунцями, переважно японськими? «Яка теорія може пояснити, яким чином компанії Canon вдалося відхопити настільки великий шматок від частки ринку, що знаходилася під контролем компанії Xerox? Яким чином змогла Honda перевершити автомобілебудувальників Детройту? І що сказати про сутичку між Sony і RCA?» Справа не в тім, що у компаній, які успішно кинули виклик лідерам, були ті або інші незначні переваги в ефективності виробництва або витратах на робочу силу. Ні, стверджували Хамел і Прахалад, тут криється щось більше.

Справжня відмінність, за їх словами, полягала у тому, що «компанії, які кинули виклик, досягли успіху у створенні зовсім новітніх переваг над конкурентами і у радикальній зміні деяких дій».

Менеджери цих, претендуючих на лідерство компаній, бачили далі, аніж традиційні адміністратори бізнесу. Вони силою уяви створювали ще не існуючі продукти, послуги і навіть цілі галузі, а потім запроваджували їх у життя. Ці нові керівники займалися не тільки створенням зразків лідируючих компаній та аналізом конкуренції, щоби бути не гірше, а навіть трохи краще найбільш видатних, – вони створювали новий ринковий простір, у якому мали б господарювати у конкурентній боротьбі, бо цей ринковий простір був створений ними самими. Ось очевидні уроки стратегії, котрим, за думкою наших гуру, необхідно навчатися у компаній-вискочок.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...