воз - ра -  ду-ет - ся. Благ муж  щед - ра и да - і

воз - ра -  ду-ет - ся

З концерту № 5 (друга частина):        і

 у

Благ муж    щед - ра и да - і

333

А. Ведель використовує і низхідну ліричну сексту V — VII підв.
у мінорі.
З концерту № 12 (перша частина):                 ^г ' •• ■ > > ■ ■ ■ ■ і       ; г

■. -. '•'? ■ ■ ■ >

и - ли что при - ло - жит - ся к те - бк

З концерту № 11 (друга частина): 304

Приори на  мя и по - ми - луй

 мя

Із впливом українського фольклору пов'язане й використання ком­позитором підвищеного IV ст. у мінорі, а також збільшеної секунди між III і підв. IVст. (Див. приклад № 252).

Зв'язки з фольклором характерні для українського духовного кон­церту другої половини XVIII ст. в цілому. Вони існували вже в партес-ному (найчастіше у лірико-драматичному) концерті. Ці зв'язки інтен­сифікуються у лірико-драматичних творах М. Березовського, Д. Борт­нянського й особливо А. Веделя. Майже вся музика духовних творів Веделя насичена окремими інтонаціями, мелодичними зворотами, притаманними українським народним пісням. Це й посилило увиразнення української національної специфіки його музики.

Національна специфіка музики А. Веделя проявилася не тільки у використанні окремих елементів народної лексики, апе й у створенні композитором своєрідного наспівного стилю, у загальному характері його музики, позначеної українською ментальністю.

А. Ведель, як і його попередники, в духовному концерті використо­вував гармонічно-поліфонічну фактуру.

Гармонічна мова композитора має всі ознаки розвиненої тональної функційно-гармонічної системи, характерної для класичного стилю. Композитор використовує гармонію як важливий засіб розкриття глибини почуттів. Він звертається до акордів альтерованої субдомінанти, які досить часто сприяють збільшенню напруження і драматизації

334

образу, як, наприклад, у першій частині концерту № 11 «Боже,
законопреступницьі восташа на мя» на слова «долготерп'Ьливьій»
(Господь) повторюється II ⁴/з #3:      ^             -*^т -    ■

 

А. Ведель використовує й альтеровану домінанту (домінантовий терцквартакорд з пониженою квінтою) — у концерті № 1 «В молитвах неусьіпающую Богородицу»:

^й И РГ

 

В ансамблях А. Ведель часто використовує триголосу акордову фак­
туру кантового типу, яка має терцові або октавно-унісонні каданси.
З концерту № 6 (перша частина):              _Гі-      \       :

335

. 307  . ■ ' " " ■ " " ■ ■ ■ " ' ' ■ '■ '■ ■ ^'" ■ ■ '■ - ^{; і} ■ :

Трапляється в його музиці триголосся з вузьким розташуванням голосів, що наближається до народного.

А. Ведель часто використовує в концертах і поліфонічні засоби. Гар­монічна фактура у нього поєднується з імітаційною. Швидкі частини досить часто починаються з фуґоподібної структури, що являє собою експозицію фуґи, а далі йде гармонічна побудова. Це простежується переважно у швидких частинах — як у фінальних (у концертах №№ 1, 8, 11), так і в серединних (друга і четверта частини концерту № 6). У чотиричастинному концерті № 11 особливо частими є фугатні побу­дови, які існують навіть у повільній першій частині, а також у другій та четвертій частинах. У другій частині концерту № 12 є дві фугатні побудови. Це свідчить про те, що в пізніх концертах №№ 11 і 12 А. Ведель частіше звертався до поліфонічної фактури. Проте він не створив таких класичних форм фуг, які знаходимо у творчості М. Березовського та Д. Бортнянського.

У духовних концертах А. Веделя особливо важливу роль відіграє хорова фактура і темброва драматургія. Хорова фактура суттєво впливає на створення музичної образності та формотворення. Компо­зитор використав традиційний для духовного концерту концертуючий стиль; у нього часто зіставляється хорове туттійне звучання з ансамб­левим. Такі зіставлення можуть бути в масштабах теми та розділів, а також на рівні цілих частин.

Значну роль у концертах відіграють ансамблі, що є носіями ліричного начала; у них концентрується найвиразовіший тематичний матеріал. Саме в ансамблях найглибше передані емоційні стани страждання і смутку. Вони насичені жалібними і благальними інтонаціями. Композитор здебільшого використовує дуети і тріо різного складу, проте надає перевагу тріо, в якому часто звучать два тенори й бас. Партія тенора в таких ансамблях має розвинену мелодику (іноді віртуозного характеру), і в ній найбільш експресивно втілені суб'єктивні особистісні переживання. Можливо, це пов'язане з тим, що А. Ведель сам співав тенором і мав прекрасний голос.

А. Ведель використовував ансамблеві тріо й іншого складу: тріо ніжно-ліричного звучання (два дисканти й альт), а також тріо мішаного складу (альт, тенор і бас). У творах Веделя часто простежу­ється перемінне звучання різних ансамблів, їх перегукування.

Хорові тутті в частинах циклу виконують різну функцію. У повіль­них частинах, де переважають ансамблі, хорові туттійні фрагменти звучать здебільшого після ансамблевих побудов і можуть мати зв'язу­вальну, розробкову і заключну функції. У швидких частинах хорове туттійне звучання переважає в експозиційних та заключних розділах.

336

В експозиційних розділах швидких частин туттійне звучання часто пов'язане з імітаційним викладом (фуґатні побудови), а в заключних розділах воно має здебільшого гармонічну фактуру.

Зміна хорової фактури, що сприяє оновленню музичного матеріалу, є одним з динамізуючих чинників формотворення. Поява нового розділу в частинах часто пов'язана зі змінами хорової фактури й тембру.

А. Ведель використовує виразові можливості хорової фактури не тільки в ансамблях, але й у туттійних побудовах. Яскравим зразком цього є заключна частина фіналу концерту «На рїках Вавилонских» (до мінор), де композитор створив трагічне звучання, пов'язане зі сло­вами тексту «разбиєт младенцьі твоя о камень». Композитор диферен­ціює хорову фактуру: дисканти мають хвилеподібну гамову мелодику, яка звучить як завивання; мелодика першого баса також має хвиле­подібний рух, але вона рухається по звуках тризвуку і є неначе су­проводом до партії дискантів; середні голоси (альти, тенори) та другий бас відіграють педалізуючу функцію. Виконання цього уривка на піа-ніссімо є дуже виразовим. Усі ці засоби створювали ефектне звучання і вже виходили за рамки традиційних засобів, характерних для хорового концерту другої половини XVIII ст., що свідчить про появу в хоровій фактурі концертів А. Веделя новаторських рис:, с-, > _л',, ті-№

 308

 иг-ії'Щі .. аім

 ^ігон , < їЬі): і:,. Ц''< Ь •■ •тс:

 

⇐ Предыдущая86878889909192939495Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: