 |
2. Правила поведінки працівника органів внутрішніх справ під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань
|
|
|
|
2. Правила поведінки працівника органів внутрішніх справ під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань
2. 1. Ці Правила поведінки під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань вимагають від працівника:
· безперечно і неухильно поважати та захищати права та свободи людини і громадянина, відповідаючи перед державою і суспільством за життя та безпеку людей у ситуаціях, що потребують втручання правоохоронців. Поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення та повагу;
· не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, поважати їх природне право на життя, законні права на свободу думки, совісті, самовираження, збереження здоров’я, мирне зібрання, володіння майном тощо;
· не допускати впливу сторонніх осіб, особистих (приватних) інтересів, інтересів членів своєї сім’ї на виконання службових обов’язків, якщо ці інтереси не співпадають із завданнями органів внутрішніх справ або суперечать їм;
· критично ставитися до власних професійних якостей та поведінки. Постійно працювати над самовдосконаленням, підвищенням свого професійного та загальнокультурного рівня;
· стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця як посадової особи, уповноваженої державою та Українським народом захищати законні права й інтереси громадян. Усіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення;
· працювати з повною віддачею протягом усього службового часу;
· застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю тільки у випадках, передбачених законом.
2. 2. При виявленні протиправних дій та їх припиненні працівник зобов’язаний:
|
|
|
· пояснити правопорушнику, якщо дозволяє обстановка, у тактовній і переконливій формі причину його затримання;
· висловлювати думки коротко і ясно, виключаючи можливість помилкового або двозначного їх розуміння громадянами, яких вони стосуються;
· зберігати витримку і гідність, контролювати свій емоційний стан, своїм виглядом і діями демонструвати впевненість і спокій;
· виявляти емоційно-психологічну стійкість при провокації правопорушниками конфліктної ситуації, не дозволяти втягнути себе в конфлікт, уживати всіх можливих заходів до його мирного вирішення і припинення;
· уживати всіх можливих заходів для встановлення психологічного контакту з очевидцями та свідками, залишаючись водночас принциповим, рішучим та авторитетним представником державної влади;
· давати роз’яснення правопорушнику про неправомірність його дій доброзичливо, переконливо і ясно, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів;
· утримуватись від жорстких дій і різких висловлювань стосовно правопорушника.
2. 3. Для працівника неприпустимі:
· поспішність у прийнятті рішень, нехтування процесуальними і моральними нормами;
· провокаційні дії, пов’язані з підбурюванням, спонуканням у прямій чи непрямій формі до вчинення правопорушень;
· розголошення фактів та обставин приватного життя громадян, які стали відомими в ході службової діяльності;
· вибірковий підхід при вжитті заходів до порушників закону, правил дорожнього руху;
· байдужість, бездіяльність і пасивність у попередженні і припиненні правопорушень.
2. 4. Обмеження працівником прав і свобод громадян може бути застосовано виключно на підставі і в порядку, передбачених законом. У таких ситуаціях, за винятком дій у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, працівник повинен роз’яснити громадянинові підставу такого обмеження.
|
|
|
2. 5. Надзвичайні обставини не можуть бути виправданням фактів порушення закону, катування та жорстокого поводження.
V. Правила службового спілкування працівника органів внутрішніх справ
1. Загальні правила службового спілкування
1. 1. У спілкуванні з людьми працівнику необхідно дотримуватись вимог Конституції України, яка гарантує кожному громадянину право на недоторканність приватного життя, особисту й сімейну таємницю, захист честі, гідності, свого доброго імені.
1. 2. Працівникові необхідно:
· починати службове спілкування з привітання (прикласти руку до головного убору, перебуваючи у форменому одязі), утримуючись від рукостискання; представитися, назвати посаду, спеціальне звання, прізвище, коротко повідомити мету і причину звернення, на прохання громадянина пред’явити службове посвідчення;
· висловлювати свої зауваження та вимоги в коректній і переконливій формі, якщо потрібно, спокійно, без роздратування повторити і роз’яснити зміст сказаного;
· вислухати пояснення або питання громадянина уважно, не перебиваючи, виявляючи доброзичливість і повагу до співрозмовника;
· ставитися з повагою до громадян, перш за все до людей похилого віку, ветеранів, інвалідів, надавати їм необхідну допомогу;
· бути уважним до жінок і дітей.
1. 3. При спілкуванні з громадянами працівник повинен виявляти витримку і бути готовим:
· до неадекватної поведінки з їх боку, у тому числі до прояву агресії і вчинення опору;
· до надання їм першої медичної допомоги (у тому числі направлення до закладу охорони здоров’я).
1. 4. У спілкуванні з громадянами з боку працівника неприпустимі:
· будь-які висловлювання і дії дискримінаційного характеру за ознаками статі, віку, раси, національності, мови, громадянства, соціального, майнового або сімейного стану, політичної чи релігійної належності;
· надмірний тон, грубість, некоректність зауваження, пред’явлення неправомірних, незаслужених звинувачень;
· погрози, образливі вирази або репліки;
· суперечки, дискусії та дії, що перешкоджають нормальному спілкуванню або провокують протиправну поведінку;
· необґрунтовані перевірки паспортів та інших документів.
1. 5. Працівникові рекомендується не сприймати на свій рахунок образливих зауважень, недоречних жартів, глузувань, висловлених на вулицях і в громадських місцях.
|
|
|
