Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Практичне заняття № 4

МЕТОДИКА ОЦІНКИ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ.

1. МЕТА ЗАНЯТТЯ

1.1. Вивчити різні методи оцінки хімічної обстановки при аварії на підприємстві, що має сильнодіючі отруйні речовини (СДОР).

1.2. Придбати практичні навички визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

При руйнуванні чи аваріях на об'єктах, шо мають сильно діючі отруйні речовини (СДОР), або при застосуванні противником отруйних речовин утворюються зони хімічного зараження (ЗХЗ^СДОР), у середині яких можуть виникати вогнища хімічного зараження СДОР (ВХЗ^СДОР).

Для надійного захисту робочих та службовців і сталої роботи ОНГ в цих умовах необхідно виявити та оцінити хімічну обстановку, визначити та довести до особового складу об'єкта і населення способи захисту, організації хімічного контролю, до виконання цих задач об'єкти та їх формування повинні бути підготовлені заздалегідь. Для цього всі спеціалісти повинні володіти прийомами роботи з приладами хімічної розвідки і знати методику оцінки хімічної обстановки.

Під хімічною обстановкою розуміють сукупність наслідків хімічного зараження місцевості СДОР, що впливають на діяльність ОНГ, сил ЦО і населення.

Зоною хімічного зараження СДОР (ЗХЗ^сдор) називається територія, над якою поширилася хмара зараженого СДОР повітря з вражаючими концентраціями, включаючи місця розливу отруйних речовин (місце аварії).

Залежно від кількості СДОР, що вилилися, у зоні хімічного зараження може виникнути один чи кілька вогнищ хімічної поразки СДОР.

Вогнищем хімічного зараження СДОР (ВХЗ^сдор) називають територію, у межах якої в результаті впливу СДОР відбулося масове ураження людей і сільськогосподарських тварин, рослин.

Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною поширення хмари повітря, зараженого отруйними речовинами з вражаючою концентрацією Г, шириною Ш та площею S (рисунок 1).

1 - місто

2 - об'єкт (підприємство)

3 – ділянка розливу СДОР

4 – населений пункт

Рисунок 1 - Схема зони хімічного зараження, утвореної розливом СДОР.

S^сдор- площа зони хімічного зараження;

Ш^сдор - ширина зони хімічного зараження;

Г^сдор- глибина зони хімічного зараження;

S₁^сдор, S₂^сдор - площі хімічного зараження.

Оцінка хімічної обстановки на ОНГ, що мають СДОР, проводиться для організації захисту людей, що можуть виявитися в зоні хімічного зараження. Оцінку проводять методом прогнозування, а у випадках аварії - на підставі фактичних даних.

При оцінці методом прогнозування за основу беруться дані по одночасному викиду в атмосферу всього запасу СДОР, шо мається на об'єкті, при сприятливих для поширення зараженого повітря метеоумовах (інверсія, швидкість вітру 1 м/с).

При аварії (руйнуванні ємності СДОР) оцінка здійснюється за конкретно сформованою обстановкою, тобто враховується реальна кількість викинутої (що вилилася) отуйної речовини і реальні умови.

Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:

· тип і кількість СДОР;

· метеоумови;

· топографічні умови місцевості;

· характер забудови на шляху поширення зараженого повітря;

· умови збереження і характер викиду (впливу) отруйних речовин;

· ступінь захищеності робітників та службовців об'єкта і населення.

Оцінка хімічної обстановки на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини, полягас у вирішенні 5-ти основних задач і відшуканні на підставі їхніх результатів доцільних мір, спрямованих на захист і порятунок робітників та службовців об'єкта і населення. Для цього необхідно визначити:

1. Розміри і площу зони хімічного зараження.

2. Час проходу зараженого повітря до наміченої границі (об'єкта).

3. Час вражаючої дії СДОР.

4. Границі можливих центрів хімічного ураження.

5. Можливі втрати людей у вогнищі хімічного зараження.

3. ЛІТЕРАТУРА

3.1. Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. Учебник для вузов. -М.: Высш. школа, 1986.

3.2. Шубин Е.П. Гражданская оборона. Учебник для вузов. -М.: Высш.школа, 1991.

3.3. Демиденко Г.П. Защита обьектов народного хозяйства от СДОВ. Справочник. -К.: Вища школа, 1987.

4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

4.1 До яких наслідків для населення Одещини можуть призвести:

- авария на АЕС;

- землетрус;

- аварія на об'єктах, які використовують (виробляють) СДОР?

4.2. Дії населення при аваріях на виробництві, де використовуються СДОР.

4.3. Дії населення під час оповіщення про хімічне зараження.

4.4 Способи надання першої медичної допомоги і взаємодопомоги при ураженнях СДОР.

4.5. Як впливають на організм людини отруйні речовини?

4.6. Назвіть найпростіші засоби захисту органів дихання.

4.7. Розкажіть про призначення і принцип дії респератора.

4.8. Розкажіть про призначення і принцип дії протигазів ГП-5, ГП-7.

4.9. Яке призначення засобів захисту шкіри і що до них відноситься?

4.10. У чому суть захисних властивостей місцевості?

4.11. Яким чином проводиться евакуація при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах?

4.12. Мета та способи спостереження та контролю за зараженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води.

4.13. Перелічте основні СДОР. Визначте їх фізичні властивості і засоби захисту від них.

4.14. Дайте характеристику аміаку, його уражаючі властивості, вплив на організм людини, засоби захисту.

4.15. Визначте перші ознаки отруєння аміаком, яка перша медична допомога надається при отруєнні ним?

4.16. Які засоби захисту необхідно використати при подоланні осередку забруднення СДОР?

5. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

Завдання практичного заняття передбачає визначення ррозмірів і площі зони хімічного зараження.

Робота виконується самостійно кожним студентом за індивідуальним варіантом.

Вихідні дані по кожному варіанту наведені в таблиці вибору варіантів (додаток А).

Розміри зон хімічного зараження залежать від кількості СДОР на об'єкті, його фізичних і токсичних властивостей, умов збереження, метеоумов і рельєфу місцевості.

Рішення задачі зводиться до знаходження:

· глибини поширення хмари зараженої СДОР, (Г);

· ширини зони хімічного зараження СДОР, (Ш);

· площі зони хімічного зараження СДОР, (S)

Потім результати цих розрахунків наносяться на карту (схему, план) з метою виявлення розташування зони зараження СДОР на місцевості і можливих вогнищ хімічного ураження.

Глибина поширення зараження (Г^сдор) може бути визначена для деяких отруйних речовин за таблицями 1 і 2 (додаток Б). Для СДОР, не зазначених у таблицях 1 і 2, глибина зони може бути визначена за формулою:

де G - кількість СДОР, кг;

D - токсодоза, мг хв/л; D=CТ;

С - концентрація, мг/л;

Т - час впливу СДОР даної концентрації, хв;

V - швидкіть вітру в приземному шарі, м\с.

Ширина зони хімічного зараження (Ш^сдор) може бути визначена за такими співвідношеннями:

Ш = 0,03∙Г - при інверсії;

Ш = 0,15 Г - при ізотермії;

Ш = 0,8∙Г - при конвекції.

Площу зони хімічного зараження (S^сдор) визначають за формулою:

Приклад.

На об'єкті зруйнувалася не обвалована ємність, що містить 10т аміаку. Визначити розміри і площу хімічного зараження в нічний час. Місцевість відкрита; метеоумови: ясно, швидкість вітру 3 м/с.

Рішення.

1. Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря (таблиця 1):

за таблицею - інверсія.

Таблиця 1 - Таблиця для оцінки вертикальної стійкості

Швидкість вітру, м/с.	Ніч	День
Ясно	Напівясно	Похмуро	Ясно	Напівясно	Похмуро
0,5	Інверсія			Конвекція
0,6-2	Ізотермія	Ізотермія
2,1-4
Більше 4

2. Знаходимо глибину поширення зараженого повітря, при швидкості вітру Г=4,5 км (додаток Б, таблиця 1).

3. Визначаємо поправочний коефіцієнт для W_v = 3 м /с, К_р= 0,45.

4. Визначаємо глибину поширення зараженого повітря, при швидкості вітру W_v = 3 м/с, Г_з= 4,5*0,45 = 2,02 км.

5. Визначаємо ширину зони хімічного зараження при інверсії:

Ш=0,03*Г_з=0,03*2,02=0,06 км.

6. Визначаємо площу зони хімічного зараження:

6. ВИСНОВКИ ІЗ АНАЛІЗУ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ.

Завершальним етапом аналізу хімічної обстановки мають бути висновки, в яких визначаються:

1- вплив хімічного зараження на виробничу діяльність підприємства;

2- доцільний варіант дій для захисту робочих, службовців та населення у випадку аварії;

3- заходи по організації захисту людей та ліквідації наслідків аварії;

4- кому і які необхідно віддати розпорядження по забезпеченню дій особового складу формувань на зараженій місцевості;

5- яка потрібна допомога від вищестоячого керівника.

7. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

7.1. Оформити звіт по практичному заняттю:

- Мета заняття.

- Вихідні дані у вигляді таблиці (додаток А).

- Розрахункові формули і розрахунки.

- Схема зони хімічного зараження свого варіанта.

7.2. Зробити висновки за виконаним завданням.

ДОДАТОК А

(довідковий)

Таблиця 1 - Варіанти до розрахунку уражаючих параметрів, які виникають при надзвичайних ситуаціях (Аналіз обстановки)

№ варіанту	Назва СДОР	Кількість СДОР, т	Час доби	Метеоумови	Характеристика місцевоті	Швидкість вітру, м/с
	Хлор		Ніч	Ясно	Відкрита
	Фосген		Ніч	Напівясно	Відкрита
	Аміак		Ніч	Похмуро	Закрита
	Сірчастий ангідрид		Ніч	Ясно	Закрита
	Сірководень		Ніч	Напівясно	Закрита
б	Хлор		Ніч	Похмуро	Закрита
	Фосген		День	Ясно	Відкрита
	Аміак		Ніч	Напівясно	Відкрита
	Сірчастий ангідрид		Ніч	Ясно	Відкрита
	Сірководень		Ніч	Ясно	Відкрита
	Хлор		День	Напівясно	Закрита
	Фосген		День	Похмуро	Закрита
	Аміак		Ніч	Ясно	Відкрита
	Сірчастий ангідрид		Ніч	Напівясно	Закрита
	Сірководень		День	Похмуро	Відкрита
	Хлор		День	Ясно	Відкрита
	Фосген		Ніч	Напівясно	Відкрита
	Аміак		Ніч	Ясно	Відкрита
	Сірчастий ангідрид		Ніч	Ясно	В ідкрита
	Сірководень		Ніч	Напівясно	Відкрита

ДОДАТОК Б

(довідковий)

Таблиця 1- Глибина поширення хмар зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км

(ємності не обваловані, швидкість вітру 1м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях (на об'єкті), т

	При інверсії
Хлор,фосген				Більш 80
Аміак	3,5	4.5	6.5	9.5
Сірчастий ангідрид		4,5			12,5	17,5
Сірководень	5,5	7,5	12,5			61,6
	При ізотермії
Хлор,фосген	4,6		11,5
Аміак	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4
Сірчастий ангідрид	0,8	0,9	1,4		2,5	3,5
Сірководень		1,5	2,5			8,8
	При конвекції
Хлор,фосген		1,4	1,96	2,4	2,85	3,15
Аміак	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66
Сірчастий ангідрид	0,24	0,27	0,42	0,52	0,65	0,77
Сірководень	0,33	0,45	0,65	0,88	1,1	1,5

Таблиця 2 - Глибина поширення хмар зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км

(ємності обваловані, швидкість вітру 1м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях (на об'єкті), т

	При інверсії
Хлор,фосген	6,57		22,85	41,14	48,85
Аміак		1,28	1,85	2.71	3.42	4.28
Сірчастий ангідрид	1,14	1,28		2,85	3,57
Сірководень	1,57	2.14	3.57	5.71	7,14	17.6
	При ізотермії
Хлор, фосген	1,31		3,28	4,57	5.43
Аміак	0,2	0.26	0,37	0.54	0.68	0,86
Сірчастий ангідрид	0,23	0,26	0,4	0,57	0,71	1,1
Сірководень	0,31	0.43	0,71	1.14	1,43	2,51
	При конвекції
Хлор,фосген	0,4	0,52	0,72		1,2	1,32
Аміак	0,06	0,08	0,11	0,16	0,2	0,26
Сірчастий ангідрид	0,07	0,08	0,12	0.17	0.21	0,3
Сірководень	0,093	0,13	0.21	0,34	0,43	0,65

Примітки до таблиць 1 і 2:

1. При швидкості вітру більш 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, які мають такі значення:

	Швидкість вітру

Поправочний коефіцієнт
При інверсії		0,6	0,45	0,38	-	-
При їзотермії		0,71	0,55	0,5	0,45	0,41
При конвекції		0,7	0,62	0,55	-	-

2. Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення зараженої хмари зменшується в 1,5 рази.

Таблиця 3 - Середня швидкість переносу хмари, зараженої речовиною, м/с

Швидкість вітру V, м/с.	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
R<10 км	К>10км	R<10 км	К>10 км	R<10 км	К>10 км
		2,2	1,5		1,5
		4,5				3,5
			4,5		4,5
	-	-			-	-
	-	-	7,5		-	-
	-	-			-	-

Примітка: Інверсія і конвекція при швидкості вітру більше 3 м/с спостерігаються в рідких випадках.