Порівняльний аналіз мотивів вступу до шлюбу сучасної молоді.

Таблиця 2.1.

Таким чином, результати дослідження психологічної готовності до шлюбу свідчать, що для сучасної молоді провідним мотивом вступу у шлюб є кохання, в експер.гр.1 – 37,1%, експер.гр.2 – 50%. Воно також є і найбільшою цінністю подружнього життя. Другим вагомим мотивом створення сім’ї є народження та виховання дітей. Хоча за цінністю шлюбу цей мотив поступається місцем потребі відчувати себе потрібним, потребі у приналежності. Мотиви дефіциту рідко є спонуканням до укладення шлюбу.

Отже, залишається незмінною тенденція одружень по любові. Про це свідчить аналіз статистики вступу у шлюб двадцятилітньої давності: «Подружні стосунки виникають в результаті офіційної реєстрації стосунків кохання… Це підтверджує сучасна статистика вступу у шлюб» [76].

Крім того, доволі часто кохання і духовна спільність вважаються найважливішими мотивами укладення шлюбу, що визначають його успішність [6].

На жаль, називаючи кохання в якості мотиву укладення шлюбу, молоді люди розуміють значення цього слова по-різному. Нерідко вони помиляються, вважаючи, що відчувають любов. Завдяки стереотипу необхідності шаленого кохання їм подобається вважати, що у них саме це почуття, хоч те, що вони дійсно відчувають, часто є сильним сексуальним потягом, страхом або жадобою до самоствердження [6].

Простежимо значення кохання для сучасної молоді в обох есперементальних групах. На запитання «Що, на Вашу думку, найбільше відображає сутність кохання?» студенти відповіли таким чином: «почуття на все життя» (35 %), «турбота і терпеливість» (32 %), «повна віддача себе і прийняття іншого» (20 %). Решта відповідей розпорошилися між варіантами «необхідна для продовження роду» – 7 %, «обмін «я – тобі, ти – мені»» – 3 %, та «звичайна емоція» – 3 %. Розподіл відповідей проілюстровано діаграмою, яка показана на рис.6.

Таким чином, для сучасної молоді характерно тлумачення кохання швидше як потреба бути коханим або як здатність кохати, ніж як сексуальний потяг. Це свідчить про велику ймовірність створення стабільних, а якщо пощастить, то і щасливих благополучних сімей.

З метою визначення задоволеності підготовленості до сімейного життя респонденти відповіли на типові ситуації: варіанти поведінки подружжя (чоловік і жінка) по Тест-карті готовності до сімейного життя (додаток В)

Узагальнено готовність до шлюбу в досліджуваній вибірці виглядає так (таблиця 2.2).