8.2. Принципи землевпорядного проектування

Землевпорядне проектування досить тісно пов'язане з інши­ми видами проектно-кошторисної справи в Україні, яке має ви­значений нормативними актами порядок складання і обґрунту­вання проектів. Тому ряд важливих принципів і вимог, які викла­дені в них, мають пряме або непряме відношення до будь-якого виду проектування, у тому числі й землевпорядного. До таких прин­ципів відносяться:

· мінімум капіталовкладень і швидка їх окупність;

· відповідність наміченого виходу продукції державному або іншому замовленню;

· використання в розрахунках прогресивних нормативів і тех­нологій;

· використання матеріалів довго- або короткотермінових про­гнозів у якості передпроектної документації;

· використання доброякісних матеріалів обстежень і вишуків та ін.

Завдання землевпорядного проектування витікають із загаль­них завдань земпеустрою, які сформовані в Земельному кодексі України. Мова йде в кінцевому рахунку про організацію найбільш повного, науково-обґрунтованого, раціонального і ефективного використання земель та їх охорони, забезпечення гарантій прав на землю Тому частіше принцип землевпорядного проектування випливає із принципів, на яких базується земельне законодав­ство (стаття 5 Земельного кодексу України). Зокрема:

1) принцип поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

2) принцип забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави,

3) принцип забезпечення раціонального використання і охоро­ни земель;

4) принцип забезпечення гарантій прав на землю;

5) принцип пріоритету вимог екологічної безпеки.

Виходячи із перерахованих основних принципів, на яких ба­зується земельне законодавство, а відповідно, і землеустрій, при проектуванні дотримуються таких основних обов'язкових вимог:

1. Забезпечення пріоритету земепь природоохоронного та сільськогосподарського призначення, недопущення необґрунтованого відведення земель для несільськогосподарських потреб.

2. Забезпечення дотримання права власності на землю і права користування у відповідності з Земельним кодексом та іншим законодавством України.

3. Детальний облік природних, економічних, соціальних і еко­логічних вимог об'єктів землеустрою, просторових властивостей землі та зонування при вирішенні землевпорядних завдань.

4. Ув'язка економічного, екологічного і технологічного підходів до організації землеволодінь і землекористувань та організацій­но-господарського устрою території.

5. Забезпечення взаємної ув'язки рішень проектних завдань у загальному комплексі з іншими інженерними проектами (щодо ме­ліорації земель, рекультивації і землюванню, консервації мало­продуктивних і деградованих угідь, будівництва доріг тощо), які стосуються раціонального використання і охорони земель.

Враховуючи загальні принципи землеустрою та обов'язкові вимоги до процесу проектування, можна сформулювати принципи землевпорядного проектування.

1. Врахування сучасних земельних правовідносин, включаючи землю в об'єкти ринкового механізму.

2. Висока економічна, екологічна і соціальна ефективність про­ектних пропозицій. Кожне проектне рішення повинно бути деталь­но економічно обґрунтовано. Таким обґрунтуванням є розраху­нок очікуваного ефекту - у вигляді додаткового доходу в резуль­таті запропонованих землевпорядних заходів.

З. Охорона землі від безгосподарського використання, нераці­ональної господарської діяльності та несприятливих явищ при­роди. Кожне проектне рішення повинно мати правове і екологіч­не обґрунтування. Пропозиції з подальшого використання кожної ділянки землі повинні базуватися на певних нормативних актах, які перешкоджають нерадивому витрачанню землі і які орієнту­ються на збереження і збільшення родючості ґрунтів і поліпшен­ня природних ландшафтів.

4. Комплексність у вирішенні проектних завдань. Необхідна тісна взаємоув'язка складових частин і елементів проекту між собою та з іншими прогнозованими, плановими і проектними роз­робками щодо використання і поліпшення землі, а також органі­зації засобів виробництва, які тісно пов'язані з нею.

5. Зональність. Мова йде про детальне врахування при проек­туванні природно-сільськогосподарського районування земельно­го фонду країни, природних умов і просторових властивостей землі об'єкту землеустрою. Для цієї мети використовуються дані дер­жавного земельного кадастру, матеріали різних обстежень, ви­шукувань та класифікацій придатності земель.

Викладені основні вимоги і принципи повинні бути покладені в основу розробки загальних методичних положень, окремих методик складання і обґрунтування землевпорядних проектів різних видів.