Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Та форми контролю знань




Лекція – провідна форма пізнавальної діяльності студентів, у ході якої розкриваються наріжні, вузлові питання навчальної дисципліни. Лектор орієнтує студентів на осмислене й творче опанування матеріалу, дає настанови для подальшої самостійної роботи над художньою літературою. Викладач здійснює облік відвідування лекцій студентами і може проводити серед них опитування з метою з’ясування наявності залишкових знань, активізації та діалогізації пізнавальної діяльності.

Семінарське заняття – основна форма аудиторної роботи студентів. Повна, обґрунтована, логічно-послідовна відповідь на питання теми оцінюється максимально 4 балами. За активну участь у розв’язанні проблем, винесених на обговорення, за доповнення студент отримує від 1 до 2 балів. За відмову відповідати через неготовність до семінарського заняття від рейтингової оцінки студента віднімається 2 бали.

Самостійна робота – передбачена навчальним планом в обсязі 21 година. На самостійне опрацювання виноситься низка питань, що не розглядаються детально на лекційних і семінарських заняттях; понятійний апарат до кожної теми, перелік якого подається до планів семінарів. Самостійна робота виконується в окремому зошиті, максимальна оцінка 6 балів. Експрес-тести, як форма контролю, виконуються на кожному семінарському занятті і оцінюються максимально у 1 бал.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) - один з видів позааудиторної роботи студентів навчально-дослідницького творчого характеру, передбаченого навчальним планом в обсязі 21 година. З запропонованої тематики студент обирає одну тему, виконує її впродовж семестру і подає до захисту не пізніше ніж за два тижні до завершення вивчення курсу. Її оцінювання складається з двох частин – теоретичної частини роботи та її захисту (максимально 20 балів).

Поточний контроль – спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу впродовж викладання курсу, здійснюється під час проведення аудиторних занять і перевірки виконання самостійних та індивідуальних завдань.

Модульний контроль – форма проміжного контролю, якою завершується вивчення кожного модуля. Курс світової літературної класики складається з 3-х модулів. Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу 5 балів.

Підсумковий контроль (залік) – підсумковий контроль по завершенню вивчення курсу світова літературна класика, який складають студенти, що виконали всі передбачені види робіт і набрали не менше 35 балів. Максимальна кількість балів на заліку – 40 балів.

Максимальна оцінка за вивчення курсу світова літературна класика, який складається з 3-х модулів, 100 балів. Розподіл балів і система оцінювання успішності відображена в таблицях.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ З КУРСУ

 

Тема Кількість годин, відведених на:
  лекції семінарські заняття самостійну роботу індивідуальну роботу
Змістовий модуль 1. Література доби Античності  
Тема 1. Література Давньої Греції. Гомерівський епос (VIII століття до н.е.)        
Тема 2. Античний період. Класична трагедія. Есхіл. Софокл. Еврипід (VI-V століття до н.е.)        
Тема 3. Література Давнього Риму. Творчість Вергілія.        
  Всього за модуль І          
  Змістовий модуль 2. Література Середньовіччя та Відродження  
Тема 4. Література доби Середньовіччя. Героїчний епос. Лицарський роман. Творчість Данте.        
Тема 5. Література доби Відродження. Творчість Ф.Петраркі та Д.Боккаччо Драматургія Шекспіра.        
Всього за модуль ІІ        
  Змістовий модуль 3. Література XVII – першої половини XIX століття  
Тема 6. Література XVII століття. Поети Бароко П.Кальдерон, Ж.Б. Мольєр          
Тема 7. Література доби Просвітництва. Філософські погляди Вольтера, Д.Дідро. Творчість Й.В. Гете та Ф. Шіллера        
Тема 8. Доба Романтизму. Творчість Байрона. Романтичний рух у Франції. Становлення нової російської літератури.        
Всього за модуль ІІІ        
Усього годин        

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ,

ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

 

Поточний модуль Індивідуальне завдання Підсумковий контроль Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3      
     
Загальна кількість:

 


 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

 

90-100 балів A Відмінно
83-89 балів B Добре
75-82 бали C
68-74 бали D Задовільно
60-67 балів E
35-59 балів FX Незадовільно з можливістю повторного складання

 

ЗМІСТ МОДУЛІВ 1-3

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ЛІТЕРАТУРА ДОБИ АНТИЧНОСТІ

· Тема № 1. Доба античності. Література Давньої Греції. Гомерівський епос. Дидактичний епос.

Географічне положення та особливості соціально-історичного розвитку Давньої Греції. Періодизація античної літератури. Міфотворчість як основне джерело давньогрецької літератури. Перші божества стародавніх греків, старше покоління богів (Хаос, Гея, Ерос, Уран, Селена, Понт, Кронос, Тартар та ін.). Олімпійські боги, або боги молодшого покоління (Зевс, Посейдон, Гестія, Деметра, Гера, Афіна, Аполлон, Артеміда, Гермес, Афродіта). Культи героїв. Основні цикли міфів (троянський цикл, фіванський цикл, міфи про аргонавтів, міфи про героїв).

Міфологічна та соціально-історична основа гомерівського епосу. Героїчні поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» - вершини героїчного епосу. Єдність і художня цілісність поем. Міфологічна історія Троянської війни. Тема, сюжет і композиція поеми «Іліада». Гуманістичний пафос «Іліади», осуд війни та жорстокості, поетизація героїзму та подвигу людини. Образи Ахілла, Гектора, Патрокла, Пріама, богів. «Одиссея» - казково-пригодницька епопея. Мотивна організація «Одиссеї» (пригодницькі мотиви, мотиви мандрів, кохання, повернення та помсти героя). Головні образи поеми. Трагічне і комічне у поемах Гомера. Гекзаметр – поетичний розмір, яким написані поеми. Художня майстерність Гомера, вибір лексико-зображувальних засобів. Суть «гомерівського питання».

Гесіод – засновник дидактичного епосу. Життя і творчість Гесіода. Моральні повчання у дидактичній поемі «Роботи і дні». Відображення у поемі Гесіода «Теогонія» системи міфологічних уявлень греків про походження богів. Після гомерівський період. Види грецької лірики (елегійна, ямбічна, мелічна, урочиста, хоровий мелос). Представники урочистої лірики Алкей, Сапфо, Анакреонт. Патріотизм та політичне підґрунтя байок Езопа.

 

 

· Тема № 2. Класична трагедія (VI-V століття до н.е.). Творчість Есхіла, Софокла та Еврипіда. Комедії Арістофана.

Особливості грецької трагедії.Грецький театр (Обладнання. Організація вистав. Актори.)

Есхіл – поет становлення афінської рабовласницької демократії. Творчість Есхіла – «батька трагедії».Історичність сюжету та патріотизм трагедії Есхіла «Перси». Проблема невідворотності людської долі, морального обов’язку людини та її обов’язку перед державою, проблема неодмінного покарання злочинця за пролиту кров, родової помсти тощо у трагедії «Перси». Інтерпретація Есхілом міфа про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Прометей – борець за щастя людства, який дав людям розум і мови, науки й ремесла, вогонь з Олімпу. Тираноборство Прометея, виступи проти жорстокого та безпринципного Зевса. Монументальність образу Прометея. Ідейний зміст і проблематика трагедії «Орестея». Новаторство Есхіла.

Політичні та етико-естетичні погляди Софокла. Релігійні роздуми у світогляді Софокла. Мінливість щастя людини у трагедії «Антігона». «Цар Едіп» - трагедія Фатуму. Драматизм трагічного образу Едіпа. Зіткнення інтересів особистості і колективу в трагедії «Філокрет». Ідейно-художні особливості трагедій «Аякс», «Електра». Розкриття внутрішнього світу самостійної жінки.

Творчість Евріпіда – поета епохи розкладу афінської рабовласницької демократії. Політично-релігійні переконання митця. Особливості поетики Еврипіда. Новаторство поета, розробка родинно-побутової теми та теми кохання, введення психологічного конфлікту, створення багатогранних, глибоко індивідуальних характерів. Розкриття внутрішнього конфлікту Федри та зображення гострої боротьби почуттів – подружнього обов`язку і пристрасті в трагедії “Іпполіт”. Психологізм трагедії ”Медея”: духовний конфлікт героїні, драматизація образу.

Комедії Аристофана – прямі відгуки на актуальні питання тогочасного суспільного життя. Комедія «Вершники» - нещадний сатиричний памфлет. Відверте висміювання державних і політичних діячів, чий авантюризм та користолюбство стають причиною народних страждань. Використання карикатури, гіперболи, сміливих перебільшень у комедії «Хмари». П’єса «Жаби» - перший літературно-критичний твір античної літератури.

Історіографія, красномовство, філософія – перші форми еллінської прози.

· Тема № 3. Література Давнього Риму. Творчість Вергілія.

Історико-культурне значення римської літератури. Періодизація Давньоримської літератури. Особливості літератури епохи республіки. Долітературний період (до середини ІІІ століття до н.е.) Міфотворчість: Проблема походження римської міфології. Римський пантеон богів. Вирішальна роль в оформленні римських міфів олімпійської релігії еллінів. Відображення в історичних легендах достовірних фактів і подій. Народна поезія (культові гімни, трудові і обрядові пісні, побутові й жартівливо-пародійні пісні - фесценіни).

Рання римська література (до середини ІІ ст. до н.е.). Творчість перших римських письменників А.К. Сліпого, Г.Невія, К.Еннія. Оригінальність комедій та пародій Т.М. Плавта «Хвалькуватий воїн», «Шкатулка», «Близнята», «Амфітріон».

Література періоду громадянських воєн (до 31 року до н.е.). Загострення політичної обстановки у країні. Розвиток історіографії. Формування першого національного жанру сатури. Гай Луцілій – перший сатирик Риму. Дотримання правди життя та опис у сатирах лише реальної дійсністі. Участь сатир у гострій і напруженій політичній боротьбі. Світогляд Т.Лукреція. Популяризація Епікурова вчення у творах Лукреція. Поема «Про природу речей». Життєвий і творчій шлях Г.В. Катулла. Ораторське мистецтво Цицерона. Філософські трактати, листи Цицерона як зразок вільного мислення, індивідуальної незалежності письменника, його оригінального стилю.

«Золотий вік» римської літератури – література епохи імперії. Література часів Августа (до 30-40-х років н.е.). Літературна спадщина Вергілія. Пастуша тематика у поемі «Буколіки». Відображення у дидактичній поемі «Георгіки» праці селянина та оспівування краси рідної природи. Епічна героїчно-політична поема «Енеїда». Звеличення нового устрою – основна ідея «Енеїди». Поетика твору. Філософсько-моральна тематика сатир Горація. Оди Горація. Психологізм любовних елегій Овідія. Художнє відображення явищ навколишньої дійсності у «Метеморфозах» Овідія. Розробка міфологічних сюжетів.

Література пізнішої Імперії (до кінця 5 століття н.е.) Філософські погляди Сенеки. Нагромадження жахів – головний прийом створення атмосфери трагічного у творах Сенеки. Місце трагедій у літературній спадщині Сенеки. Сатиричний зміст епіграм Марціала. Відтворення в епіграмах Марціала різних сторін римського життя. Філософський аспект та викривальний характер сатир Ювенала. Сатиричні образи-типи у творах Ювенала. Апулей – філософ-софіст. Сюжет та ідейно-філософська концепція роману Апулея «Метаморфози». Апулей і література Нового часу.

Значення давньоримської літератури у світовому літературному процесі.


 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...