Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Тема: Фройдизм і неофройдизм




З.Фройд (1856-1939) – австрійський психолог і лікар-психіатр, засновник психоаналізу.

200 років тому Шіллер написав таке: до того часу, поки філософія не зможе правити світом, ним будуть правити любов і голод. Шіллер іронізував над філософами, які намагалися відкрити закони і з їх допомогою управлять світом, висміював тих, хто вважав, що знає такі закони.

Вчення Маркса і Фройда – дві спроби пояснити світ: Фройд вважав, що світом править любов (у формі статевого інстинкту), а Маркс вважав, що світом править голод, а тому основою суспільного розвитку є економіка, виробництво матеріальних благ для задоволення потреб людини.

Фройд, як лікар-психіатр шукав причини неврозів (психічних хвороб) щоб лікувати хворих і впливати на них, але не на організм, а на саму особистість, бо до нього вважали, що причиною неврозів є хвороба якогось органу (фізична травма) і їх лікували, але психічні хвороби не виліковували.

Фройд прийшов до висновку, що психічні хвороби (неврози) не мають матеріальних причин (або фізичних травм). (Це свідчило, що фройдизм в СРСР буде заборонено, бо тут офіційно панував матеріалізм). Фройд висуває на перший план життєві проблеми, які завжди хвилюють людей:

- складність внутрішнього світу людини;

- незадоволене бажання;

- суперечність між бажанням і обов’язком.

Адже бажання і обов’язок можуть бути дуже важливі. Фройд помітив, що чинником людської поведінки і діяльності є щось ідеальне – мета, бажання, ідея, обов’язок. Розум? Свідомість? Але ж людина часто чинить не розумно. Отже: детермінанти – ідеальне, але не розум. А що? Щось інше, сильніше за розум, диктує поведінку. Висновок: справжній зміст поведінки людини – щось несвідоме, не розум, бо ж людина робить те, що заборонено, і вона це знає, але робить. Пояснює так: я розумію, що вчинив погано, але не стримався. Чому? Що ж керує поведінкою людини?

Висновок Фройда:

Справжній зміст поведінки людини – підсвідоме.

Фройд вводить поняття: Я – свідомість, Воно, понад Я.

Провідна роль належить свідомому – Я. Несвідоме – Воно – інстинкти. Понад Я – представник суспільства в свідомості людини, ідеал (закони, звичаї, мораль). Я – прагне задовольнити імпульси Воно, але щоб при цьому не порушувались вимоги соціальної реальності – за цим слідкує понад Я – цензура.

Фройд приходить до висновку: Воно – несвідоме – інстинкти детермінуються статевими потребами людини, а тому існує сексуальна детермінація неврозів, тобто: всі душевні захворювання пояснюються витісненою і незадоволеною сексуальністю:

Сексуальні проблеми і бажання людини

(інстинкт) Воно – підсвідоме

 
 


Позасвідоме Я (свідоме) понад Я

(цензура)

 

 

Джерело психічної динаміки – бажання позасвідомого: психічна діяльність позасвідомого підкорена принципу задоволення.

Позасвідоме – підсвідоме – свідоме.

Бажання із позасвідомого проникає в свідоме. Наріжний камінь психоаналізу Фройда – лібідо. Цей термін вживається для означення сексуального бажання або сексуального інстинкту.

Лібідо – енергія у вигляді якої сексуальне прагнення залишає слід в житті людини (ерос – Платона). Причина неврозів по Фройду: понад Я пригнічує статеві інстинкти, вони залишаються у сфері Воно, витісняються з Я, не переходять в Я, тобто неусвідомлюються. Тому люди отримують неврози.

Висновок Фройда: процес психічного розвитку людини є в своїй суті біологічно детермінований процес перетворень його сексуального інстинкту. Як видно, Фройд абсолютизує роль сексуальних інстинктів.

Як приклад, він наводить історичну аналогію – відомий комплекс Едіпа: цар Лат, у якого син Едіп і мати Едіпа Іокаста (в Фівах).

Фройд вважав, що проблема едіпового комплексу існує і в наш час, а не тільки колись і вона має суттєвий вплив на формування психіки людини. Мова йде по суті про сексуальне суперництво самців (жорстоке) в тваринному світі. Але Фройд вважав, що і в історії людства жорстокість і статевий потяг тісно пов'язані, хоча пояснити цей зв'язок і не вдається.

Трансформацію сексуальної енергії в несексуальну Фройд називає сублімацією. Людина на певному етапі свого розвитку спочатку задовольняє свої інстинкти, а згодом починає створювати цивілізацію (чому? – невідомо): може причина – поява суспільства. Незадоволений сексуальний інстинкт переходить в несексуальну психічну, духовну, інтелектуальну енергію, завдяки якій і виникає цивілізація. Чим вище рівень розвитку цивілізації, тим більше енергії людини сублімується, вона подавляє (фрустрація) свої інстинкти. Заради чого? Отже видно так проявляється соціальна сутність – якщо людина є результат еволюції природи, якщо природа створила людину, то виникає питання: з якою метою природа це зробила? Для чого? Чому людина починає створювати цивілізацію замість задоволення своїх інстинктів? Заради визнання свого Я суспільством?

Неофройдизм

Психоаналіз Фройда виходить з гіпотези про існування в психіці людини несвідомого, що являє собою прагнення до задоволення сексуальних потреб – статеві інстинкти.

В 30-х роках ХХ ст. фройдизм був підданий критиці за абсолютизацію ролі сексуальної психічної енергії в житті людини, що й обумовило появу неофройдизму.

Карл Юнг (1875-1961) піддавав критиці пансексуалізм. Він доводив, що всі психічні хвороби і прояви несвідомого неможна аналізувати лише з точки зору сексуальності. Лібідо – взагалі потік психічної енергії, як єдиної і вся діяльність людини свідома і позасвідома – прояв лібідо. Несвідоме включає в себе не лише суб’єктивне та індивідуальне витіснене за поріг свідомості, а й колективний зміст психічного, що походить з глибокої давнини. Колективне несвідоме – результат життя людського роду. Традиції в суспільстві формуються століттями. Їх порушення може бути причиною неврозів. Юнг звернув увагу на схожість між міфами давнини, сновидіннями нормальних людей і фантазіями психічно хворих. Ці образи він називає «архетипами колективного несвідомого».

Еріх Фром (1900-1980) робить акцент не на сексуальності, а на конфліктності – неврози породжують конфліктні ситуації зумовлені соціокультурними причинами. Він вводить поняття соціальний характер (звичай, традиції, мораль) – спільний для соціальної групи спосіб буття в свідомих і несвідомих переживаннях формує соціальний характер для цієї групи (дуелі в дворян). Задоволення сексуальних бажань залежить від суспільних традицій, соціального характеру, але витіснені у несвідоме вони можуть вирватися і проявитись у свідомому. (Книга Фрома «Мати чи бути», в якій він вважав, що багатство не робить людину щасливою, і закликав до створення ідеального суспільства, в якому орієнтація на володіння (мати) буде замінена орієнтацією на буття).


Поделиться:





©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...