 |
2. Теоретичні основи експертизи
|
|
|
|
2. Теоретичні основи експертизи
2. 1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
В науково-технічній експертизі і в процесі листування заявника з Укрпатентом всі дії як експерта, так і заявника підпорядковані законам логіки і діалектики, хоча часто їх застосування здійснюється інтуїтивно.
Аналіз матеріалів заявки на пропонований винахід, виділення в об'єкті суттєвих ознак, порівняння їх із відомими рішеннями аналогічної задачі, визначення новизни і оцінка винахідницького рівня технічного рішення, складання експертного рішення про видачу або про відмову у видачі патенту неможливе без застосування законів логіки.
Логіка - це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, і про закони, яким воно підкоряється.
З різноманітних відгалужень логічної науки нам необхідно познайомитися з формальною логікою та її законами.
Під формальною логікою розуміють науку про форми, тобто структури мислення (поняття, судження, умовивід).
Матеріальний світ, реальна дійсність та її закони з погляду діалектики є пізнаванним, причому пізнання людиною навколишнього світу розвивається від незнання до знання, від знань менш глибоких до знань більш глибоких і повних (рис. 1). В світі немає такої таємниці, яку людина не могла б розгадати.
Рис. 1. Структура процесу пізнання
2. 1. 1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
Абстрактне мислення як процес пізнання має такі характерні особливості:
- абстрактне мислення відображає дійсність в узагальнених образах. Воно абстрагується, тобто відволікається від усього другорядного і виділяє і узагальнює найбільш важливі і суттєві ознаки предмета або явища, необхідні і достатні для існування даного предмета або явища як такого;
|
|
|
- абстрактне мислення відображає дійсність через попередні знання, тобто опосередковано, що дає нам нове знання. Іншими словами, ми приходимо до умовиводу про який-небудь предмет або факт через міркування;
- абстрактне мислення нерозривно пов'язане з мовою, тобто поза мовного (словникового) матеріалу немає і не може бути людського мислення.
Таким чином, абстрактне мислення є активний процес узагальненого і опосередкованого відображення реальної дійсності, безпосередньо пов'язаного з мовою і з перевіркою істинності або помилковості думки за допомогою практики. Основними формами абстрактного мислення (див. рис. 1) є поняття, судження і умовивід. Під формою мислення або логічною формою розуміють спосіб відображення властивостей і відносин реальної дійсності в самому загальному вигляді. Думки, з яких будується міркування, за своїм змістом повинні відповідати дійсності, тобто бути істинними, а в процесі міркування слід дотримуватися правильного зв'язку думок, їх правильної побудови, оскільки інакше можна прийти до помилкових умовиводів. Таким чином формальна логіка вивчає мислення з боку його логічної правильності, як необхідної умови, без якої не можна пізнати істину. Вона вивчає найбільш прості правила і прийоми, дотримання яких є обов'язковим у будь-якому міркуванні, в пізнанні, як звичайних властивостей і відносин, так і складних процесів і явищ дійсності.
Особливістю формальної логіки є те, що вона розглядає форми мислення, які вже склалися, відволікаючись від їх виникнення, зміни і розвитку, тобто від їх діалектики.
Діалектика досліджує логічні форми в зв'язку з їх змістом в історичному розвитку. Таким чином, формальна логіка і діалектика не замінюють і не скасовують одна одну.
В експертизі знаходять своє відображення як формальна логіка, так і діалектика. Без знання діалектики неможливо, наприклад, оцінити прогресивність (винахідницький рівень) того чи іншого технічного рішення, не можна виявити рівень розвитку даної галузі, оскільки формальна логіка не дає відповіді на ці питання.
|
|
|
2. 2. Форми абстрактного мислення
2. 2. 1. Поняття, як одна з основних форм мислення
Перш ніж перейти до вивчення понять, що вживаються в експертизі винаходів, необхідно коротко ознайомитися із характеристикою поняття взагалі, як логічної категорії. Поняття - це одна з основних форм абстрактного мислення, одна із форм наукового пізнання реальної дійсності. Якщо сприйняття і уявлення існують в свідомості людини у вигляді наочних образів, відображуючи тільки зовнішні сторони предмета, то поняття відображує їх внутрішні суттєві властивості, тобто воно позбавлене наочності.
Отже, поняття - це форма абстрактного мислення, що відображує предмети і явища в їх суттєвих ознаках, у формі безпосередньої єдності. Наприклад, поняття «винахідник» - це людина, творчою працею якої було створено винахід. Виключення будь-якої з перерахованих суттєвих ознак руйнує поняття «винахідник».
|
|
|
