Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Трубопровідний транспорт

Високою економічністю та продуктивністю характеризується трубопровідний транспорт. Це вид безперервного транспорту, з допомогою якого здійснюють переміщення рідинних, газоподібних або твердих вантажів по трубопроводах. Найбільшого поширення у світі набули газопроводи, нафтопроводи та продуктове ди.

Довжина мережі магістральних газопроводів світу досягла нині понад 1,5 млн км, вантажооборот —1,8 трлн т/км (2 % загального вантажообороту). Найбільшого розвитку газопроводи дістали у США, Росії, Канаді, Україні. Ефективність і пропускна спроможність газопроводів головним чином залежать від діаметра труб. Максимальний діаметр труб, які застосовуються у США, становить 1067 мм, в Україні — 1420 мм.

Нафтопроводи являють собою комплекс споруд для транспортування нафти, до складу яких входять трубопровід, насосні станції, сховища. Пропускна спроможність нафтопроводів залежить головним чином від діаметра труб та потужності насосних станцій. Загальна довжина світової мережі магістральних нафтопроводів становить понад 300 тис. км, у тому числі у США — ПО тис. км. Найбільші нафтопроводи: «Дружба» (із Росії до країн Східної Європи — близько 5,5 тис. км), Редуотер—Порт—Колборн (4,8 тис. км), Едмонтон—Монреаль (3,2 тис. км) у Канаді, Транс-аравійський — із Саудівської Аравії до порту Сайда в Лівані (1,2 тис. км).

Комплекс споруд, призначених для транспортування нафтопродуктів (бензину, гасу та ін.) або хімічних продуктів (аміаку, етилену та ін.), називають продуктоводами. Перекачування різних нафтопродуктів здійснюється послідовно одним продуктоводом. Загальна довжина продуктоводів світу становить 210 тис. км. Більша частина мережі продуктоводів (майже 140 тис. км) розташована у США. Найбільшими продуктоводами є: Х'юстон—Нью-Йорк (2,5 тис. км); Б'юмонт—Ліндон (2,4 тис. км).

Крім континентальних (Європа, Азія, Америка, Африка), споруджені і трансконтинентальні трубопроводи (Азія—Європа, Єв-

Розды III

14. Інфраструктурні галузі у світовому господарстві

ропа—Африка тощо). Пролягають вони як суходолом, так і морем (Чорне, Середземне, Північне тощо).

Трубопровідний транспорт — найбільш дешевий та ефективний вид транспорту. Нині розробляються технології транспортування не тільки нафти, газу й нафтопродуктів, а й твердих вантажів у вигляді емульсії. Найбільш значним виглядає проект трансконтинентального газопроводу Ямал—Європа з пропускною спроможністю понад 60 млрд м³. Він буде унікальним за своїми технічними параметрами. Вперше у світовій практиці будівництва газопроводів будуть використані труби діаметром 1400 мм і тиск у 83 атмосфери.

Зв'язок

Процес трансформації індустріального суспільства в інформаційне, з одного боку, викликає бурхливий розвиток різних видів зв'язку та міжнародну торгівлю їхніми послугами, а з іншого — на новий щабель підносить значення цієї інфраструк-турної галузі в розвитку світового господарства.

Надійна інформація та інформаційні технології стають вирішальним чинником конкуренції. Якісна інформація дає змогу впроваджувати прогресивні методи управління на всіх рівнях: фірми, держави, міжнародному.

Своєчасна, точна, доступна інформація (економічна, фінансова, правова, соціальна, науково-технічна) дає змогу швидко приймати правильні рішення, ефективно управляти державою, брати активну участь у міжнародному економічному співробітництві:

Засоби зв'язку, що продукують та передають інформацію, належать до галузі матеріального виробництва незалежно від того, в якій формі споживається їхня продукція. Подібно до того, як транспортування вантажів та пасажирів є процесом виробництва, що створюється транспортними засобами (до ціни товару входить транспортна складова), так і передання інформації каналами зв'язку є складовою процесу виробництва.

Світове господарство переживає нині справжній бум, пов'язаний з розвитком різноманітних видів зв'язку. При цьому якщо в країнах з перехідною економікою і тих, що розвиваються, досі існує проблема насичення телефонним зв'язком і вони являють собою місткий ринок сучасних АТС та телефонних апаратів, то в розвинутих країнах бурхливими темпами розвиваються інші види

зв'язку: факсимільний (зображення карт, малюнків, тексту); передання цифрової інформації (зацифрованої мови, файлів — відповідний обсяг інформації) між комп'ютерами; телеграфний (передання телеграм, формалізованих документів, повідомлень); електронна пошта тощо. На світовому ринку послуг зростає попит на мобільні засоби зв'язку: пейджинговий, сотовий, супутнико-вий, причому не тільки в розвинутих регіонах, а й у малодоступній місцевості, де прокладання кабелю телефонної або світловоло-конної ліній пов'язане з великими фінансовими та матеріальними витратами.

Згідно з прогнозними оцінками, у 2000 р. кількість абонентів пейджингового зв'язку мала становити: у США — 50 млн, у країнах ЄС — 4 млн, ATP — понад 70 млн, Китаї — 20 млн тощо.

Тенденція швидкого зростання попиту на послуги супугнико-вого телефонного зв'язку дає підстави спрогнозувати, що у 2005 р. більше половини загальної кількості абонентів припадатиме на мешканців малонаселених районів, що не охоплені сотовим зв'язком, а також осіб, що тимчасово перебувають у необжитих районах. В указаному році питома вага водіїв вантажівок на дальніх перевезеннях у загальній кількості абонентів супутникового телефонного зв'язку становитиме близько ЗО %, сфери міжнародного туризму —15 %, повітряних перевезень —4 %, морських перевезень — 1 %.

За даними Міжнародного телефонного агентства найбільшою мірою супутниковий телефонний зв'язок використовується нині в країнах АТР — 38 % загальної кількості абонентів. Частка Північної Америки становить 26 %, Західної Європи — 21, Латинської Америки — 10, Східної Європи — 3, країн Африки, Близького та Середнього Сходу — 1 %. Вартість 1 хв. телефонної розмови по супугниковому телефону становить 4 дол., однак може знизитися в три рази.

За оцінками Міжнародного союзу зв'язку, найбільші темпи зростання продажу послуг сотового зв'язку в кінці 90-х років спостерігалися в АТР. Щорічно вони зростали тут більш ніж на 80 %, тоді як у Європі — на 60 %, а в Північній Америці — на 53 %. Підвищенню популярності сотового зв'язку в АТР сприяли постійне здешевлення апаратів, зниження плати за їх підключення і використання, а також недостатній розвиток у більшості країн регіону традиційних кабельних мереж.

Найдинамічнішим ринком послуг серед країн регіону є Китай, де останнім часом кількість абонентів сотового зв'язку щодобово зростала на 5 тис. Узагалі КНР — четвертий за величиною у світі ринок послуг сотового зв'язку після США, Японії та Великої Британії.

Розділ ПІ

14. Інфраструктура галузі у світовому господарстві

Помітно збільшуються обсяги виробництва засобів зв'язку. Провідними фірмами з випуску радіотелефонів є фінська компанія «Нокіа», шведська «Еріссон» та американська «AT енд Т». Зміцненню позицій скандинавських компаній сприяє зростання попиту на радіотелефони у відповідних країнах, які і без того посідають перші місця у світі за кількістю радіотелефонів на душу населення. Слідом за названими фірмами йдуть західноєвропейські — «Сіменс» та «Алкател».

У країнах Східної Європи та СНД загальна кількість абонентів, що використовують радіотелефонний зв'язок, становить приблизно 500 тис. Найбільш активно радіотелефони застосовуються в Угорщині, Польщі, Чехії та Словаччині.

В країнах СНД відбуваються докорінні перетворення в галузі зв'язку: створюється законодавча база розвитку і функціонування цієї інфраструктурної галузі; напрацьовується нова державна політика; проводиться структурна перебудова галузі, якій сприяють акціювання, комерціалізація, розвиток нетрадиційних (пейджингова та сотова) видів зв'язку. Проходять процеси демонополізації, підтримки нових економічних структур різних форм власності, розвитку конкуренції та залучення інвесторів, що створює передумови для швидкого розвитку зв'язку порівняно з іншими галузями економіки.

Створенням мереж мобільного зв'язку в Україні займаються підприємство «Український мобільний зв'язок», AT «Українські радіосистеми», «Голден телеком» (Банківський зв'язок), AT «Київ-crap» та ін. Послуги мобільного зв'язку надаються в Києві, Одесі, Дніпропетровську та інших великих обласних центрах і містах України.

Перспективи розвитку світової інформаційної мережі визначають розвинуті країни. У США, Західній Європі, Японії, «нових індустріальних країнах» розвиток інформаційної мережі йде не просто через створення технічних засобів передання інформації, а шляхом формування суцільної мережі, яка б забезпечувала створення, збереження і передання інформації, стандартизувала і спрямовувала потоки даних між урядом, комерційними та іншими організаціями всередині країни, а також обмін інформацією між державними та міжнародними (насамперед економічними) організаціями.

В останні десятиліття під впливом НТР сталися значні зміни в техніці та технології зв'язку, інформаційних систем, які перейшли на нову виробничо-технологічну базу, пов'язану з упровадженням електронної техніки, супутників зв'язку, волоконно-оптичних

кабелів, цифрової технології, що привело до значного розширення інформаційних послуг.

Так, унаслідок прокладення волоконно-оптичних кабелів між США і Західною Європою обсяг міжконтинентального телефонного зв'язку зріс у три рази. Спорудження аналогічних ліній між СИТА та Японією, США та Австралією, Великою Британією і Японією сприяло значному розвитку національних і світових інформаційних комунікацій. Адже один оптоволоконний кабель забезпечує більше 8 тис. розмов одночасно, а мідний — лише 40.

Обсяг послуг супутникового зв'язку зростає нині на 10—15 % щорічно. Світова система супутникового зв'язку становить майже 100 супутників і 2 тис. ретрансляторів у шести географічних зонах. На США припадає 550 ретрансляторів, або 27 % ретрансляторів світу. В Європі їх функціонує 380. Крім США та країн Європи, супутники зв'язку мають Японія, Австралія, Індонезія, Китай, Індія, Бразилія, Мексика та ін.

Поряд із національними системами функціонують міжнародні мережі супутникового зв'язку. Найбільшою міжнародною організацією, на частку якої припадає понад 80 % телефонних розмов між континентами, є «Інтелсат», яка створена в 1964 р. і об'єднує 117 країн світу. З 1980 р. діє «Інмарсат» — морська супутникова організація, в яку входять 69 держав.

У 80-ті роки з'явився місцевий мобільний зв'язок, який зростає швидкими темпами. Протягом 90-х років кількість персональних телефонів зросла у 8 разів.

Група міжнародних консорціумів підключилась до створення мобільних телефонних систем. Лідерами виступають «Іридіум» — консорціум, який веде американська компанія «Моторола», та «Інмарсат—П» — дочірня компанія міжнародної супутникової організації.

Зміни в інфраструктурі телекомунікацій відкрили шлях багатьом новим можливостям використання зв'язку. Інформаційні мережі, що здійснюють передання даних між отримувачами і ЕОМ та ЕОМ між собою, дістали назву комп'ютерних, або інформаційно-обчислювальних, мереж. У створенні інформаційних мереж першість належить США. Ці мережі нині охопили практично всю планету. У 1999 р. цивілізований світ відзначив 30-річчя створення Інтернету, який охоплює понад 5 млн базових ЕОМ.

У глобальному масштабі телекомунікаційні послуги надають 45 компаній. Найбільшими є НТТ (Японія), «Ей-Ті-Ті» (США), «Дойче телеком» (ФРН), «Франс телеком» (Франція), «Бритіш телеком» (Велика Британія).

Розділ ПІ

14. Інфраструктурні галузі у світовому господарстві

З 1993 р. започатковано створення великих міжнародних телекомунікаційних союзів, які ділять ринок телекомунікаційних послуг і в перспективі можуть перетворитися на картельні об'єднання.

Розвиток сучасних видів зв'язку та інформаційних систем сприяє підвищенню ефективності економіки. За американськими даними, внаслідок якісного й оперативного використання зв'язку витрати виробництва зменшуються на 6—10 %, витрати обігу — на 7—20 %. Ефективність використання інформаційних систем на рівні фірми виражається у скороченні матеріальних запасів у 3 — 4 рази, оборотних засобів — на 7—10 %.

Системи зв'язку, інформатика суттєво.впливають на використання робочої сили. В ціні багатьох товарів основним компонентом стала додана вартість інформаційних послуг (дизайн, упаковка, реклама, управління), яка досягла нині 80 % ціни товару. Створення інформаційного компонента в товарі або послузі не потребує концентрації працюючих в одному спеціальному місці. Вони можуть працювати в себе вдома, за допомогою комп'ютера передаючи інформацію по телекомунікаційній мережі, в тому числі через Інтернет. Таке робоче місце стає безкоштовним для підприємця. Подібні телероботи становлять нині понад 5 % обороту європейських об'єднань і організацій. У світі налічується більш ніж 20 млн теле працівників. Передбачається, що в 2016 р. їхня кількість перевищить 200 млн.

Перспективними напрямами розвитку інформаційних систем і систем зв'язку нині є:

• створення матеріально-технічної основи інформації телекомуні-
кативних мереж, комп'ютерних систем, термінальних пристроїв
тощо;

• напрацювання інформації як такої, що зберігається в даній
технологічній базі й передається по її каналах;

• розширення системи послуг, які надаються державними та
комерційними системами державним та комерційним структу
рам, громадянам-споживачам, у тому числі через мережу Ін-
тернету.

Отже, на початку нового тисячоліття до нас разом з новими технологіями приходить розумшня того, що ми на порозі нового світу: світу електронного (Інтернет) бізнесу; електронного (Інтернет) суспільства; світу, де на перший план вийде Інтелект.

Указом Президента в Україні створено міжвідомчу комісію із захисту прав інтелектуальної власності. Особливу увагу цій проблемі приділено в посланні Президента парламенту. У п'ятирічній програмі дій, запропонованій урядом, пріоритетне значення

відведено розвиткові інформаційних технологій, і передусім Інтер-нету. Розвиток інформаційних технологій і телекомунікацій є пріоритетним для нашої держави.

Стверджуючи про настання ери «електронного світу», провідні вчені-спеціалісти доводять, що незабаром в Інтернеті буде інвестиційних грошей більше, ніж фахівців, які здатні їх освоїти. Нині з 25 найбільших за вартістю акційного капіталу компаній США 18 працюють у сфері інформаційних технологій. Очолює список «Мікрософт» із капіталом понад 600 млрд дол. Причому вартість матеріальних активів (споруд, обладнання) дорівнює кільком відсоткам, а понад 90 % загальної вартості компанії становить інтелектуальний продукт. Під інтелектуальним продуктом, що дедалі більше набуває стратегічного значення для будь-якої країни, котра прагне стати активним суб'єктом світового ринку, розуміють програмне забезпечення (ПЗ) і системні рішення.

Розвинуті країни, які лідирують у процесі переходу від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства, дуже добре розуміють стратегічну важливість інтелектуалізації суспільного життя. У США, наприклад, обсяг експорту високо-технологічних продуктів у 1999 р. досяг 181 млрд дол. Цей сектор їхньої економіки став найбільшим у країні. У відсотковому відношенні за період з 1993 до 1999 р. високотехнологічний експорт збільшився на 85 %. США нині є світовим лідером у використанні високих технологій. У цій країні працюють 159 млн комп'ютерів, у країнах Європейського Союзу — 135 млн, в Азійсько-Тихооке-анському регіоні — 116 млн, у Росії — близько 9 млн, в Україні — 900 тис.

Україні за прикладом розвинутих, і особливо «нових індустріальних країн», слід активно розвивати інформаційні технології. Для цього необхідно створити загальнодержавну програму з метою виробництва й експорту програмного забезпечення, запропонувати виробникам нові фінансові стимули, сучасну інфраструктуру та сприятливий інвестиційний клімат. За належної уваги й підтримки державою індустрії програмного забезпечення, як прогнозують вітчизняні фахівці, вже після першого року відродження національного виробництва обсяг виробленого програмного забезпечення становитиме приблизно 100 млн дол. і зростатиме за експонентою протягом подальших 10 років. Україна може стати поряд з Індією, Пакистаном, Ірландією та Ізраїлем світовим центром виробництва програмного забезпечення.

Розділ ПІ

Інформаційна структура XXI ст. дасть змогу громадянам розвинутих країн на національному і міжнародному рівнях отримати доступ до інформації і спілкуватись один з одним легко, надійно, безпечно та ефективно в будь-якій формі (мова, різноманітні дані, зображення та відео), в будь-який час і в будь-якому місці. Вона революціонізує всю працю, навчання, побут і саме життя.

Основу світової інфраструктури становлять транспорт і зв'язок. Транспорт називають кровоносною системою, кровоносними артеріями світової економіки, а зв'язок — її нервовою системою. Тому провідною тенденцією у світі є випереджальний розвиток цих шфраструктурних галузей. Посилюють дію вказаної тенденції процеси поглиблення транснаціоналізації виробництва й обігу, зростання інтенсивності регіональних і глобальних інтеграційних процесів. Зі свого боку, розвиток шфраструктурних галузей як наслідок об'єктивного переходу від індустріального до постіндуст-ріального (інформаційного) суспільства сприяє прискоренню інтеграційних процесів у світовому господарстві.

Контрольні запитання

¹ У чому полягають суть та призначення інфраструк-турних галузей?

¹ Які види інфраструкгурних галузей Ви знаєте?

¹ Розкрийте поняття транспортної системи та її типи.

¹ Схарактеризуйте основні види міжнародного транспорту.

¹ Висвітліть роль і місце морського, повітряного та автомобільного транспорту в розвитку світового господарства.

¹ Чим викликаний підвищений попит у світі на засоби зв'язку?

¹ Які перспективи розвитку світової інформаційної мережі?

РЕГІОНАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА

СФЕРА

СВІТОВОЇ

ЕКОНОМІКИ

⇐ Предыдущая 55 56 57 58 596061 62 63 64 Следующая ⇒