Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Посилення економічної взаємозалежності країн АТР

У процесі посилення економічної взаємодії та співробітництва країн АТР більш активну роль відіграють Японія, США, НІК Східної Азії, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Китай та В'єтнам. При цьому особливе самостійне значення має азійська підсистема: Японія — НІК — АСЕАН — Китай, В'єтнам. Саме для цих країн характерні високі випереджувальні темпи розширення взаємних зв'язків у сферах інвестування капіталу, торгівлі, формування міжфірмових контактів.

Ступінь інтеграції ринків капіталу в регіоні протягом тривалого часу визначався насамперед обсягом інвестування з Японії та США. З другої половини 80-х років країни Східної та Південно-Східної Азії стали найбільш привабливими для інвестування іно-

Розділ IV

земних ТНК з-поміж країн, що розвиваються. На початку 90-х років приплив щорічних нових прямих капіталовкладень ТНК до цього регіону становив 18 млрд дол. А в 1997 p., незважаючи на фінансову кризу, він зріс на 8% порівняно з попереднім роком і сягнув рекордної величини — 82 млрд дол. Нині на регіон припадає 57 % загального припливу щорічних прямих зарубіжних інвестицій (ПЗІ) до країн, що розвиваються, і майже 50 % нагромаджених інвестицій, що становить 596 млрд дол.

Зростання ПЗІ до регіону відбувається переважно за рахунок збільшення їхнього припливу до Китаю: за 1997—1998 pp. із 40,2 до 45,5 млрд дол., що складає приблизно третину ПЗІ, які надходять у країни, що розвиваються. Внаслідок цього Китай перетворився на другого реципієнта у світі і на першого серед країн, що розвиваються. Зросли ПЗІ в економіку Сінгапуру, Тайваню, Південної Кореї. В економіку країн, найбільш уражених кризою (Індонезію, Малайзію, Філліпіни, В'єтнам), ПЗІ скоротилися. Винятком став Таїланд, обсяг ПЗІ в який, незважаючи на кризовий стан економіки, зріс за 2 роки на 4,6 млрд дол. і сягнув 7,0 млрд.

До середини 80-х років найбільшу активність у Перенесенні виробництв за кордон з метою економії заробітної плати виявляли фірми США. Поступово пріоритетним регіоном їхнього інвестування стали НІК Азії. В той же час вивіз капіталу з Японії стримувався урядовою політикою стимулювання внутрішнього нагромадження капіталу і високою конкурентоспроможністю японських товарів на світових ринках. Наприклад, у 1984 р. прямі іноземні інвестиції фірм США в НІК Східної Азії та АСЕАН становили 14,2 млрд дол., а Японії — лише 1,5 млрд. Але з середини 80-х років в умовах нового етапу НТР основним напрямом глобальної стратегії американських корпорацій стало впровадження трудозберігальних технологій і прогресуюче повернення простіших збиральних підприємств на територію США Головною метою прямого іноземного інвестування для американських фірм стало проникнення на внутрішній ринок країн-одержувачів і вкладання капіталу в добувні галузі країн, багатих на природні ресурси.

Японія почала інвестувати за кордон у 1951 р., при цьому піднесення іноземного інвестування припало на 80-ті роки (1989 р. — 67,5 млрд дол.). Це було пов'язано передусім із підвищенням курсу єни та зниженням конкурентоспроможності японських товарів. Одним із пріоритетних регіонів іноземного

17. Інтеграційні процеси в Азійсько-Тихоокеанському регіоні

інвестування японських фірм була Південно-Східна Азія: співвідношення обсягів іноземних інвестицій ТНК США та Японії в цей час у регіоні оцінювалося як 2,5: 1 на користь Японії. Але з початку 90-х років у зв'язку з рецесією інвестиційна політика Японії була переглянута, внаслідок чого обсяг щорічних прямих іноземних інвестицій скоротився і в 1991—1997 pp. у середньому становив 22 млрд дол. Щоправда, при цьому скоротилася і частка США у прямому іноземному інвестуванні японських фірм — з 45,9 до 40,5 % — і водночас зросла питома вага країн Азії: з 12,4 % у 1990 р. до однієї третини в 1997 р. Переведення японських капіталів в Азію, а також у Східну Європу пов'язане, по-перше, з посиленням закритості економіки Західної Європи, по-друге, з їхньою високою прибутковістю в інших регіонах. За оцінками міністерства зовнішньої торгівлі та промисловості Японії, розмір норми прибутку зріс в Азії з 2 % у середині 80-х років до 5 % у 1992 p., а норма прибутку японських капіталовкладень у США та Західну Європу почала різко відставати і в 1991—1992 pp. була навіть від'ємною. З середини 80-х років, коли почалося переміщення трудомістких виробництв за кордон, японські фірми стали інвестувати переважно не в НІК Східної Азії, а в АСЕАН, оскільки НІК «першої хвилі» до того часу вже пройшли пік трудомісткої спеціалізації, а також тому, що метою іноземного інвестування Японії є не тільки економія на витратах, а й вкладення у видобуток корисних копалин, на які багаті саме країни АСЕАН, Китай та В'єтнам.

Таким чином, у 80-х роках відбулося укріплення інвестиційного кластера Японії в Південне-Східній Азії, до якого належали Південна Корея, Індонезія, Тайвань, Таїланд та Малайзія, і послаблення тут позицій ТНК США (у кластер входили Філліпіни та Гонконг, у перспективі — можливо Сінгапур) та ЄС (у кластер входив В'єтнам). У цілому ж інвестиції японських ТНК становили в 1996 р. приблизно третину нагромаджених ПЗІ в Південній Кореї та в країнах АСЕАН, де частка США — 13 %, а Європи — 15 %. Підвищується зацікавленість західноєвропейських ТНК до інвестування в країнах АТР. Причому це перехресне інвестування між регіонами відбувається за планом активізації інвестицій, прийнятим на Другому азійсько-європейському самій.

У попереднє десятиліття найбільш примітною тенденцією стало збільшення внутрірегіональних потоків прямого іноземного інвестування. З середини 80-х років почалося перенесення трудомістких виробництв із НІК Східної Азії до країн АСЕАН, Китаю та В'єтнаму. Причинами цього було підвищення заробітної плати

Розділ IV

в НІК Східної Азії, зростання з 1985 р. курсів їхніх валют та існування вільних капіталів, нагромаджених у період 70—80-х років. На початок 90-х питома вага Південної Кореї, Тайваню, Сінгапуру та Гонконгу в загальному обсязі прямого іноземного інвестування становила: в Малайзії — понад 50 %, на Філіппінах і в Індонезії — майже 40 %, у Таїланді —понад 25 %. За період 1979—1997 pp. частка азійських країн, що розвиваються, в зарубіжних інвестиціях у Китай становила приблизно 72 %, у В'єтнам — 61 %. Отже, значний вплив на промисловий розвиток НІК «другої хвилі», Китай та В'єтнам у 90-х роках почали справляти капітали, що надходили з НІК Східної та Південно-Східної Азії. Це свідчило про формування внутрірегіонального кластера інвестування. Але нині фінансова криза скоротила можливості азійських ТНК, передусім Малайзії, Таїланду, Південної Кореї, інвестувати в регіон. Більше за всіх інвестують за кордон Китай та Гонконг (провінція Китаю) — майже половину ПЗІ азійських країн, що розвиваються.

Процес посилення внутрірегіонального співробітництва проявляється і в розвитку внутрірегіональної торгівлі. Бурхливе зростання експортозорієнтованих економік країн Східної Азії було можливим завдяки захопленню ними значних сегментів ринку розвинутих країн, передусім США. Тому до недавнього часу відчутна частка внутрірегіонального обороту країн, що розвиваються, цього регіону припадала на торгівлю з розвинутими державами. Наприклад, у середині 80-х років обсяг взаємної торгівлі країн АСЕАН становив лише 13 % загального обсягу їхнього товарообороту (нині — 20—22 %), і водночас 50 % їхнього експорту надходило до США, Японії та країн ЄС. При цьому в торгівлі США з державами Південно-Східної Азії (в тому числі з Японією) зростав дефіцит: у 1987 р. 3/4 загального обсягу дефіциту товарообороту США, який дорівнював 112,6 млрд дол., припадало саме на цей регіон. З кінця 80-х років ситуація почала змінюватися. Зниження курсу долара привело до зменшення дефіциту в торгівлі СИТА з НІК Азії. Наприклад, у торгівлі США з Південною Кореєю з 1987 по 1992 р. дефіцит скоротився від 8 до 2 млрд дол.; з Тайванем — від 18,9 до 9,9 млрд дол.; з Гонконгом — від 6,5 до 1,1 млрд дол. Але водночас зростав дефіцит у торгівлі з Китаєм, куди почали переміщуватися трудомісткі виробництва, — з 3,4 до 18,2 млрд дол.

Інша картина складається в торгівлі Японії з азійськими країнами, що розвиваються. Орієнтація Японії на створення в цих країнах експортних баз обумовлювала великі обсяги експорту до них проміжної продукції. Тим самим підтримувалося стабільне додатне сальдо Японії у взаємній торгівлі з ними. В цілому частка

17. Інтеграційні процеси в Азійсько-Тихоокеанському регіоні

експорту Японії, що йшла в НІК, АСЕАН та Китай, зросла з 1987 по 1994 р. від 24,6 до 36,2 %.

Характерною тенденцією кінця 80-х —початку 90-х років було розширення взаємної торгівлі на нижніх поверхах господарської структури Азійського регіону. Так, за 1986—1989 pp. частка СТИД в експорті НІК Східної Азії скоротилася з 32 до 28 %, а частка внутрірегіональної торгівлі піднеслася до 38 %, тобто в експорті НІК Східної Азії збільшилася питома вага країн АСЕАН, Індокитаю і особливо Китаю. Наприклад, частка Китаю в експорті Гонконгу за 1986-1991 pp. зросла з 11,7 до 27,3 %, Тайваню — з 2 до 6,1%.

Аналогічна картина спостерігається і в Південно-Східній Азії. В середині 90-х років товарообмін АСЕАН з Японією, Південною Кореєю, Тайванем у 1,7 раза перевищував обсяг торгівлі зі США

Загалом частка внугріазійської торгівлі в загальному товарообороті країн АТР стала дорівнювати 65 %, і це свідчить про тісну взаємозалежність економік країн Азійського регіону. Для порівняння: в ЄС цей показник не перевищує 61 %, а в Західній Європі в цілому дорівнює 70 %.

В регіоні сформувалося декілька зон з інтенсивним товарообміном. Так, Австралія і Нова Зеландія уклали угоду про вільну торгівлю, що спричинило зростання взаємного товарообміну більш ніж наполовину за 10 років.

Розвиткові внутрірегіональної торгівлі сприяє взаємодопов-нюваність економік таких пар азійських країн, як Малайзія та Сінгапур, Китай та Гонконг, Сінгапур і Таїланд.

Фахівці роблять висновок, що в Азії складаються дві зони з високою концентрацією взаємної торгівлі. Перша зона охоплює Японію, Австралію, Нову Зеландію, Південну Корею, Тайвань, Гонконг, Китай. Друга зона — це держави АСЕАН. Сінгапур відіграє сполучну роль між цими групами, і тому його значення у внутрірегіональній торгівлі зростає.

Існує низка факторів, які стримують розвиток регіональної торгівлі та міграцію капіталів. Передусім це доволі високі митні бар'єри та інші торгові обмеження. Наприклад, мито на ввезення оброблених шкір, шкіргалантереї, взуття, чавуну, сталі, прокату до Японії удвоє вище, ніж в ЄС, а на одяг — набагато вище. Протягом минулого десятиліття країни регіону проводили заходи з лібералізації зовнішньої торгівлі. За 1989—1996 pp. середній рівень мита знизився з 16 до 9 %. Ряд країн — Індонезія, Південна Корея, Малайзія, Таїланд — скасували кількісні обмеження на імпорт промислових товарів. У Південній Кореї середній рівень

Розділ IV

мита на промислову продукцію за 1990—1994 pp. знизився з 9,7 до 6,2 %, на сільськогосподарські вироби — з 19,9 до 16,6 %.

Значною перешкодою економічній інтеграції азійських країн є відсутність валютно-монетарної угоди щодо обслуговування внут-рірегіональних розрахунків. Зростання впливу японської єни свого часу породило ідею формування в Азії «єнового блоку», але поки що вона далека від реалізації. Мова йде про монетарний союз, у якому єна відігравала б роль стрижневої валюти при внутрірегіональних розрахунках. Нині головною грошовою одиницею в регіоні є американський долар, який обслуговує майже три чверті торгівлі між азійськими країнами АТР.

Істотне значення в інтеграції господарського життя країн АТР має динамічна система транспорту та інфраструктури в цілому, що дає змогу суттєвою мірою зблизити країни й території великого простору Тихоокеанського басейну. Провідну роль у внутрірегіональних перевезеннях відіграє морський транспорт, який здійснює приблизно чверть усіх світових перевезень морем. Але фрахт і страхування суден дорогі, і це відчутно стримує розвиток регіонального економічного співробітництва.

В цілому ж процеси розвитку продуктивних сил в АТР свідчать про господарське зближення країн і територій регіону. При цьому з другої половини 80-х років, за підрахунками спеціалістів, ці процеси стали більш інтенсивними і почали набувати інтеграційних рис.

⇐ Предыдущая 66 67 68 69 707172 73 74 75 Следующая ⇒