Економічні аспекти безпеки світової економіки

Неминуче перетинання інтересів держав у різнома­нітних сферах міжнародних відносин не тільки є джерелом криз і конфліктів, а й лежить у їхній основі. Вищі інтереси міжнародного економічного співтовариства диктують необхідність формування систем міжнародної безпеки (глобальної та регіональних).

Провідні в економічному плані країни прагнуть отримати до­вгострокові стратегічні переваги. Для цього застосовуються такі засоби, як зовнішньоекономічні війни, ослаблення національних інфраструктур, цілеспрямоване створення напружених геополі-тичних ситуацій. Країни, не спроможні забезпечити оптимальні темпи відтворювальних процесів, залишаються на периферії діло­вої активності у світі, виконують допоміжну роль. Завдяки зов-

нішньоекономічним зв'язкам їхнє національне багатство підтри­мується потугою світового відгворювального процесу, але самі вони не беруть участі в розподілі світового прибутку.

Нерівномірність розвитку різних країн і нерівноцінний інтерес до їхньої участі в міжнародних економічних відносинах роблять позиції сторін нерівними, створюють можливість тиску й навіть економічного шантажу. Іноді саме так складалися взаємовідно­сини «бідних» і «багатих» країн у міжнародних торговельно-еко­номічних і валютно-фінансових операціях. Усе це ставить під загрозу безпеку світової економіки.

Поняття безпеки, яке застосовувалось раніше щодо воєнної сфери, в сучасних умовах поширюється на економічні, екологічні, гуманітарні, політичні відносини. Це зумовлено певною деваль­вацією воєнних факторів безпеки, з одного боку, а з іншого — підвищенням ролі економічних, політичних, екологічних та інших складових національної безпеки.

Під міжнародною безпекою розуміється такий стан міжнародних і військова-політичних відносин, за якого гарантується зовнішня складова національної безпеки кожної країни, а також: практично виключається загроза воєн і збройних конфліктів завдяки розв'я­занню міжнародних і регіональних суперечностей.

Форми систем підтримки міжнародної безпеки можуть бути найрізноманітнішими, що зумовлюється широтою їхнього гео-політичного охоплення, рівнем розвитку країн-учасниць, орієн­тацією підтримки (політичною, економічною, військовою) тощо.

Економічна безпека (міжнародна і національна) має загально­світовий характер і торкається різною мірою інтересів уси держав. Спочатку питання про економічну безпеку виникло в середовищі країн, що розвиваються. Це дістало відбиття у принципах Бра­зильської концепції колективної економічної безпеки (1974 р.). У 1985 р. проблема міжнародної економічної безпеки була вперше внесена на розгляд ООН.

Під міжнародною економічною безпекою розуміється така еко­номічна взаємодія країн, яка виключала б навмисне завдання збитку економічним інтересам якоїсь країни. Це передбачає створення від­повідного міжнародно-правового механізму.

Проблема економічної безпеки зачіпає інтереси багатьох країн. Як показує світовий досвід, збиток економічним інтересам завдається різноманітними засобами: порушенням нормального стану міжна­родної торгівлі (застосування ембарго, введення надмірних кіль­кісних і тарифних обмежень, штучне підвищення або зниження

Розділ VII

28. Міжнародна економічна політика

 

цін на ті чи інші товари), створенням перепон на шляху міжна­родного руху технологій, порушенням практики комерційної ді­яльності та ін.

Навмисний збиток може завдаватися національній валютній системі країни шляхом заниження курсу національної валюти, заморожування вкладів в іноземних банках, введення кредитних обмежень. Інколи цілеспрямовано порушується порядок руху ка­піталу, зокрема через утечу капіталу, незаконну реквізицію або націоналізацію без компенсації власності іноземних інвесторів.

До порушень міжнародної економічної безпеки належать орга­нізація цілеспрямованого відпливу наукових кадрів і кваліфіко­ваних робітників, невиконання вимог чинної системи міжнарод­ного транспортного повідомлення всупереч відповідним угодам.

Дедалі частіше порушуються умови екологічної безпеки, що призводить до серйозних економічних утрат.

Сучасна світова практика знає такі основні шляхи підтримання економічної безпеки: стримування небажаних дій за допомогою різноманітних засобів тиску., застосування проти порушника прак­тичних засобів впливу на рівні окремих держав. Сюди входить і політичний процес, який завершує або доповнює силові дії, юри-дично оформлює їх. Усі ці заходи потребують певного рівня еко­номічної сили держав, що їх застосовують.

Інший напрям підтримання міжнародної економічної безпеки традиційно передбачає створення рівноваги сил шляхом орга­нізації різноманітних об'єднань і блоків на регіональному і між­народному рівнях. Проте сила стає дедалі менш дійовим засобом примусу, оскільки її використання обходиться надто дорого. Еко­номічна взаємозалежність звичайно вигідна для обох сторін, а розрив відносин завдає обопільного збитку.

Спрямованість зовнішньої і внутрішньополітичної діяльності кожної держави пов'язана з об'єктивними національними інтере­сами., наявністю загрози цим інтересам і необхідністю протидії такій загрозі. Взаємозв'язок і взаємозумовленість цієї тріади (інте­реси, загроза, протидія) є фундаментом національної безпеки.

Національна економічна безпека — це захищеність економіки від внутрішніх, і зовнішніх несприятливих чинників, що порушують нор­мальне функціонування процесу внутрішнього відтворення, підри­вають досягнутий рівень життя населення і тим самим викликають підвищену соціальну напруженість у суспільстві, а також: загрозу самій державі.

Загалом ступінь економічної безпеки залежить від економіч­ного потенціалу країни, його співвідношення з потугами різнома­нітних господарств. Економічний потенціал, який утворюють су­купність продуктивних сил суспільства і національне багатство, визначає спроможність держави діяти у світовій економічній сис­темі, справляти на неї певний вплив.

Національна економічна безпека передбачає не створення зам­кненого, автаркічного національного господарства, а взаємне вра­хування національних економічних інтересів, дотримання по­годжених норм функціонування світової економіки. У цьому плані проблема національної економічної безпеки має вкрай важливе значення для країн пострадянського простору й тих, що розвива­ються. Національна економічна безпека має внутрішній та зов­нішній вияви. У країнах з високим рівнем економічного розвитку за відносно низької самозабезпеченості основними ресурсами і багатьма видами продукції вона досить надійно гарантується ди­версифікацією зовнішньоекономічних зв'язків, у менш розвину­тих країнах на перший план висуваються питання достатньої самозабезпеченості основними видами ресурсів і продукції.

Роль міжнародних регіональних систем безпеки, їхній вплив на розв'язання міжнародних проблем можуть бути також найрізно­манітнішими і залежати від «питомої ваги» країн-учасниць, їхньої внутрішньої структури, а також наявності механізмів контролю за дотриманням виробленого учасниками курсу.

В наш час системою глобальної міжнародної безпеки є ООН — всесвітня організація суверенних держав, створена на основі їх­нього добровільного об'єднання з метою підтримання безпеки практично в усіх аспектах. ООН належить до організацій, що мають жорстку в міжнародно-правовому плані внутрішню струк­туру. Вона контролює виконання будь-якої своєї резолюції (навіть шляхом застосування силових санкцій).

Усі інші системи міжнародної безпеки з певними застережен­нями можна віднести до регіональних. Тут провідне місце належить блокам держав, об'єднаних відносною спільністю інтересів, що передбачають жорстку координацію політичної, економічної та військової діяльності.

Регіональні системи безпеки — це різноманітні організації держав, засновані на етнокультурній близькості, подібності еко­номічних, екологічних інтересів і т. д. Такі системи підтримки міжнародної безпеки дуже мозаїчні за своєю внутрішньою струк­турою та міжнародно-правовим оформленням.

Розділ VII

28. Міжнародна економічна політика

 

Найвагомішу роль у підтриманні міжнародної безпеки віді­грають міждержавні системи з внутрішньою жорсткою структу­рою, органами координації та контролю, явно вираженою політи­кою у військово-політичному й економічному планах. Нині до цих організацій в Європі можна віднести НАТО (з 1949 р.) і з деякими застереженнями ЄС.

Особливу, чисто європейську форму міжнародної регіональної системи безпеки являє собою ОБСЄ — Організація з безпеки й співробітництва в Європі. Це система консультацій, процесів об­говорень, що проводяться на різних рівнях та з різноманітних аспектів міжнародної безпеки.

Незважаючи на спроби міжнародно-правового оформлення, наявність постійних комісій, комітетів та інших подібних органів, ОБСЄ поки не може розглядатися.як система міжнародної без­пеки жорсткого типу, оскільки не має структур примусу. Проте намітилася тенденція перетворити ОБСЄ на більш структуро-ваний і дієздатний орган.

Системи міжнародної безпеки діють у багатьох регіонах світу. До них належать ОАД і ОЦАД (організації американських та центральноамериканських держав у Північній, Південній та Цент­ральній Америці), ОАЄ в Африці, ЛАД —Ліга арабських держав та ін.

На роль важливих елементів регіональної безпеки претендують і військово-політичні блоки: наприклад АНЗЮС, тобто Тихооке­анський акт безпеки (з 1951 p.), а також двосторонні угоди про взаємодопомогу і співробітництво у військовій галузі (між США і Японією, США і Південною Кореєю тощо).

Підтримання національної економічної безпеки створює спри­ятливі передумови для стабільного функціонування національних господарств і світової економіки в цілому. При цьому національні економічні інтереси мають відігравати роль орієнтира в усіх дво­сторонніх та багатосторонніх переговорах, що пов'язані із форму­ванням економічної безпеки всіх держав. У зв'язку з цим для України найдоцільнішою є гнучка участь у регіональних системах безпеки, що відповідають національним економічним інтересам, із подальшим збільшенням свого впливу в них.

Контрольні запитання

© Поясніть цілі та завдання зовнішньоекономічної по­літики.

(2) Схарактеризуйте засоби і методи міжнародної торго­
вельної й кредитної політики.

(3) В чому полягає взаємозалежність суб'єктів світової еко-

номіки?

@ Яку роль відіграють організації системи ООН у коор­динації міжнародної економічної політики?

(D Схарактеризуйте механізм функціонування ГАТТ/СОТ.

© Які особливості мають інтеграційні процеси в роз­винутих країнах і країнах, що розвиваються?

® Дайте визначення термінам:

— міжнародна безпека;

— міжнародна економічна безпека;

— національна економічна безпека.

Список рекомендованої літератури

⇐ Предыдущая110111112113114115116117118119Следующая ⇒

Поделиться:

Читайте также:

Аналіз європейської та світової практики з врегулювання питань поводження з електронними відходами.
Аналіз уроку світової літератури
Аспекти мовного впливу
Аспекти роботи над зв'язним мовленням
Безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.
ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики
Види виробничих функцій. Макроекономічні виробничі функції.
Види і призначення знаків безпеки.
Визначення ступеню хімічної небезпеки об'єктів господарської діяльності та адміністративно-територіальних одиниць.

Воспользуйтесь поиском по сайту: