2. Екологічні проблеми, пов'язані зі створенням великих водосховищ.

2. Екологічні проблеми, пов'язані зі створенням великих водосховищ.

Існування долинних водосховищ на рівнинних річках, де зміни нормальних підпірних рівнів спричинюють активне переформування річищ у нижніх б'єфах. Так звані попуски води з водосховищ значно змінюють руслові витрати і зумовлюють інтенсивну лінійну ерозію, бічну ерозію, розмивання існуючих островів та мікроформ річища нижче греблі, а також підвищення рівня підземних вод, що веде до підтоплення грунтів Відбувається руйнування берегів великих водосховищ Дніпровського каскаду внаслідок абразійно – акумулятивних процесів. На початку ХХІ втрати земель від переробки абразійними процесами на водосховищах перевищили 25 тис. га. Цвітіння води, забруднення і т. д. і т. п. самі придумуйте інші екологічні проблемиJ.

№16

1. Еколого-геоморфологічні проблеми Українських Карпат.

Для Українських Карпат характерні такі еколого-геоморфологічних проблеми: зсуви, селеві процеси, карст. Зсуви. Із зафіксованих нині 16 тис. зсувів на території України понад 30 % знахо­диться в межах Карпатського регіону. З погляду трансформації рельєфу геологічного середовища екзогенними геоморфологічними процеса­ми в межах Карпат останнім часом різко зросла роль антропогенного чин­ника. За кількісними показниками відповідно зсувів території, то тут ви­значені такі особливості в різних адміністративних областях: територія Чернівецької — близько 1800 зсувів, Івано-Франківської — близько 1800, Львівської — близько 1000, Закарпатської — близько 1400 зсувів. Селеві процеси. На формування селів значно впливають лісова промисловість та лісо­ве господарство, насамперед вирубування лісу в селевих басейнах. Наоч­но це виявилося в Карпатах у повоєнний час. Формуванню селів сприяють також інші види господарської діяльності: неврегульоване випасання худоби, яке продовжується в усіх селевих райо­нах Карпат, що призводить до вимивання грунту і знесення його до днищ селевих долин; водно-господарське будівництво, зокрема про­риви неякісно спроектованих та побудованих загат і гребель на невели­ких водосховищах. Карстові процеси. Активізація карстових процесів у Карпатському регіоні пов'язана з техногенною діяльністю — розробкою родовищ, цивільним і промисловим будівниц­твом. Прикладом може слугувати провал, який стався у січні 2011 року в Солотвиніна території шахти № 8, який зруйнував електропідстанцію та компресорну станцію ДП «Солотвинськийсолерудник». У зону небезпеки потрапили житлові будинки, системи життєзабезпечення населення та об'єкти інфраструктури.

2. Геоморфологічні проблеми відкритого видобування корисних копалин в Україні.

Видо­бування корисних копалин відкритим способом у неглибоких шахтах, штольнях та кар’єрах істотно змінює рельєф земної поверхні. У таких райо­нах часто утворюються величезні кар’єри, виїмки і тераси, значні вну­трішні й зовнішні багатоярусні відвали гірських порід у вигляді пагорбів, пасом і плато. Кар’єри з видобування залізних, манганових та інших руд, а також бу­дівельних матеріалів зумовлюють зміну навколишнього середовища у ра­йонах, що до них прилягають. У міру формування відкритих розробок змінюються складові довкілля, оскільки новітній техногенний рельєф стає вирішальним чинником у формуванні біогеоценозних процесів у гірничо­промислових комплексах. Траншейно-болотні пустирі формуються під час розробки торфових покладів машинно-формувальним способом. Вони важко під­даються рекультивації, тому впродовж тривалого часу залишаються по­кинутими землями. Видобування підводних і пляжних пісків у багатьох випадках негатив­но впливає на стан берегів: посилюється їх руйнування, активізуються процеси зсування, і, як наслідок, зменшується цінність курортних регі­онів. Останнім часом вивезення піску й гальки із зони пляжів забороне­но, проте часто без відповідних санкцій відбирають галечниковий і піща­ний матеріал із гирлових зон. Будь-які спроби здійснювати промислове видобування пісків із пляжів або великих акумулятивних форм сприяють активізації процесів абразії, вна­слідок чого втрачаються значні площі прибережних земель та відбуваєть­ся руйнування споруд. Гірничодобувна промисловість спричинює зміни рельєфу і значно впливає на перебіг сучасних геоморфологічних процесів, зокрема на складові навколишнього середовища певного ре­гіону. Так, значних змін зазнають рельєф і морфогенез, режим поверхне­вого стоку, ґрунтовий і рослинний покрив, гірські породи, підземні води, мікрокліматичні показники. Тому екологічний стан у більшості гірничо­добувних регіонів України критичний. Після закриття нерентабельних підприємств, шахт і розрізів виникла низка екологічних та частково еколого-геоморфологічних проблем. Основні чинники негативного прояву видобування мінеральної сировини — підтоплення поселень підземними водами, заболочування земель, забруднення шахтними водами водонос­них горизонтів та сольове забруднення поверхневих і підземних вод, утво­рення підземних порожнин, просідання поверхні тощо.