Правове забезпечення організації лісового господарства

Організація лісового господарства має за мету забезпечувати правову і технічну регламентацію раціонального ведення і використання лісових ресурсів залежно від природних та економічних умов, цільового призначення, місцерозташування, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.

Організація лісового господарства передбачає:

- ведення державного обліку лісів;

- поділ лісів за групами та віднесення до категорій захисності;

- виділення господарських частин (експлуатаційні, водоохоронні, захисні тощо), господарств (хвойні, твердолистяні, м’яколистяні тощо), господарських секцій (високопродуктивні, середньопродуктивні, низькопродуктивні, плантаційні тощо);

- встановлення віку стиглості лісу, способів рубок і відтворення лісових насаджень, норм використання лісових ресурсів;

- визначення системи заходів щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів:

- здійснення інших організаційно-технічних заходів згідно з основними вимогами щодо ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, визначеними законодавством України.

Державний облік лісів ведеться державними органами лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів за єдиною для України системою на кошти державного бюджету.

Метою ведення державного обліку лісів є забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді.

Для організації лісового господарства важливого значення набуває плата за використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. Як зазначено в ст. 89 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт є платним. Загальне використання лісових ресурсів є безплатним.

Справляння плати (збору) визначається Порядком справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Санітарні правила в лісах — це сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Санітарно-оздоровчі заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами. До санітарно-оздоровчих заходів належить:

- вибіркові санітарні рубки;

- суцільні санітарні рубки;

- ліквідація захаращеності;

- запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу;

- захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх груп і категорій захисності.

Санітарні вимоги, як безпосередня частина санітарних правил поділяються на відповідні види. Так, виділяють санітарні вимоги: до проведення рубок головного користування, рубок догляду та інших рубок; до підсочки дерев (насаджень) та заготівлі деревних соків; у лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції.

В лісах, що належать до санітарно-гігієнічних та оздоровчих категорій захисності, а також в інших насадженнях, які використовуються з рекреаційною метою, постійні лісокористувачі регулюють рекреаційне навантаження шляхом організації території, а також проводять санітарно-оздоровчі та інші заходи для захисту лісів з урахуванням особливостей структури і використання цих насаджень.

У статті 34 ЛК України встановлені основні вимоги до організації ведення лісового господарства. Державні органи та постійні лісокористувачі, які здійснюють планування, організацію, ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, з урахуванням господарського призначення лісів і природнокліматичних умов, зобов’язані забезпечувати:

- збереження лісу, охорону їх від пожеж, захисту від шкідників і хвороб;

- посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою охорони здоров’я людей і поліпшення навколишнього природного середовища;

- безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісів для планомірного задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції;

- розширене відтворення, поліпшення породного складу і якості лісів, підвищення їх продуктивності;

- раціональне використання земельних ділянок лісового фонду;

- підвищення ефективності лісогосподарського виробництва на основі єдиної технічної політики, досягнень науки і техніки.