 |
Скиди зворотних вод
|
|
|
|
Узагальнена наявна інформація стосовно перевищення нормативів скиду забруднюючих речовин по регіонах України наведена на рис. 2.43.
Рис. 2.43. Відсоток випадків перевищень нормативів скиду забруднюючих речовин по регіонах України
Західний регіон. С еред проконтрольованих випусків, нормативи скидів було перевищено по вмісту: хлоридів – у 25 %, сульфатів – у 17 %, органічних речовин за БСК5 у 54 %, органічних речовин за ХСК – у 35 %, азоту амонійного – у 51 %, азоту нітритного – у 14 %, азоту нітратного – у 17 %, фосфатів – у 39 %, заліза загального – у 5 %. Середній відсоток випадків перевищення нормативів скидів за цими показниками склав 37 %. Максимальний відсоток перевищень нормативів скидів було відзначено по БСК5.
Центральний регіон. За наявною інформацією, у проконтрольованих випусках нормативи скидів було перевищено по вмісту: хлоридів – у 28 %, сульфатів – у 31 %, органічних речовин за БСК5 у 23 %, органічних речовин за ХСК – у 11 %, азоту амонійного – у 23 %, азоту нітритного – у 23 %, азоту нітратного – у 16 %, фосфатів – у 20 %, заліза загального – у 21 %. Середній відсоток випадків перевищення нормативів скидів за переліченими показниками склав 24 %. Найбільший відсоток перевищень відзначений за показником вмісту сульфатів.
Північний регіон. Нормативи скидів, за наявною інформацією, було перевищено по вмісту: хлоридів – у 34 %, сульфатів – у 9 %, органічних речовин за БСК5 у 58 %, органічних речовин за ХСК – у 72 %, азоту амонійного – у 52 %, азоту нітритного – у 55 %, азоту нітратного – у 24 %, фосфатів – у 56 %, заліза загального – у 9 %. Середній відсоток випадків перевищення нормативів скидів за проаналізованими показниками склав 48 %. Максимальний відсоток перевищень було відзначено по ХСК.
|
|
|
Південний регіон. Серед проконтрольованих у регіоні випусків, за отриманою інформацією, нормативи скидів було перевищено по вмісту: хлоридів – у 34 %, сульфатів – у 34 %, органічних речовин за БСК5 у 50 %, органічних речовин за ХСК – у 64 %, азоту амонійного – у 30 %, азоту нітритного – у 12 %, азоту нітратного – у 28 %, фосфатів – у 61 %, заліза загального – у 56 %. Середній відсоток випадків перевищення нормативів скидів за розглянутими показниками склав 40 %. Найбільший відсоток перевищень було відзначено по ХСК.
Східний регіон. Згідно отриманій інформації, серед проконтрольованих випусків нормативи скидів було перевищено по вмісту: хлоридів – у 78 %, сульфатів – у 100 %, органічних речовин за БСК5 у 50 %, органічних речовин за ХСК – у 33 %, азоту амонійного – у 53 %, азоту нітритного – у 48 %, азоту нітратного – у 42 %, фосфатів – у 42 %, заліза загального – у 33 %. Середній по регіону відсоток випадків перевищення нормативів скидів за цими показниками склав 58 %. Максимальний відсоток перевищень нормативів було відзначено по вмісту сульфатів.
Таким чином, у середньому, за показниками, проаналізованими вище, по регіонах у цілому відсоток перевищення нормативів скиду зворотних вод склав 41%, що практично не відрізняється від зафіксованого у попередньому кварталі (39 %). Найбільший середній відсоток випадків перевищення нормативів скиду зворотних вод (58 %) відзначений у східному регіоні. Найбільше було випадків перевищення нормативів скиду по вмісту органічних речовин за БСК5; середній відсоток перевищення нормативів по всіх регіонах за цими показниками склав 41 %.
Висновки
Випадки високого рівню забруднення вод за рибогосподарськими нормативами спостерігалися:
- у басейні р. Західний Буг – за вмістом заліза загального, хрому загального та нікелю;
- у басейні р. Дунай – за вмістом азоту нітритного, заліза загального та цинку;
|
|
|
- у басейні р. Дністер – за вмістом заліза загального, хрому загального, цинку, нафтопродуктів, азоту амонійного та нітритного;
- у басейні р. Дніпро – за вмістом хрому загального, цинку, нікелю, фенолів, амонійного й нітритного азоту;
- у басейні р. Південний Буг – за вмістом нітритного азоту;
- у басейні р. Сіверський Донець – за вмістом цинку, нафтопродуктів, амонійного й нітритного азоту;
- у групі кримських річок – за вмістом амонійного азоту;
- у групі річок Приазов’я – за вмістом азоту амонійного й нафтопродуктів.
Випадки високого рівню забруднення вод за господарсько-побутовими нормативами спостерігалися:
-- у басейні р. Західний Буг – за вмістом свинцю;
-- у басейні р. Дунай – за БСК5;
- у басейні р. Дністер – за вмістом свинцю;
- у басейні р. Дніпро – за вмістом заліза загального, фенолів, свинцю й амонійного азоту;
Випадки високого рівню забруднення прибережних морських вод спостерігалися:
- у Чорному морі – за БСК5, ХСК, вмістом заліза загального, амонійного й нітритного азоту;
- в Азовському морі – за вмістом нітритного азоту, заліза загального й нафтопродуктів.
Випадки екстремально високого рівню забруднення (за рибогосподарськими нормативами) було відзначено:
- у р. Чорна, група кримських річок, с. Чорноріченськ, г/у №2 (за інформацією севастопольського підрозділу МОЗ) – за вмістом нітритного азоту;
- у оз. Тельбін, басейн Дніпра, (за відомостями ДЕІ м. Київ) – за вмістом заліза загального.
Порівняно з величинами екологічної оцінки, відзначеними у попередньому кварталі, покращилася якість поверхневих вод басейнів Дунаю, Південного Бугу й Західного Бугу. На тому ж рівні залишилася якість вод басейну Сіверського Дінця. Погіршилася якість вод басейну Дністра.
За середньорічними величинами індексів екологічної оцінки у 2009 році найгіршою якістю води характеризувався басейн Сіверського Дінця, а найкращою – басейн Дунаю.
РАДІАЦІЙНИЙ СТАН
Вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання у повітрі проводиться на 155 стаціонарних постах. Аналізування середньомісячної потужності експозиційної дози у повітрі показало, що перевищень мінімального рівня дії згідно з НРБУ-97 для ПЕД, який складає 30 мкР/год, не спостерігалось (рис. 3.1). Зафіксовані разові максимальні рівні ПЕД також не перевищують цього рівня (рис. 3.2).
|
|
|
На рис. 3.3 наведені карти розподілу середньомісячної потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України. Прапорцями на картах позначені пункти проведення спостережень. Як видно з наведених карт значення ПЕД для ряду регіонів суттєво різняться в залежності від пункту спостережень. Це пов’язано з тим, що рівень ПЕД залежить від багатьох чинників, таких як умови формування радіоактивного складу ґрунтів (природні радіонукліди, техногенно-підсилений фон за рахунок, наприклад, викидів теплових електростанцій та котелень, що працюють на кам’яному вугіллі, тощо), умов проведення вимірювань (під час дощу рівень ПЕД може підвищуватись на 1‑2 мкР/год за рахунок вимивання радіоактивних речовин з атмосфери) та ін.
На картах чітко видно зони забруднення радіоактивними речовинами в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС (Київська, Житомирська області), зони з відносно підвищеним вмістом природних радіонуклідів у ґрунтах (Кіровоградська, Дніпропетровська області) та зони з техногенно-підсиленим фоном (Донецька область).
Середня потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України у грудні 2009 р. склала 11,67 мкР/год, і у ІV кварталі 2009 р. - 11,80 мкР/год. В цілому суттєвих змін рівня потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України не спостерігається.
Вміст радіонуклідів 137Cs та 90Sr в пробах поверхневих вод не перевищує допустимих рівнів.
ВИСНОВКИ
Впродовж ІV кварталу 2009 р. на території України не було зареєстровано погіршення радіаційного стану об’єктів навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, ґрунтів та поверхневих вод).
Рис. 3.1. Середньомісячна потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі
Рис. 3.2. Максимальна потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі
Рис. 3.3. Розподіл середньомісячної потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території України
|
|
|
