Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Поняття про групи, види груп

Навчально-методична картка заняття №

Назва та номер спеціальності 5.01010201 “Початкова освіта”

5.01020101 „Фізичне виховання”.

Предмет: Психологія.

Тема: Поняття про групи.Види груп. Структура міжособистісних відносин в групах та колективах. Колектив та особистість. Статус людини в групі. Лідерство в групі. Референтна група.

Вид заняття: лекція

Мета заняття:

дати поняття «група»; розкрити особливості взаємовідносин особистості і колективу; визначити поняття «референтна група»; розкрити моделі взаємовідносин особистості і колективу; визначити поняття «статус в групі», «лідер»; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати, узагальнювати і робити висновки; виховувати любов до майбутньої професії, формувати пізнавальний інтерес.

Обладнання: роздатковий матеріал.

Література:

Основна:

1. Психологія: Навчальний посібник /за ред. В.А. Крутецького. К., 1978. – 283 с.

2. Психологія: Навчальний посібник/ О.В.Винославська, О.А. Бреусенко-Кузнєцов, В.Л.Зливков. – К: „ІНКОС”, 2005. – 352 с.

3. Цимбалюк І.М., Яницька О.Ю. Загальна психологія. Модульно-рейтинговий курс для студентів вищих навчальних закладів. К., 2004. – 304 с.

4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К., 2004. – 487 с.

5. Психологія: Навчальний посібник/ за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: „Либідь”, 2001 – 558 с.

Додаткова:

Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навчальний посібник. – К., 2004. – 304 с.
Психологічна енциклопедія/ О.М. Степанов. – К.: «Академівидав», 2006. – 424 с.
Варій М.Й. Психологія: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 288 с.

Структура заняття

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань студентів.

3. Повідомлення теми, формулювання мети та основних завдань. Мотивація навчальної діяльності.

4. План заняття.

1. Поняття про групи, види груп.

2. Види груп за рівнем розвитку, їх характеристика.

3. Поняття про колектив в психологічній науці. Колектив та особистість.

4. Міжособистісні стосунки у групі.

5. Підведенняпідсумків.

· Узагальнення матеріалу.

- Група – це...

- Референтна група – це...

- Лідер – це...

1. Завдання для самостійної роботи студентів.

Структура міжособистісних відносин в групах та колективах.

Тема: Поняття про групи. Види груп. Структура міжособистісних відносин в групах та колективах. Колектив та особистість. Статус людини в групі. Лідерство в групі. Референтна група.

План

1. Поняття про групи, види груп*.

2. Види груп за рівнем розвитку, їх характеристика*.

3. Поняття про колектив в психологічній науці. Колектив та особистість*.

4. Міжособистісні стосунки у групі.

Поняття про групи, види груп

Увагу психології до законів формування соціальних груп викликало життя. Як завжди буває, в разі існування соціального замовлення з боку суспільства цю проблему почали швидко досліджувати. Що саме викликало інтерес суспільства? Як майже завжди це буває - війна... Перші спроби з'ясувати, від чого залежить згуртованість колективу, були здійснені ще на початку Першої світової війни. Найбільшого імпульсу дослідження цієї проблеми надала Друга світова війна. Безпосереднім приводом стало озброєння Військово-Повітряних Сил США важкими бомбардувальниками Б-17 та Б-24. Екіпажі цих «літаючих фортець» складалися з 10-12 осіб. Та потім з'ясувалось, що однакові за рівнем військової підготовки льотчики, штурмани, повітряні стрільці дуже по-різному поводили себе під час вильотів, а саме: одні завжди виконували завдання, другі - в половині випадків, інші - ніколи. Мова не йде про боягузтво. Виявилось, що в першому випадку утворювався єдиний колектив, в другому, в складі екіпажу діяли декілька угруповань, в третьому - кожний був сам за себе. Саме необхідність комплектування екіпажів бойових літаків із психологічно сумісних людей ініціювало розвиток досліджень в галузі психології малих груп.

Групою можна назвати будь-яке об'єднання людей незалежно від того, якого характеру зв'язки виявляються між її членами.

Відрізняє групу від будь-якого випадкового зібрання людей здатність її учасників до певних узгоджених дій, що сприяють задоволенню їх потреб.

Андреєва (Галина Михайлівна) поділяє групи на такі види:

1) умовні і реальні;

2) лабораторні і природні;

3) великі (організовані і неорганізовані) та малі (первинні і вторинні, формальні і неформальні, референтні і групи членства);

Групи можуть бути реальними або умовними. Реальні групи - це об'єднання людей на ґрунті реальних стосунків - ділових чи особистісних. Так, великою реальною групою є школа, завод тощо.

Умовна група об'єднує людей за якоюсь умовною ознакою - віком, статтю, національністю та ін. Члени умовної групи не підтримують між собою реальних контактів і навіть можуть не знати один одного.

Групи бувають великі і малі. Велика група – це кількісно обмежена спільність людей виділена за певними ознаками (клас, нація, прошарок), або реальна, значна за розмірами складно організована спільність людей, поєднана спільною діяльністю.

Мала група – це невелика кількість безпосередньо контактуючих людей, об'єднана спільними цілями і завданнями.

Офіційна (формальна) група створюється, як структурна одиниця на підставі штатного регламенту, інструкцій та інших документів. Формальними є студентська група, сім'я, військовий підрозділ, виробнича бригада. Ділові стосунки між її членами визначаються посадовими обов'язками кожного й регулюються певним розпорядником.

Неофіційна група - це спільність людей, що виникла нерегульованим шляхом, стихійно на підставі спільності інтересів її членів, симпатій, єдності поглядів і переконань чи з інших мотивів. Так, неофіційними є групи осіб, що приятелюють між собою, шанувальники туризму, рибалки тощо.

Референтна (еталонна) група - це реально існуюча чи уявна група, погляди, норми та цінності якої є взірцем для особистості, і за ними вона формує свої життєві ідеали, звіряє дії та вчинки. Особистість може бути членом групи, яка водночас постає для неї як референтна. За цих умов гармонізуються стосунки з групою, створюються психологічно комфортні умови для успішного розвитку особистості в певному напрямі.

Референтна група іноді існує для особистості поза реальною, якщо вона зорієнтована на ідеали, цінності, погляди іншої групи Тоді еталоном для неї є інший взірець. Такий стан може істотно позначитися на внутрішньоколективних стосунках, ускладнювати взаємини членів групи. Якщо у людини кілька референтних груп, це породжує у неї конфліктні стани. (Інколи в ролі членів референтної групи виступають представники умовної референтної групи (герої улюблених книжок, кінофільмів, ведучи популярних телепрограм, диск-жокеї РМ-радіо)).

Об'єднання людей у реальні групи може ґрунтуватися на спільності їхньої діяльності, зумовленої єдністю потреб, інтересів, прагненням досягти якихось значущих результатів.

√ Отже, референтна група - реальна або умовна група, з якою група співвідносить свої дії як з еталоном і на норми, цінності та оцінки якої вона орієнтується у своїй поведінці та самооцінці.

Референтна група виконує дві функції:

1) Нормативна ( проявляється як джерело норм поведінки, соціальних установок та ціннісних орієнтацій індивіда. Ця функція відповідає на питання: «Що і як треба робити, щоб референтна група оцінила ваші вчинки позитивно»).

2) Порівняльна (виступає в ролі еталона за допомогою якого людина може оцінити себе та інших. Кажучи інакше, ця функція референтної групи відповідає на питання: «Як ви виглядаєте у порівнянні з членами референтної групи». Отже людина звикає оцінювати власну поведінку з точки зору того, наскільки це буде сприйнято авторитетною для неї групою.