Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Види цінних паперів

Відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" в Україні можуть випускатися цінні папери: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик, облігації підприємств; казначейські зобов'язання; ощадні сертифікати; інвестиційні сертифікати; векселі; приватизаційні папери.

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими і простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій. Обіг іменної акції фіксується в книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів. За акціями пред'явника з книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його Статутом.

Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться в розмірі, зазначеному в акції, залежно від розміру одержаного товариством прибутку у Оповідному році. Якщо прибуток відповідного року є недостатнім, оплата дивідендів за привілейованими акціями провадиться за рахунок резервного фонду.

Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, за простими акціями перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями, власникам останніх може провадитися доплата до розмірі дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує десять відсотків статутного фонду акціонерного товариств.

Порядок здійснення переважного права на одержання дивіденді визначається Статутом акціонерного товариства. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншої 50 гривень. Номінальна вартість акції більша 50 гривень повинна бути кратною мінімальній вартості акції.

Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінал вартість акцій. Акція повинна містити такі реквізити: фірмове найменування: акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування; цінного папера - "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), роз статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій,також кількість акцій, що випускаються, строк виплати дивідендів підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонерного товариства.

До акції може додаватися купонний лист на виплату дивідендів. Купон на виплату дивідендів повинен містити такі основні дані: порядковий номер купона на виплату дивідендів, порядковий номер акції, за якою виплачуються дивіденди, найменування акціонерної товариства і рік виплати дивідендів.

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати його номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбаченої умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Мінімальна номінальна вартість облігації не може бути меншою 50 гривень. Номінальна вартість облігації більша 50 гривень повинна; бути кратною мінімальній вартості облігації. Випускаються облігації таких видів: облігації внутрішніх і місцевих позик; облігації підприємств.

Облігації підприємств випускаються підприємствами всіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємстві акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні.

Умови випуску і розповсюдження облігацій підприємств визначаються Законом, іншими актами законодавствами України та визначаються Статутом емітента. Облігації можуть випускатися іменними і на пред’явника, строковими і безвідсотковими (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

Облігації внутрішніх і місцевих позик випускаються на пред'явника.

Обов'язковим реквізитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг), під який вони випускаються.

Облігації підприємств повинні мати такі реквізити: найменування цінного папера - "облігація", фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій; фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації); номінальну вартість облігації; вартість облігації; строки погашення, розмір і строки виплати відсотків (для відсоткових облігацій); місце і дату випуску., а також серію і номер облігації; підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента.

Крім основної частини до облігації може додаватися купонний лист на виплату відсотків. Купон на виплату відсотків повинен містити основні дані:

порядковий номер купона на виплату відсотків; номер облігації, за якою виплачуються відсотки, найменування емітента і рік виплати відсотків.

Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступним вільним обігом (крім безвідсоткових облігацій), повинні містити купонний лист.

Облігації зовнішніх державних позик України - цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість із виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій. Облігації зовнішніх державних позик України можуть деномінуватися в конвертованій іноземній валюті.

Облігації зовнішніх державних позик України випускаються відсотковими, дисконтними та можуть бути іменними або на пред'явника, з вільним або обмеженим колом обігу. Облігації зовнішніх державних позик України оцінюються в конвертованій іноземній валюті відповідно до умов їх випуску.

Емітентом облігацій зовнішніх державних позик України є держава в особі Міністерства фінансів України. Гротові кошти, одержані від розміщення облігацій зовнішніх державних позик України, спрямовуються виключно до Державного бюджету України. Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик у межах передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Держбюджету приймається КМУ щодо кожного випуску.

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України оформляється постановою Кабінету Міністрів України, якої затверджуються умови випуску. Умовами випуску облігацій зовнішні державних позик України визначається загальний обсяг випуск номінальна вартість однієї облігації, валюта, в якій деномінують облігації, строк виплати та розмір доходу, строк погашення тощо.

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних пози України поза межами передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциті Державного бюджету України має визначати мету випуску, джерел) погашення та підлягає затвердженню Верховною Радою України) набирає чинності після такого затвердження.

Первинне розміщення, обслуговування та погашення облігації зовнішніх державних позик України здійснює Міністерство фінансів України. З цією метою Міністерство фінансів України може залучати банки, інвестиційні компанії тощо. Відносини між Міністерство! фінансів України і такими організаціями регулюються відповідно) угодами згідно із законодавством України. Виплата доходів та погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснюється виключно за кошти або за інші облігації державних позик за добровільною згодою сторін.

Казначейські зобов'язання України (надалі казначейств зобов'язання) - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право І одержання фінансового доходу.

Випускаються такі види казначейських зобов'язань:

· довгострокові - від п'яти до десяти років;

· середньострокові - від одного до п'яти років;

· короткострокові - до одного року.

Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про випуск короткострокових казначейські зобов'язань приймається Міністерством фінансів України.

У рішенні про випуск казначейських зобов'язань визначають умови їх випуску. Порядок визначення продажної вартості казначейських зобов’язань встановлюється Міністерством фінансів України виходячи з часу їх придбання. Кошти від реалізації казначейських зобов’язань спрямовувати на покриття поточних видатків державного бюджету. Виплата доходу за казначейськими зобов'язаннями та їх погашення здійснюється відповідно до умов їх випуску, затверджених:

• за довгостроковими і середньостроковими зобов'язаннями Кабінетом Міністрів України;

• за короткостроковими - Міністерством фінансів України.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків за ним.

Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний відсоток на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.

Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.

Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного папера - "ощадний сертифікат", найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифікату, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу строкового сертифіката), найменування або ім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або Іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.

Дохід за ощадними сертифікатами виплачується при пред'явлені їх для оплати в банк, що їх випустив.

У разі коли власник сертифіката вимагає повернення депонованих за строковим сертифікатом раніше обумовленого в ньому то йому виплачується понижений відсоток, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випускаються види векселів: простий, переказний.

Простий вексель містить реквізити:

а) найменування - "вексель";

б) просту обіцянку сплатити визначену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснитися платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен буде здійснений;

е) дату і місце складання векселя;

є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Передатний вексель повинен містити крім реквізитів, передбачених у підпунктах "а", "в-є", також - просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму найменування того, хто повинен платити (платника). Документ, в якому відсутній будь-який з реквізитів, відповідно для простого і переказного векселів, не має сили простого або переказного векселя, за винятком таких випадків:

• вексель, строк платежу за яким не вказано, розглядається і такий, що підлягає оплаті по пред'явленні;

• при відсутності особливого зазначення місце, позначене поручі найменуванням платника (місце складання документа - для просто векселя), вважається місцем платежу й одночасно місцем проживання платника (векселедавця - для простого векселя);

• вексель, в якому не вказано місце його складання, визнаєте підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавці

Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінеті Міністрів України.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒