 |
Варіанти завдань. Л.р.№3 ЕСЕ-104
|
|
|
|
| Завдання 1 | Завдання 2 | |||||||||
| № | ФИО | Матеріал | Тнаг 0С | Gp,T/рік | Q тонн | РНОМ кВт | Wпит, кВт*год/т | t1, год | t2, год | |
| Алексеєнко Володимир | Алюміній | |||||||||
| Бацура Дмитро | Сталь | |||||||||
| Волошин Роман | Мідь | |||||||||
| Гірніченко Дмитро | Нікель | |||||||||
| Гірніченко Роман | Цинк | |||||||||
| Главацький Олександр | Свинець | |||||||||
| Дейнеко Володимир | Алюміній | |||||||||
| Коляда Артем | Сталь | |||||||||
| Пінчук Ігор | Мідь | |||||||||
| Симонець Олексій | Нікель | |||||||||
| Стрижак Владислав | Цинк | |||||||||
| Шаповал Сергій | Свинець | |||||||||
| Бойко Ярослав | Алюміній | |||||||||
| Бутенко Микола | Сталь | |||||||||
| Гавриш Роман | Мідь | |||||||||
| Гордієнко Валентин | Нікель | |||||||||
| Ільченко Михайло | Цинк | |||||||||
| Литвиненко Олексій | Свинець | |||||||||
| Панченко Олександр | Алюміній | |||||||||
| Петровська Юлія | Сталь | |||||||||
| Сокуренко Олександр | Мідь | |||||||||
| Солодкий Руслан | Нікель | |||||||||
| Шевчук Анатолій | Мідь | |||||||||
| Мідь | ||||||||||
| Мідь |
Варіанти завдань. Л.р.№3 ЕСЕ-105
|
|
|
| Завдання 1 | Завдання 2 | |||||||||
| № | ФИО | Матеріал | Тнаг 0С | Gp,T/рік | Q тонн | РНОМ кВт | Wпит, кВт*год/т | t1, год | t2, год | |
| Андрейко Сергій | Алюміній | |||||||||
| Веретільник Іван | Сталь | |||||||||
| Возний Сергій | Мідь | |||||||||
| Вурсіченко Костянтин | Нікель | |||||||||
| Горьовий Олексій | Цинк | |||||||||
| Грабар Юрій | Свинець | |||||||||
| Діденко Віталій | Алюміній | |||||||||
| Дяченко Максим | Сталь | |||||||||
| Іванов Артем | Мідь | |||||||||
| Кіт Богдан | Нікель | |||||||||
| Коваль Роман | Цинк | |||||||||
| Коханов Руслан | Свинець | |||||||||
| Крамаренко Олександр | Алюміній | |||||||||
| Лазинюк Віталій | Сталь | |||||||||
| Лисенко Едуард | Мідь | |||||||||
| Марченко Максим | Нікель | |||||||||
| Мороз Олександр | Цинк | |||||||||
| Попович Олексій | Свинець | |||||||||
| Рівний Максим | Алюміній | |||||||||
| Рябович Сергій | Сталь | |||||||||
| Хамула Микола | Мідь | |||||||||
| Чаплоуцька Тетяна | Нікель | |||||||||
| Черненко Владислав | Мідь | |||||||||
| Шаповал Сергій | Мідь | |||||||||
| Шульга Сергій | Нікель |
Лабораторна робота №4
|
|
|
Тема роботи: „Енергозбереження в сучасних компресорних станціях".
Мета роботи: розрахувати величин у економії електроенергії при модернізації компресорної станції.
Основні відомості
Практика показує, що на обробних виробництвах у середньому використовується тільки 50-80% потужності компресора. При цьому звичайні гвинтові компресора працюють у режимі "холостий хід", а поршневі компресора викидають вироблене повітря в атмосферу, тобто гроші за споживану електроенергію йдуть «у повітря».
З метою економії енергетичних витрат використовують повітряні компресори з регульованою частотним приводом продуктивністю.
Частотний перетворювач міняє швидкість обертання електродвигуна й автоматично забезпечує споживача стисненим повітрям заданого тиску, у необхідній кількості без утворення надлишків, що зменшує енергоспоживання.
При цьому заощаджується до 36% електроенергії, що дозволяє окупити машину за строк не більше двох років.
Основна економія виходить за рахунок відсутності витрат електроенергії при роботі на холостому ходу (компресор споживає Рхх=20% потужності працюючи на холостому ходу) і різниці надлишкового тиску. На одну надлишкову атмосферу заощаджується приблизно 8% електроенергії. При стандартній різниці верхнього й нижнього рівнів тисків в 1,5 атм. економія за рахунок різниці тисків складе 12%. Всі компресори оснащені цифровими системами керування, які дозволяють підтримувати тиск на необхідному рівні з точністю до 0,1 атм., і це є ще одним джерелом економії електроенергії.
Також використання одного повітряного гвинтового компресора з регульованою продуктивністю, що працює разом зі звичайними машинами, дозволяє звичайним компресорам працювати з 100%-ним навантаженням (яке є оптимальним), що забезпечує максимальну економію електроенергії.
Значна частина електроенергії, що підводиться до компресора, безповоротно перетвориться в тепло. Процентне співвідношення втрат енергії:
- основна частина енергії розсіюється при охолодженні масла, приблизно 72%;
- втрати у двигуні становлять 10%;
- втрати в кінцевому охолоджувачі стисненого повітря - 10%;
|
|
|
- 3% іде в навколишнє середовище;
- 4-5% залишається в стисненому повітрі.
На сьогоднішній день існують технології, які дозволяють рекуперувати 70-80% енергії, що розсіюється при охолодженні масла, при цьому відвід тепла не робить ніякого впливу на основну функцію компресора - виробництво стисненого повітря. Відводиме тепло може бути використане для різних потреб виробництва, наприклад для обігріву приміщення, у холодну пору року або для підігріву води (при використанні спеціальних теплообмінників), яку можна використати в технологічних цілях.
Приклад.
Розрахувати економічну ефективність використання компресора DVK 60 (потужністю Рн=45 кВт) із частотним перетворювачем, який завантажений на Рз=:70% (Тр=5000 годин у рік).
Розрахунок:
1.Непродуктивні витрати на холостий хід:
Вхх=(Рн • Рхх) • [(1 - Рз) •Тр] =(45 • 0,2)' [(1 - 0,3) • 5000] = 13500 кВт*год. на рік (4.1)
2. Витрати, пов'язані з тим, що перемикання на холостий хід відбувається не миттєво (час
перемикання Тпер=0,016 год), на одне розвантаження:
Впер.хх=Тпєр • (Рн - Рхх • Рн)/2 =0,016 • (45 - 0,2 • 45))/2 = 0,3 кВтгод. (4.2)
При середній частоті разгрузок fз = 20 разів у годину, сумарно за рік одержуємо:
Впер.хх Р= Впер.хх • Тр • fз = 0,3 • 5000 • 20 = 30000 кВтгод. рік. (4.3)
3. Витрати, пов'язані з тим, що при розвантаженні вже стиснене повітря скидається в
атмосферу.
При об'ємі ресивера такого компресора Vp = 80 л = 0,08 м3 і середніх витратах електроенергії Еср = 0,126 кВт/год на 1 кубометр, за рік одержуємо:
Вск = Тр • f3• Vp • Еср = 5000 • 20 • 0,08 • 0,126 = 1008 кВт*год. на рік. (4.4)
4. Витрати, пов'язані з «зайвим» тиском.
Звичайно простий компресор, працюючи в режимі навантаження/холостий хід, підтримує тиск у мережі в діапазоні, що становить приблизно 1 бар. Компресор із частотним регулюванням підтримує тиск із точністю 0,1 бара при будь-якому ступені завантаження. А кожен зайвий бар тиску нагнітання збільшує електроспоживання компресора на 6-8%. За рік:
В3т=(1 - 0,1) • (0,07 • Рн) • Тр = (1 - 0,1) • (0,07 • 45)' 5000 = 14175 кВт*год. на рік (4.5)
5. Витрати, пов'язані з витоком стисненого повітря з мережі.
|
|
|
Втрати становлять приблизно 25%, при цьому швидкість витоків повітря пропорційна тиску й, відповідно, збільшується на 10% з кожним додатковим баром. Якщо кінцевий тиск компресора становить 10 бар, то сучасний компресор дозволяє заощадити 9% витоків (1-0,1 = 0,9).
За рік економія становить:
ВВП= Тр • 0,9 • (0,25 • Рн) = 5000 •0,9 • (0,25 • 45) = 5063 кВт*год. (4.6)
6. Загальна річна економія електроенергії при порівнянні сучасного компресора зі
звичайним компресором становить:
Вхх + Впер.хх Р + Вск + Взт + Ввп =13500+30000+1008+14175+5063=63746 кВт*год/рік. (4.7)
|
|
|
Варіанти виконання паралельних схем ТЕТС з КЕУ
Варіанти використання даної методики
Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
Варіанти завдань. Л.р.№1 ЕСЕ-105
Варіанти завдань. Л.р.№1 ЗЕСЕ-84
Варіанти завдань. Л.р.№1 ЗЕСЕ-85
Варіанти завдань. Л.р.№1ЕСЕ-104
Варіанти завдань. Л.р.№2 ЕСЕ- 104
Варіанти завдань. Л.р.№2 ЗЕСЕ-84
