Стан здоров’я дітей і підлітків. Критерії і групи здоров’я.

Найважливішими критеріями оцінки стану здоров’я дитини (за С.М Громбахом, 1981 р.) є:

1. Наявність або відсутність під час обстеження хронічних захворювань.

2. Рівень функціонального стану основних систем організму.

3. Ступінь опірності організму до несприятливих впливів довкілля

4. Рівень досягнутого фізичного і психічного розвитку та ступінь його гармонійності.

Комплексне оцінювання стану здоров’я дітей, що визначається за показниками фізичного розвитку та захворюваності, є основою для поділу їх на відповідні групи здоров’я.

До І-ої групи відносять здорових дітей, які не мають відхилень у стані здоров’я за всіма критеріями, також ті діти, які мають незначні морфологічні відхилення, що не потребують корекції.

До ІІ-ої групи (група ризику) відносяться діти, в яких відсутні хронічні захворювання, але є деякі функціональні та морфологічні відхилення, що не впливають на їх самопочуття. Це – видужуючі після інфекційних захворювань; діти їз загальною затримкою фізичного розвитку без ендокринної патології; діти зі значним дефіцитом маси тіла; діти, які часто або довго хворіють. Для таких дітей лікар організовує комплекс оздоровчих заходів, зокрема загартовування, додаткову вітамінізацію, що спрямовані на запобігання розвитку хронічної патології.

ІІІ-я група об’єднує хворих дітей їз хронічними захворюваннями без порушення загального стану та самопочуття, з наявністю функціональних відхилень лише однієї, патологічно зміненої системи чи органу, без клінічних проявів функціональних відхилень інших систем організму. ЦІ діти забезпечуються щадним режимом і їм надають відповідну лікарську допомогу.

ІV група – це діти з хронічними захворюваннями, вродженими вадами розвитку в стадії субкомпенсації, яка визначається наявністю функціональних відхилень не лише патологічно зміненого органу чи системи, але й інших органів чи систем, з частими загострюваннями основного захворювання, порушеннями загального стану та самопочуття, затяжним реконвалесцентним періодом.

V група включає дітей з хронічними захворюваннями, важкими вродженими вадами розвитку в стадії декомпенсації. Стан декомпенсації визначається важкими функціональними відхиленнями, як з боку патологічно зміненого органу чи системи, так і інших органів і систем організму. Діти, які за станом здоров’я відносяться до цієї групи, не відвідують дошкільні заклади.

При масових медичних оглядах іноді складно встановити групу здоров’я дітей, особливо другу і третю, оскільки важко визначити різницю між хворобою, що настала, і лише функціональними відхиленнями організму: підвищення чи зниження артеріального тиску, гіпертрофія мигдаликів, порушення постави - це може розглядатись, як функціональні відхилення, а можуть бути вже ознакою хвороби.

Іноді виникають труднощі при розмежуванні ІІІ-ої та ІV-ої груп здоров’я. Диференціювати належить у залежності від ступеня прояву патології та при цьому враховувати функціональний стан організму дитини.

Особливо важливе соціальне значення має ІІ-га група здоров’я. Таких дітей часто відносять до категорії практично здорових, не враховуючи функціональних змін, які вже мають місце. Функціональні можливості дітей з другою групою здоров’я знижені та потребують уваги, оскільки можуть перейти у хворобу. До другої групи відносять дітей групи ризику, в них є небезпека для виникнення хронічних захворювань і переходу їз другої в третю групу здоров’я.

Цінність такого групування полягає в тому, що це дає можливість оцінити стан здоров’я в цілому, а також визначити соціальну дієздатність колективу дітей.