 |
Мета і завдання курсу «Захист цивільних прав в Україні».
|
|
|
|
ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Спеціальності 6.060100 – “Правознавство”
Бердянськ
Захист цивільних прав в Україні. Методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності 6.0601000 – “Правознавство”
Розробник: к.ю.н. Черновалюк Ю.Ю.
Рекомендовано науково-методичною радою Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного Університету
“____”_________ 20___р., протокол № ___
Вступ
В Україні на сучасному етапі її розвитку проходить вдосконалення правової бази, якою закріплено правове становище громадян і організацій і встановлені гарантії реалізації і захисту їхніх прав і свобод, визначених Конституцією та іншими законами України. Конституційні норми, в яких закріплено ці права і інтереси, є основою для деталізації їх у галузевому законодавстві, регулювання всіх аспектів їх дії і для визначення юридичних гарантій реалізації, а також для встановлення процесуального порядку захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових (цивільних) прав, охоронюваних законом інтересів і свобод, у тому числі також засобами цивільного процесуального права.
Частина 1 ст. З Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2006 р. (далі - ЦПК), закріпила, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Цивільний процесуальний кодекс України - це основний нормативний акт, який регламентує процедуру розгляду цивільних справ у судах загальної юрисдикції.
|
|
|
Аналіз ст. З ЦПК дає змогу дійти висновку, що законодавець розмежував поняття «право», «свободи» та «інтереси», за захистом яких кожна особа вправі звернутися до суду. Отже, об'єктами захисту в світлі цього положення є права, свободи та інтереси людини і громадянина. Необхідно чітко розмежовувати право на захист цивільних прав у матеріальному і процесуальному значенні.
У цивільно-процесуальній науці суб’єктивне цивільне процесуальне право розглядається як встановлена і забезпечена нормами цивільного процесуального законодавства, готова до негайного здійснення можливість учасника процесу діяти певним чином або вимагати певних дій від суду або через суд від інших учасників процесу.
Право на захист у його матеріально-правовому значенні, тобто як одної з правомочностей самого суб'єктивного цивільного права, являє собою можливість застосування у відношенні правопорушника заходів примусового впливу. Право на захист за своїм матеріально-правовим змістом включає:
- по-перше, можливість уповноваженої особи використовувати дозволені законом засоби власне примусового впливу на правопорушника, захищати належне йому право власними діями фактичного порядку (самозахист цивільних прав);
- по-друге, можливість застосування безпосередньо самою уповноваженою особою юридичних заходів оперативного впливу на правопорушника, що в літературі іноді називають оперативними санкціями;
- по-третє, можливість уповноваженої особи звернутися до компетентних державних чи громадських органів із вимогою спонукання зобов'язаної особи до певної поведінки.
Зміст права на захист, тобто можливість уповноваженого суб'єкта в процесі його здійснення, визначається комплексом норм цивільного матеріального і процесуального права, які встановлюють:
1) сам зміст правоохоронної міри;
2) підстави її застосування;
|
|
|
3) коло суб'єктів, уповноважених на її застосування;
4) процесуальний і процедурний порядок її застосування;
5) матеріально-правові і процесуальні права суб'єктів, відносно яких застосовується дана міра.
Залежно від способів, форм, порядку захисту та ін. захист цивільних прав можна класифікувати по різних підставах. Зокрема, залежно від порядку захисту цивільних прав можна виділити:
1) судовий захист (ст. 55 Конституції України, ст. 16 ЦК України);
2) захист в адміністративному порядку (ст. 17 ЦК України);
3) захист нотаріусом (ст. 18 ЦК України);
4) самозахист (ст. 55 Конституції України, ст. 19 ЦК України);
5) захист за допомогою інших громадських, державних і міжнародних установ (органів прокуратури — ст. 121 Конституції України і Закон України «Про прокуратуру»; Уповноваженого Верховної Ради України по правах людини — ст. 55 Конституції України і Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України по правах людини»; після використання всіх національних засобів правового захисту — Європейським Судом по правах людини, який діє відповідно до Римської Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р.).
Мета і завдання курсу «Захист цивільних прав в Україні».
Метою викладення курсу «Захист цивільних прав в Україні» є надання студентам достатніх знань із цивільного, житлового, сімейного, адміністративного права та процесу, що дають змогу практичного застосування норм, необхідних при захисті майнових та особистих немайнових прав суб’єктів права.
Основними завданнями, що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни, є:
досягнення всебічного глибокого розуміння студентами природи й сутності цивільно-правових відносин захисту цивільного права та інтересу;
підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих фахівців-цивілістів,
формування творчої особистості майбутніх адвокатів, судій, нотаріусів;
навчання застосуванню теоретичних цивільно-правових знань у самостійній науково-практичній діяльності, поєднанню їх із новими поняттями, виробленню нових цивільно-правових знань.
Унаслідок вивчення курсу студенти повинні вміти:
застосовувати норми цивільного, сімейного, житлового, адміністративного права та процесу в майбутній практичній діяльності;
|
|
|
складати проекти цивільно-правових документів (заяви, скарги, позови);
виконувати нотаріальну правоохоронну функцію (вчинення виконавчих написів, протестів векселів, посвідчення несплати чеків). Роз’яснення наслідків вчинення нотаріальної дії, з метою запобігання порушення права;
оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
у разі вичерпання всіх національних засобів правового захисту звернутися до Європейського Суду з прав людини в Страсбурзі для захисту прав.
|
|
|
