Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Вплив на формування ціни конкурентної структури ринку

Формування цін значною мірою залежить від типу ринку на яшму працює підприємство. Структуру ринків визначають такі чинники, як: кількість та розміри фірм, характер вироблюваної продукції, легкість вступу до ринку або виходу з нього. Але головною ознакою, яка покладена в основу класифікації ринків, є ступінь впливу окремого продавця (покупця) на формування ринкових цін. З урахуванням перелічених чинників розрізняють чотири типи ринків: досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія та досконала монополія.

Кожну конкурентну ситуацію оцінюють щонайменше за трьома критеріями:

кількістю, розмірами конкурентів-продавців та ступенем агресивності їх політики;
наявністю конкурентного середовища з боку споживачів;
змінами цін конкурентних або доповнюючих товарів.

Конкуренція продавців як фактор ціноутворення може проявлятися в таких формах:

Поліполія, або чиста конкуренція - ситуація на ринку, за якої існує значна кількість виробників однорідних товарів (ринок харчових продуктів)

Основні характеристики цього типу ринку:

велика кількість продавців, кожному належить незначна частка ринку, жоден не впливає на рівень поточних цін;
товари повністю взаємозамінні й недиференційовані;
відсутність цінових обмежень.

Рівень ціни врівноважує попит і пропозицію, а зміни цін відбуваються за мовчазною згодою виробників, тобто вони орієнтуються один на одного. Продавати за ціною вищою загальновизнаної є неможливим (споживачі будуть купувати там, де дешевше), за нижчою - економічно не вигідно. Стан такого ринку є нестабільним - зростання загальної пропозиції (на ринок легко вийти новому конкуренту), як правило, викликає падіння цін.

Таким чином, на ринку чистої конкуренції ціни формуються тільки під впливом попиту й пропозиції. Орієнтиром ціноутворення виступають ринкові ціни. Встановлення цін вище або нижче того рівня, що склався на ринку, є невиправданим. У першому випадку фірма ризикує втратити покупців, які віддадуть перевагу товарам за нижчими цінами. Ціни, які є нижчими за ринкові, не забезпечать фірмі очікуваного прибутку.

Монополія - це ситуація на ринку за якої монополіст, за фактом або на законних правах захопивший основну частку ринку, встановлює будь-які ціни з урахуванням лише двох умов:

1) є достатня кількість споживачів, які можуть заплатити ціну необхідну для реалізації необхідної кількості випущеної продукції;

2) не існує дешевих товарів-субститутів.

Для ринку чистої монополії характерним є наявність одного продавця і багатьох покупців. Монополістом може бути і приватна фірма, і державна.

У першому випадку монополія характерна для початку життєвого циклу товару - впровадження товару на ринок. Проте така ситуація, як відомо, є тимчасовою і визначає певні цінові стратегії. Фірма-монополіст має великі можливості для встановлення цін на свою продукцію, незважаючи на ціни конкурентів. Широко застосовується при цьому дискримінаційні ціни.

Якщо монополіст виступає в особі держави (наприклад, при визначенні цін, ціна проїзду в метрополітені, на комунальні послуги), підходи до ціноутворення будуть іншими. Це встановлення цін:

1) нижче собівартості (з орієнтацією на групи населення, які не можуть сплатити повну вартість товару);

2) на рівні, який покриває витрати;

3) високі ціни (з метою обмеження споживання продукту).

Зниження цін практикується з метою виходу на нові ринки збуту (споживачів з низькими доходами). В умовах відсутності цінових обмежень монополісти можуть втратити увагу (не перевантажувати себе дослідженнями додаткових можливостей товарів, становищем потенційних конкурентів) і тоді динамічні «аутсайдери» можуть посунути їх з частки ринку або значно вплинути на цінову ситуацію.

Олігополія - ситуація, за якої:

1) кількість фірм є незначною або кілька з них домінують на ринку. Суто з формального погляду щодо позиції фірм вважається, що на олігопольному ринку 4-7 фірм виготовляють більше половини продукції;

2) товари є недиференційованими (недиференційована конкуренція) або диференційованими (диференційована олігополія);

3) кожна фірма є чутливою до маркетингових заходів, у тому числі до цінової політики конкурентів.

На такому ринку, як правило, практикується узгодженість (зговір) стосовно цін: встановлюється ціна, яка є вигідною для кожного олігополіста, що запобігає появі небезпечного своєю непередбачуваністю потенційного конкурента-одинака. Ринок поділяється на зони впливу та вступає в силу нецінова конкуренція (яка є менш небезпечною, ніж цінова).

Монополістична конкуренція. Для ринку монополістичної конкуренції є характерним, що:

1) присутня велика кількість фірм, між якими точиться гостра конкуренція;

2) товари є диференційованими, що сприяє формуванню переваг споживачів і визначає незалежність фірми від конкурентів тією мірою, в якій диференціація товарів забезпечує їй монопольне становище на ринку;

3) існує легкість проникнення на ринок нових фірм (за рахунок вдалого позиціювання власних товарів);

4) відмінність між товарами пояснює широкий діапазон цін на товари;

5) вплив маркетингових заходів конкурентів є меншим порівняно з олігопольними ринками;

6) відбувається постійне вдосконалення продукції, має місце значна роль реклами торгових марок.

При монополістичній конкуренції актуальними є такі цінові стратегії:

встановлення цін за географічним принципом;
встановлення цін у межах товарної номенклатури;
стратегія цін на додаткові товари;
психологічна модифікація цін.

На цінову політику фірми спричиняє вплив також і конкуренція серед споживачів.

Розрізняють такі види конкуренції споживачів:

Монопсонія: на ринку існує лише один покупець, який диктує ціни на товар великій кількості продавців або вступає у цінову угоду з продавцем-монополістом, вигідну як для споживача, так і для продавця.

Олігополія попиту: декілька великих покупців, вступаючи у змову між собою, обмежують цінові можливості монополіста-продавця або олігопольної групи продавців (двобічна олігополія).

Покупці повністю контролюють ціни при великій кількості дрібних продавців, часто орієнтуються на умови покупця-лідера, заохочують цінову конкуренцію продавців.

Досконала конкуренція: на ринку присутня значна кількість покупців. Ця ситуація є ідеальною для продавця, бо дозволяє без втрат

виправляти помилки цінової політики, орієнтуватися на цінову політику конкурентів, а монополісту - на власні інтереси.

⇐ Предыдущая 6 7 8 9 101112 13 14 15 Следующая ⇒