 |
Тема 6. Ринок міжнародних цінних паперів
|
|
|
|
Знайдіть правильну відповідь
6.1. Міжнародні ринки цінних паперів – це торгівля цінними паперами між:
1) резидентами;
2) нерезидентами;
3) банками;
4) біржами.
6.2. Міжнародні ринки цінних паперів – це торгівля цінними паперами деномінованими в:
1) іноземній валюті;
2) національній валюті;
3) кошику валют;
4) резервній валюті.
6.3. Емісія цінних паперів на міжнародному ринку здійснюється через:
1) емісію цінних паперів нерезидентами в національній або іноземній валюті на внутрішньому фінансовому ринку;
2) емісія цінних паперів резидентами в іноземній валюті;
3) емісія цінних паперів резидентами в національній валюті, призначені для продажу іноземним інвесторам;
4) всі відповіді правильні.
6.4. Міжнародний ринок цінних паперів утворюється складною системою національних і міжнародних інструментів та охоплює:
1) іноземні та євроринки;
2) банківські та фінансові ринки;
3) грошовий ринок і ринок капіталу;
4) ринок інвестицій і кредитів.
6.5. Іноземні ринки – це фінансові ринки держав, на яких укладаються угоди щодо фінансових активів:
1) резидентів;
2) нерезидентів;
3) в національній валюті;
4) в іноземній валюті.
6.6. Євровалюта – це валюта, яка перебуває в:
1) нерезидентів країни її походження;
2) резидентів країни її походження;
3) як в резидентів, так і нерезидентів країни походження;
4) або в резидентів, або в нерезидентів країни її походження.
6.7. Ринок євровалют регулюється законами:
1) країн, учасників операції;
2) країни, продавця цінних паперів;
3) країни, покупця цінних паперів;
4) країни, де здійснюється операція.
6.8. За джерелами фінансування міжнародний ринок цінних паперів складається з ринків:
|
|
|
1) боргових цінних паперів і прав власності;
2) іноземного і євровалют;
3) капіталу і інвестицій;
4) грошового і капіталу.
6.9. Міжнародний ринок боргових цінних паперів охоплює:
1) ринок міжнародних облігацій;
2) ринок середньострокових нот;
3) грошовий ринок;
4) всі відповіді правильні.
6.10. Інструменти міжнародного ринку боргових цінних паперів засвідчують відносини між:
1) власником і кредитором;
2) позичальником і кредитором;
3) власником і позичальником;
4) позичальником і емітентом.
6.11. Міжнародний ринок прав власності представлений ринками:
1) міжнародними акціями і облігаціями;
2) міжнародними акціями і депозитарними розписками;
3) міжнародними облігаціями і депозитарними розписками;
4) міжнародними акціями і векселями.
6.12. Інструменти ринку прав власності підтверджують права на:
1) співволодіння емітента;
2) вимогу до емітента;
3) зобов’язання до кредитора;
4) вимогу до кредитора.
6.13. В залежності від типу емітента міжнародний ринок цінних паперів поділяють на ринки:
1) іноземний і євровалюти;
2) капіталу і грошей;
3) суверенних і приватних боргів;
4) боргових цінних паперів і прав власності.
6.14. Суб’єктами ринку суверенних боргів виступають:
1) приватні фінансові і нефінансові корпорації;
2) населення;
3) урядові або державні інституції;
4) міждержавні об’єднання.
6.15. Суб’єктами ринку приватних боргів є:
1) приватні фінансові і нефінансові корпорації;
2) населення;
3) урядові або державні інституції;
4) міждержавні об’єднання.
6.16. За часткою в міжнародному ринку цінних паперів переважає ринок:
1) приватних боргів;
2) суверенних боргів;
3) як приватних, так і суверенних боргів;
4) структура ринку не досліджується.
6.17. Ринок міжнародних облігацій виступає як джерело:
1) короткострокового капіталу;
2) середньо- і довгострокового капіталу;
|
|
|
3) коротко- і середньострокового капіталу;
4) довгострокового капіталу.
6.18. Ринок єврооблігацій почав розвиватися в:
1) 30-ті роки ХХ ст.;
2) 60-ті роки ХХ ст.;
3) 70-ті роки ХХ ст.;
4) 90-ті роки ХХ ст.
6.19. До складу ринку міжнародних облігацій включають такі складові, як:
1) ринок іноземних облігацій;
2) ринок єврооблігацій;
3) ринок глобальних операцій;
4) всі відповіді правильні.
6.20. Всі міжнародні облігації поділяються на три групи:
1) облігації з фіксованою ставкою;
2) облігації з плаваючою ставкою;
3) короткострокові облігації з плаваючою ставкою;
4) всі відповіді правильні.
6.21. На ринку міжнародних облігацій переважають:
1) облігації з фіксованою ставкою;
2) облігації з плаваючою ставкою;
3) короткострокові облігації з плаваючою ставкою;
4) короткострокові облігації з фіксованою ставкою.
6.22. Іноземні облігації емітуються на:
1) внутрішньому ринку нерезидентами в національній валюті;
2) внутрішньому ринку резидентами в національній валюті;
3) на внутрішньому ринку резидентами в іноземній валюті;
4) на внутрішньому ринку резидентами і нерезидентами в іноземній валюті.
6.23. Гарантами при емісії іноземних облігацій виступають:
1) міжнародні організації;
2) іноземні банки;
3) банки країни емісії облігацій;
4) ТНК.
6.24. Іноземні облігації емітуються в:
1) одній валюті;
2) двох валютах;
3) кошику валют;
4) одній або кошику валют.
6.25. Термін випуску іноземних облігацій:
1) до 5-ти років;
2) 5-10 років;
3) 10-20 років;
4) 20-30 років.
6.26. Чи допускається дострокове погашення іноземних облігацій:
1) так;
2) ні;
3) не передбачається;
4) як правило.
6.27. Дострокове погашення іноземних облігацій економічно вигідне при:
1) підвищенні ставок на кредитному ринку;
2) зменшенні ставок на кредитному ринку;
3) підвищенні ставок депозитів;
4) зменшенні ставок депозитів.
6.28. Найчастіше емісія іноземних облігацій передбачає захисне застереження про неможливість погашення раніше:
1) одного року;
2) трьох років;
3) п’яти років;
4) десяти років.
6.29. Емісія іноземних облігацій здійснюється за допомогою механізму:
1) андеррайтингу;
2) простого розміщення;
3) іноземної емісії;
4) не має правильної відповіді.
|
|
|
6.30. Доступом на ринок іноземних облігацій є високий рейтинг:
1) кредитоспроможності позичальника;
2) кредитоспроможності кредитора;
3) платоспроможності позичальника;
4) платоспроможності кредитора.
6.31. Інвестором на ринку іноземних облігацій виступає:
1) страхова компанія;
2) ощадний банк;
3) пенсійний фонд;
4) всі відповіді правильні.
6.32. Визначальним критерієм інвестицій в іноземні облігації є:
1) максимізація ризиків;
2) мінімізація ризиків;
3) максимізація доходів;
4) мінімізація доходів.
6.33. Найбільш важливими центами торгівлі іноземними облігаціями є:
1) Цюріх;
2) Нью-Йорк;
3) Токіо;
4) всі відповіді правильні.
6.34. Емісія єврооблігацій здійснюється:
1) на одному ринку;
2) одночасно на декількох ринках;
3) почергово на декількох ринках;
4) всі відповіді правильні.
6.35. Валютою емісії єврооблігацій є:
1) національна для більшості інвесторів;
2) іноземною для більшості інвесторів;
3) як національна, так і іноземна для інвесторів;
4) не має правильної відповіді.
6.36. Єврооблігації передбачають:
1) реєстрацію емітента;
2) реєстрацію інвестора;
3) випуск на пред’явника;
4) можлива як реєстрація, так і не реєстрація емітента.
6.37. Максимальний термін погашення єврооблігацій:
1) три роки;
2) п’ять років;
3) десять років;
4) п'ятнадцять років.
6.38. Типова єврооблігація – це цінний папір у формі сертифікату з:
1) фіксованою процентною ставкою;
2) плаваючою процентною ставкою;
3) або фіксованою, або плаваючою процентною ставкою;
4) і фіксованою, і плаваючою процентною ставкою.
6.39. Ринок єврооблігацій є:
1) сильно регульованим;
2) середньорегулюваним;
3) малорегульованим;
4) нерегульованим.
6.40. Інвесторами на ринку єврооблігацій можуть бути:
1) індивідуальні;
2) інститутиційні;
3) як індивідуальні, так і інститутиційні;
4) державні.
|
|
|
Аналізування ринку цінних паперів
Багатостороннє економічне співробітництво і роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних економічних відносин.
Багатостороннє економічне співробітництво і роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних економічних відносин.
Банк міжнародних розрахунків. Статус та капітал Банку. Органи управління банком. Завдання, функції та операції БМР.
ВАЛЮТНИЙ РИНОК. ВИДИ ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ.
Види валютних операцій. Ринок «спот». Касові (поточні) операції.
Види міжнародних договорів
Види міжнародних економічних договорів
Види міжнародних економічних договорів та їх класифікація
Види міжнародних правопорушень
