Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Криміналістичне поняття холодної зброї.

Стр 1 из 6Следующая ⇒

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ КРИМІНАЛЬНОЇ МІЛІЦІЇ

Кафедра криміналістики

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“ Криміналістичне дослідження холодної зброї ”

Виконав:

курсант 309 н/г

рядовий міліції

Хома Т.Ю

Перевірив:

доцент кафедри,

к.ю.н.,

полковник міліції

Лук’янчиков Б.Є.

Київ – 2012

ПЛАН

Вступ....................................................................................................................3

1.Криміналістичне поняття холодної зброї.......................................................5

2.Система класифікації холодної зброї............................................................12

3.Особливість деяких видів холодної зброї

3.1. Клинкова холодна зброя………………………………………17

3.2. Середньоклинкова холодна зброя…………………………….20

3.3. Короткоклинкова холодна зброя…………………………...…22

3.4. Не клинкова холодна зброя……………………………………26

3.5. Комбінована холодна зброя та атипова холодна зброя……...31

Висновки............................................................................................................32

Список використаної літератури ……………..............................................34

ВСТУП

На даний час в Україні діє дуже велика кількість злочинних групіровок, які вчиняють вбивства, розбійні напади з нанесенням тілесних ушкоджень, а також інші злочини. Та майже все це здійснюється із застосуванням зброї, чи інших предметів, які використовуються в якості зброї. Особливу небезпеку являють злочини, при яких використовують холодну зброю, так як вона найбільш поширена, доступна в виробництві широкому колу осіб, а також зручна для відкритого носіння і раптового застосування. У зв’язку з цим в Україні за незаконне носіння, виготовлення та розповсюдження холодної зброї чинним законодавством передбачена кримінальна відповідальність. В частині 2 ст.263 Кримінального кодексу України зазначено "Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозвіл”, карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Правильна класифікація злочинних дій в багатому залежить від того, наскільки правильно буде встановлена групова належність предмета - речового доказу в цілях віднесення його до холодної зброї, встановлення його виду (різновиду), в тому числі і способу виготовлення, а також його технічний стан. Багатоманітність видів і різновидів холодної зброї, специфіка конструкції, форми, розміри та інші характеристики кожного з них потребують широких і глибоких спеціальних знань в області його криміналістичної оцінки і в багатьох випадках зазначені питання можуть бути вирішені за допомогою криміналістичної експертизи.

Оскільки при порушенні кримінальної справи щодо особи, в якої виявлено предмет з ознаками холодної зброї, призначається криміналістична експертиза для вирішення питання правомірності віднесення предмета до холодної зброї.

На даний час в експертне-криміналістичні підрозділи надходять на дослідження предмети, як заводського, кустарного так і саморобного виготовлення. Разом з тим більшу частину складають предмети виготовлені саморобним способом. Вони в переважаючій кількості поєднують конструктивні особливості декількох видів холодної зброї.

Криміналістичне поняття холодної зброї.

Питання про криміналістичне поняття і класифікацію холодної зброї в теорії і практиці є одними з найбільш спірних. Майже кожен автор, що досліджує ці питання в науковому, методичному чи практичному аспекті, пропонує свої визначення поняття холодної зброї, свою систему ознак, що характеризують їх класифікацію.

Тим часом, розглянуті питання надзвичайно актуальні і у даний час, як у загально методологічному, так і в спеціальному криміналістичному плані, тому що до поняття якого-небудь об'єкта найтіснішим образом зв'язано з вхідними в нього класифікаційними групами і матеріалізується в конкретному предметі, явищі і т.д.

З погляду задач, що ставляться перед криміналістикою кримінальним правом, ми повинні визначити приналежність досліджуваного об'єкта до холодної зброї тобто установити, чи володіє предмет, що фігурує по кримінальній справі, комплексом ознак, що характеризував би його як визначений різновид холодної зброї, а звідси - при наявності чи відсутності такого комплексу вирішити головне питання - чи охоплюється він загальним поняттям холодної зброї.

Судово-слідча й експертна практика показує, що більшість помилок у встановленні відносності конкретного предмета до холодної зброї походить від того, що слідчий, суд чи експерт-криміналіст намагаються визначити холодну зброю, діючи тільки дедуктивним методом від загального до окремого, тобто спочатку намагаються вирішити питання: чи є предмет холодною зброєю, а вже потім визначають, його вид і різновид.

Ще в 1961 р. А. І. Устінов справедливо підкреслював: "... поняття холодної зброї збірне, абстрактне, що відображає тільки його цільове призначення”.

Кримінальний кодекс України не містить визначення поняття «холодна зброя». Воно наявне в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 25 квітня 2002 року № 3 [1, 249]. Згідно із цим визначенням до холодної зброї належать предмети, що відповідають стандартним зразкам або типам зброї, які історично склалися, або інші предмети, що мають колючий, ріжучий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для поразки живої цілі за допомогою мускульної сили людини або дії механічного пристрою. Також у п. 8.11 Наказу № 622 МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, і вказаних патронів, а також боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів» [2], зазначено, що до холодної зброї належать пристрої і предмети, конструктивно призначені для поразки живої або іншої цілі за допомогою мускульної сили людини або механічного пристосування (може бути холодним ручним і холодним метальним). Не зовсім вдалим є визначення холодної зброї, що міститься в «Методиці криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів»: «Холодна зброя це предмети і пристрої, конструктивно призначені і за своїми властивостями придатні для неодноразового нанесення тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень (надалі ураження цілі), дія яких заснована на використанні мускульної сили людини» [3].

Вперше в 1948 р., не даючи спеціального визначення, основні ознаки холодної зброї сформулював Н. В. Терзієв: "...Істотними (родовими) ознаками холодної зброї можуть вважатися:

Ø належність гострого, ріжучого, рубаючого, колючого чи тупого знаряддя;

Ø призначення служити для нападу чи активного самозахисту;

Ø можливість нанесення їм тілесного ушкодження.

Столовий ніж задовольняє першу і третю з цих умов, але не відповідає другому. Фінський ніж по товщині і формі леза, по будові рукоятки, спеціально пристосований для використання цього ножа з метою нападу і самозахисту, задовольняє всім трьом умовам і є одним з видів холодної зброї".

Насамперед, перша ознака не охоплює всю масу об'єкта, що відноситься до холодної зброї, по характеру вражаючої дії. Сюди треба, мабуть, включити також колючо-ріжучі (найбільш розповсюджені), колючо-рубаючі, рубаючо-ріжучі, а також комбінованої дії, об'єкти.

Друга ознака, призначена “служити для нападу чи активного самозахисту" є загальним, характерним для будь-якої зброї, а не специфічним тільки для холодної зброї, тому стосовно останнього необхідно з'ясувати, в чому конкретно виражається це призначення.

Третя ознака "можливість нанесення їм тілесного ушкодження". Здається, зовсім правий Д. П. Рассейкін, який запропонував уточнити цю ознаку в плані того,що мова повинна йти не
про будь-яке тілесне ушкодження, а про здатність нанесення
серйозного тілесного ушкодження. Природно виникає питання, що ж
розуміти під серйозним тілесним ушкодженням? На сьогодні фахівцями
в області судової медицини накопичений величезний досвід у
дослідженні різних тілесних ушкоджень. Представляється, що саме він і може бути покладений в основу поняття серйозних тілесних ушкоджень, тому що, з одного боку, він саме і відповідає дійсності в призначенні предмета як холодної зброї, з іншого боку - того об'єму спеціальних пізнань в області судової медицини, якими володіють прокурорсько-слідчі працівники, судді й експерти-криміналісти, цілком достатньо для правильної оцінки цієї ознаки.

Одним з перших сформулював визначення поняття холодної зброї ленінградський криміналіст Н.І.Ємельянов: "Холодною зброєю називається предмет, спеціально виготовлений чи пристосований для заподіяння тілесних ушкоджень, зручний і придатний по своїм розмірам, формі і міцності, що для цієї мети не має прямого призначення в господарстві й у побуті".

А.І. Устінов, М.3. Портнов і Е.Н. Денисов визначали холодну зброю як " предмет, спеціально виготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, і призначений для нападу й активного захисту в рукопашному бою". \.

Зовсім справедливо відзначають Ю. П. Голдованский і X. М. Тахо-ГодІ, що криміналістичне поняття (холодної зброї) значно ширше: усяка зброя, призначена для ведення рукопашного бою, придатна для поразки противника, однак не всяка зброя, здатна заподіяти тілесні ушкодження, що може бути використана в рукопашному бою.

Трохи по-іншому в 1959 р. визначав холодну зброю А. Н. Самончик: "Холодною зброєю називається спеціально виготовлений чи пристосований предмет, що служить для активного нападу чи самозахисту за допомогою мускульної сили людини.

Пряме призначення холодної зброї - використання його у військових цілях, для полювання чи промислу ".

Найбільш повне і докладне визначення тоді ж було запропоновано М. Г. Любарским: "Холодною зброєю називається предмет, що не має прямого виробничого чи господарсько-побутового призначення; спеціально виготовлений чи пристосований для нанесення їм тілесних ушкоджень, при нападі чи активній обороні; відповідний цим цілям по конструктивних особливостях своїх частин, їхнім розмірам і властивостям матеріалів (міцність, твердість, пружність), за способом дії являється рубаючим, колючим, ріжучим, колючо-рубаючим, колючо-ріжучим, ударним чи змішаним типом".

Пристосування предмета для нанесення тілесних ушкоджень виключено й у визначенні Г. Г. Грігорьянца, який вважає, що; "Холодною зброєю є предмет, спеціально виготовлений для нанесення тілесних ушкоджень і призначений для нападу, активного захисту в рукопашному бою й володіє спеціальними конструктивними ознаками, що відрізняють його від предметів іншого господарського призначення і що дозволяють віднести його до визначеного виду, типу, зразку ".

Тілесні ушкодження, заподіяні холодною зброєю, виникають у результаті безпосереднього контакту зброї з об'єктом, що уражається. У цьому зв'язку невірним буде віднесення до холодної зброї різних пристосувань, що збільшують ефективність удару кистю руки, але не контактуючих у момент удару зі сприймаючим удар об'єктом"

На практиці нерідко виникають труднощі у визначенні предметів з погляду віднесення їх до холодної зброї, особливо предметів саморобного виготовлення. Одним з найбільш ефективних методів вирішення питання в цих випадках є порівняння досліджуваного об'єкта зі зразками холодної зброї і зразками різних предметів виробничого, господарського і медичного призначення. Видно, це являлось одним з факторів, що направили деяких криміналістів включити у визначення поняття холодної зброї таку ознаку, як відповідність історично виробленим типам чи належність до стандартних зразків. На перший погляд, включення цієї ознаки в загальне визначення поняття холодної зброї виглядає дуже заманливо - наскільки це спростило б користування таким визначенням при вирішенні практичних питань! Однак, саме практика і показує, що цю ознаку в загальне визначення включати не можна, тому що тоді ми порушимо одне з найважливіших правил визначення понять "визначення повинно бути розмірним". У цьому випадку "за бортом" виявиться безліч різних об’єктів, що є маскованою холодною зброєю, або зброєю оригінальної конструкції. А така зброя фігурує по кримінальних справах. Деякі криміналісти підкреслюють як необхідну ознаку "використання мускульної сили людини" для нанесення зброєю тілесних ушкоджень. Здається, включення цієї ознаки у визначення холодної зброї необхідно, інакше виникає небезпека занадто широкого тлумачення поняття холодної зброї. Окремі криміналісти так і визначають його.

Наприклад: А.3. Подшибякін пише: " до холодної зброї варто відносити спеціально виготовлені чи пристосовані для нанесення серйозних тілесних ушкоджень предмети, застосування і дія яких не зв'язано з використанням пороху й інших вибухових речовин, по конструкції і способу дії, обумовленій конструкцією, що є стандартними зразками або відповідають історичним типам". Іншими словами, усе, що відноситься до зброї, але не є вогнепальним, треба відносити до холодної зброї!

Історично склалося так, що зброя, призначена для поразки живої мети шляхом нанесення їй тілесних ушкоджень, поділяється по характері застосування на рукопашне (де людина - знаряддя - мета, що уражається у момент поразки контактують між собою і являють собою одну цілісну систему) і метальне, котре у свою чергу по джерелу енергії підрозділяється на зброю з не користуванням мускульної сили людини (бумеранг, праща і т.п.), механічне (лук. арбалет, так називаний "ніж", у якому клинок викидається під дією пружини і летить на далекі дистанції, і т.п.), пневматичне, газобалонне, вогнепальне і т.д. Для метальної зброї, у тому числі і заснованого на використанні енергії мускульної сили людини, характерний розрив цілісної системи людини посилає снаряд чи зброю в цілому на відстань, і не має принципового значення, як використовувалася мускульна енергія (сила) людини – для метання предмета цілком, натягу тятиви луку, взведення і спуска курка і т.п.

Окремі види холодної зброї (палиці, списи, ножі, багнети, багнети-ножі, бойові сокири і т.д.) дозволяють використовувати їх не тільки для нанесення ударів, але і метати їх на відстань, що говорить лише про їхню універсальність, а не про те, що вони є чисто метальною холодною зброєю. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, можна прийти до висновку про те, що холодна зброя повинна мати сукупність ознак, які приведені в систему.

Загальна ознака - призначення для нападу чи активного захисту.

Спеціальні ознаки:

- спеціальне виготовлення для безпосереднього заподіяння тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент нанесення, і відсутність прямого виробничого чи господарське - побутового призначення;

- конструкція, розміри і матеріал предмета повинні забезпечувати
нанесення таких ушкоджень;

- використання мускульної сили людини, для нанесення ушкоджень;

- за способом (принципом) вражаючої дії, що являється колючими,
рубаючими, ріжучими, колючо-ріжучими, колючо-рубаючими,
ріжучо-рубаючими, колючо-ріжучо-рубаючими, ударно-роздрібнюючими чи комбінованими знаряддями. Підсумовуючи перераховані ознаки, можна сформулювати наступне визначення поняття холодної зброї: холодною зброєю є предмети, спеціально виготовлені для безпосереднього заподіяння тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент нанесення, з використанням мускульної сили людини, що не мають прямого виробничого чи господарсько-побутового) призначення, і призначені для нападу чи активного захисту, що відповідають цим цілям по своїй конструкції, розмірам і матеріалу, а за способом (принципом) вражаючої дії являються колючими, ріжучими, рубаючи ми колючо-ріжучими, колючо-рубаючи ми, рубаючи-ріжучими, колючо-ріжучо-рубаючи ми, ударно-роздрібнюючи ми чи комбінованими знаряддями.

12 3 4 5 6 Следующая ⇒