Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Галузева структура лісовиробничого комплексу

ЛІСОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС

Лісопромисловий комплекс - це міжгалузеве утворення в межах України, що об'єднує різні галузі (від вирощування й експлуатації лісу до глибокої переробки деревини) з метою раціонального використання сировини та відходів. Різні галузі й підгалузі лісопромислового комплексу розвиваються на базі основної сировини - деревини, вони пов'язані з багатьма міжгалузевими комплексами.

Цей комплекс є недостатньо розвиненим, головним чином, через відсутність сировини. Україна імпортує деревину щорічно в обсязі до 4 млрд. доларів, крім того навіть за рахунок переробки імпортної й вітчизняної деревини Україна забезпечує себе продукцією всього лише на 50-60%.

Україна не має достатніх запасів лісових ресурсів, які слугують базою для розвитку лісопромислового комплексу. Загальна площа лісового фонду становить близько 10 млн. га. Лісистість території України становить понад 14 %, що значно менше від лісистості низки країн Європи. Так, у Польщі лісів - 28,7 % площі території, Німеччині - 29 %, Румунії-28,1 %, Франції- 27,8 %.

Ліси розміщені дуже нерівномірно. До найбільш лісистих належать карпатські області (Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька) та області мішано-лісової зони (Волинська, Рівненська, Житомирська). В Українських Карпатах зайнято лісами понад 40 % площі, а Кримських горах - 32 %. З огляду на те, що у повоєнні роки інтенсивно вирубувались стиглі ліси, їх площа значно менша від оптимальної. Сьогодні стиглий ліс обіймає площу лише 7 %, пристигаючий - 10 %, середньовіковий - 38 %, а молодняк - 45 %. У порідному складі лісів переважають хвойні ліси (сосна, ялина, ялиця) та твердолистяні породи - дуб, бук, явір, ясен, клен. У меблевій промисловості використовується деревина черешні та груші.

Ліси України виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Значні їх площі відведені під заповідники, природні національні парки, заказники. Деревину в лісах заготовляють при проведенні лісовідновних рубок стиглого лісу та різних лісогосподарських заходів. Більшість лісових масивів мають обмежене експлуатаційне значення.

ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЛІСОВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ

 

Лісогосподарський Деревообробний Лісохімічний Целлюлозно-паперовий
підкомплекс підкомплекс підкомплекс підкомплекс
• лісове • лісопильна • гідролізна промисловість • целюлозна
господарство промисловість • дубільно-екстрактна промисловість
• лісозаготівля • фанерна промисловість промисловість • паперова
  • меблева промисловість • пірогенетичні виробництва промисловість
  • виробництво ДВП та • каніфольно-скипідарне • виробництво картону
  ДСП виробництво  
  • виробництво • хвойно-ефірне виробництво  
  будматеріалів з деревної • дьогтекурильне  
  сировини. виробництво  

Лісовиробничий комплекс України об'єднує такі підкомплекси: лісогосподарський, деревообробний, целюлозно-паперовий та лісохімічний. Кожен підкомплекс охоплює чимало галузей, що функціонують у процесі виробництва різних видів продукції.

Лісогосподарський подкомплекс забезпечує розширене лісовиробництво, посилення екологічних захисних і охоронних функцій лісу, здійснення вирубок лісу, сплавку деревини й у цілому лісовпорядження.

У лісогосподарському підкомплексі виділяють лісове господарство та лісозаготівельну промисловість. Лісове господарство натепер набуває особливої актуальності: воно забезпечує розширене лісовідтворення, лісовпорядкування та захист і охорону лісів. Однак Україна задовольняє власні потреби у лісосировині в кращому разі на третину і змушена закуповувати щорічно деревину та її продукти в сусідніх країнах. Лісозаготівельна промисловість заготовляє деревину та здійснює її первинну переробку. Основними лісо­заготівельними районами є українські Карпати та Полісся.

Потребу в деревині коштом власних ресурсів Україна задовольняє лише на 20-25 %, а решту - коштом увезення лісу з північної частини європейської території Російської Федерації та з Сибіру. Разюча нестача деревної сировини змушує підприємства шукати резерви з метою підвищення ефективності використання наявних лісових ресурсів на основі поглиблення механічної і хімічної їх переробки.

Деревообробний підкомплекс представлений лісопильною, фанерною, меблевою галузями, а також виробництвом деревно-стружкових і деревно-волокнистих плит та будівельних деталей з дерева. Ці галузі розвинені на всій території України, але основна їх частина зосереджена в межах карпатських та поліських областей. Найбільшими центрами лісопильної промисловості є Чернівці, Берегомет, Вигода, Надвірна,


20 Брошнів, Рожнятів (Прикарпаття); Рахів, Тересва, Свалява (Закарпаття), Сколе, Стрий (Львівщина); Ківерці, Костопіль, Сарни, Ковель, Камінь-Каширський (Полісся). Підприємства фанерної промисловості зосереджені у Львові, Оржеві, Костополі, Чернівцях, Києві.

Майже половина тих, хто зайнятий у лісопромисловому комплексі, працює у меблевій промисловості. Найбільші центри галузі - Київ, Харків, Львів, Ужгород, Мукачеве, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк. Виробництво деревно-стружкових плит сконцентроване в Костополі, Сваляві, Тересві, Брошневі, Києві та ін. Центрами виробництва будівельних матеріалів з дерева є Київ, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Чернівці тощо.

Целюлозно-паперова промисловість вимагає сполучення факторів сировини, електроенергії й водних ресурсів. Підприємства цього підкомплексу зосереджені більшою мірою в районах лісовиробництва. За межами лісопромислових районів, підприємства целюлозно-паперової промисловості працюють переважно на вторсировині або макулатурі. Целюлозно-паперова промисловість розвинена в Україні недостатньо. Найбільшими підприємствами є: Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська область), Рахівська картонна фабрика (Закарпатська область), Херсонський целюлозний завод. Виробництво целюлози в Україні, починаючи з 1991 p., значно скоротилося, зменшився також випуск паперу і картону.

Лісохімічний подкомплекс охоплює низку галузей, що хімічно переробляють деревину і тяжіють, переважно, до лісосировинних районів. На основі гідролізного виробництва одержують гідролізний, спирт (гідроліз деревини), а також цінні побічні продукти - фурфурол, білкові (кормові) дріжджі, метиловий спирт і скипидар. Лісохімічні виробництва базуються на термічному розкладанні деревини (суха перегонка), в результаті чого одержують деревне вугілля, підсмольну воду, з якої виділяють такі продукти, як оцтова кислота і метиловий спирт. Найбільш потужна група лісохімічних підприємств сформувалася в Закарпатській області (Свалявський, Перечинський, Великобичківський лісохімічні комбінати). Великі підприємства працюють у Києві, Запоріжжі, Білгород-Дністровському. Вони використовують відходи сільськогосподарського виробництва (качани кукурудзи, лушпиння соняшнику) в гідролізній промисловості й виробляють кормові дріжджі га іншу продукцію. Значними центрами лісохімії є також Славута Хмельницької області та Вигода Івано-Франківської області.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...