Договір страхування

Страхувальник:

· ознайомити страхувальника з умовами та правилами стра­хування;

· протягом двох робочих днів, тільки-но стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшко­дування страхувальнику;

· у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування в передбачений договором термін;

· відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку щодо запо­бігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору та ін.

Страхувальник:

· своєчасно вносити страхові платежі;

· при укладенні договору стра­хування надати страховику інформацію про всі відомі йому обставини, що мають суттєве значення для оцінки ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

· повідомити страховика про інші чинні договори стра­хування щодо цього об'єкта страхування;

· вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

· повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умо­вами страхування.

Угода про страхування досягається взаємним волевиявленням сторін. Страхувальника до укладання договору страхування спонукає страховий інтерес. Страховик, укладаючи договір, не лише реалізує страхові інтереси страхувальника, а й свої економічні інтереси, які спрямовані на поповнення ресурсів страхового фонду, збалансування страхового портфеля й отримання прибутку від укладеної угоди.

Зверніть увагу!

Договір страхування є письмовою угодою. Згідно з цією угодою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку виплатити суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником, на користь якої укладено договір страхування.

У своїй основі договір страхування - це договір про передачу та прийняття ризику. Страховик за страхову премію зобов'язується відшкодувати страхувальнику втрати, які відбулися у зв'язку з настанням обумовленої в договорі події.

Для того, щоб домовленість було досягнуто, необхідно узгодити сторонами суттєві умови договору (розмір страхового забезпечення -страхову суму, величину страхової премії, строк страхування, умови виплати страхової суми або страхового відшкодування). Однак на практиці при наявності стандартних умов договору страхування, зафіксованих у правилах страхування, що розроблені страховиком, перелік таких істотних умов має більш вузьке тлумачення. Як правило, він зводиться до визначення страхової суми та строку страхування. Інші умови стандартних договорів страхування не узгоджуються, а в односторонньому порядку визначаються стра­ховиком на основі затверджених правил.

Правила страхування розробляються за видами страхування та містять:

* визначення об'єктів страхування

* перелік страхових випадків страхові тарифи

* визначення строків страхування

* порядок укладання договору страхування

* порядок сплати страхових премій обов'язки сторін за договором

* можливі випадки відмови у страхових виплатах

* порядок розгляду претензій за договорами страхування та ін.

Умови стандартних договорів страхування належать до категорії нормативно установлених, тобто принципи руху договору страхування визначаються законами та нормативами, часовими параметрами, які закладені в загальних правилах (умовах) страхування.

Страховик і страхувальник не можуть вносити будь-які зміни або інші умови до стандартних договорів страхування на власний розсуд.

Підставою для укладення договору є заява. Вона містить явно виражений та адресований страховику намір страхувальника укласти договір страхування на відповідних умовах. У ній обов'язково повинні бути викладені усі суттєві особливості ризику, який передбачається страхувати. Наприклад, якщо подається заява на страхування від нещасних випадків, то в ній повинні міститися дані про вік, стан здоров'я, історію родини особи, яка бажає застрахуватися. У випадку, коли у заяві йде мова про страхування майна, то повідомляється про цінність, місцезнаходження майна, характер оточуючих його предметів тощо.

Страховик, розглянувши заяву, може прийняти її або відхилити.

Підтвердженням укладення відповідного договору страхування є страховий поліс (свідоцтво, сертифікат). Він містить усі істотні умови договору страхування і видається страхувальнику.

До правил має бути додано зразок форми страхового полісу.

Принципова структура його виглядає так:

1. Найменування суб'єктів договору страхування.

2. Визначення інтересу страхування.

3. Перелік страхових випадків, при настанні яких страховик зобов'язаний

виплатити страхувальнику страхове відшкодування.

4. Розмір страхової суми.

5. Розмір страхової премії (внеску, платежу) і строк її сплати.

6. Початок і кінець страхування.

7. Строк виплати страхового відшкодування та відповідальність страховика за

порушення цього строку.

Слід зазначити, що наявність або відсутність страхового полісу сама по собі не означає наявність або відсутність договору страхування.

Зверніть увагу!

Дуже суттєвим моментом є тлумачення умов полісу. Будь-які двозначні, неточні та невизначені формулювання полісу повинні тлумачитися на користь страхувальника.

Договір страхування відноситься до категорії відплатних. На практиці це виражається в зобов'язанні страхувальника сплатити страховику премію, повідомити всі істотні обставини страхового ризику, прийняти необхідні заходи для рятування застрахованого об'єкта при страховому випадку. У свою чергу, страховик зобов'язується відшкодувати заподіяні втрати страхувальнику на умовах укладеного договору страхування.

Договір страхування вступає в силу не з моменту досягнення сторонами угоди про страхування, а після сплати відповідної страхової премії (першого внеску), передбаченої угодою сторін таким чином:

· При безготівковому розрахунку - з нуля годин того дня, в який страховий платіж (або його перша частина) надійшов на рахунок компанії;

· При розрахунку готівкою - з нуля годин того дня, в який сплачено страховий платіж (або його перша частина);

· При відновленні договору до закінчення строку попереднього договору - з моменту закінчення його дії.

Страховий внесок може сплачуватися на виплат за умовами, які визначає кожна страхова компанія самостійно. Такі подробиці переважно є комерційною таємницею.

Постійним клієнтам компанія може надавати пільги при укладенні договору на новий строк (відстрочка платежу, зниження страхового тарифу тощо).

Договори страхування можуть укладатися з громадянами та юридичними особами і передбачати виконання зобов'язання на користь третьої особи, а не страхувальника. Так, наприклад, у договорі страхування від нещасного випадку може бути передбачено, що в разі смерті застрахованого страхова сума підлягає виплаті особі, яку страхувальник зазначив в договорі.

Зверніть увагу!

Страхувальник і страховик повинні суворо дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договорами страхування. Страховик виплачує страхове відшкодування лише після того, як повністю будуть встановлені причини та реальний розмір збитку.