Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Статистична довідка.




На 01.01.2001р. вітчизняними страховиками було отримано страхових платежів за всіма видами страхування 2136 млн грн. У порівнянні з 1999 роком, обсяги вказаного показника зросли на 972 млн грн; темпи росту склали 183,5%.

 

У випадку, коли страхова компанія • має договори перестрахування і виступає у ролі цедента, вона може отримувати від перестраховика доходи у вигляді комісійних винагород за передачу ризиків у перестрахування'.

Згадаємо, що при настанні страхової події з об'єктом, що був переданий у перестрахування, страховик сплачує відшкодування у повному обсязі, а перестраховик компенсує йому свою частину у відшкодуванні збитку в сумі, визначеній договором перестрахування.

Таким чином, страховик отримує специфічний вид доходу - частку від страхових сум і страхових відшкодувань, переданих у перестрахування.

Здійснення окремих видів страхування вимагає створення спеціалізованих фондів страхових резервів. Згадаємо, що в авіаційному, морському, ядерному страхуванні, страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів саме й створюються централізовані страхові резервні фонди (за рахунок внесків до них страховиків).

Якщо страхова компанія вийшла зі складу професійного об'єднання (при якому формуються ці фонди), їй повертається частина раніше внесених коштів, які теж вважаються доходами від страхової діяльності.

Повернуті суми резервів, інші ніж резерв незароблених премій, є одним з видів доходу страховика від основної діяльності.

Страхові компанії можуть одержувати додаткові доходи від інвестування* тимчасово вільних грошових коштів, які є суттєвим чинником розвитку страхової справи. Вони можуть бути використані як на компенсацію збитків від страхових операцій, на розвиток страхової справи, так і в комерційних цілях.

Окрім доходів від страхових операцій та інвестиційної діяльності, страхова компанія може отримувати також доходи від надання різного роду послуг, пов'язаних, перш за все, з ризик-менеджментом, консультаціями, навчанням кадрів, а також доходи від:

Ø здавання землі та приміщень в оренду;

Ø операцій з основними фондами та нематеріальними активами;

Ø реалізації прав регресної вимоги страховика до особи, винної в нанесеному збитку;

Ø врегулювання безнадійної заборгованості тощо.

У процесі здійснення своєї діяльності страхова компанія здійснює витрати, склад і структуру яких визначають два взаємопов'язані економічні процеси:

Ø виконання зобов'язань перед страхувальниками;

Ø фінансування діяльності страхової організації;

 

Залежно від цього, виділяють:

Ø витрати на здійснення страхових операцій, які в сукупності формують собівартість страхової послуги;

Ø витрати на проведення інших операцій, які супроводжують одержання доходів від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів страховика та інших його доходів.

Витрати страховика на здійснення страхових операцій можна класифікувати таким чином:

 

 

Зверніть увагу!

Собівартість страхових операцій - поняття складне й специфічне, оскільки страховик, беручи на себе страхову відповідальність за договором, тільки орієнтовно може визначити, скільки вона йому коштуватиме.

 

 

Найбільшу частину витрат страховика становлять виплати страхових сум і страхових відшкодувань, внаслідок яких відбувається виконання фінансових зобов'язань страховика перед страхувальником згідно з чинним законодавством.

Відрахування в запасні фонди або резерви внесків є своєрідним варіантом витрат майбутніх періодів. Вони визначаються як різниця між нормативним і фактичним обсягом виплат страхових сум і страхових відшкодувань.

Витрати на попереджувальні (превентивні) заходи нормовані тарифною ставкою і залежать від міри ризикованості того чи іншого виду страхування.

Витрати на ведення справи або обслуговування процесу страхування та перестрахування призначені для фінансування діяльності страховика і передбачають витрати на:

 

 

Окремо виділяють групу витрат страховика на утримання страхової компанії, властиві кожному господарюючому суб'єкту, якими є адміністративно-управлінські витрати, а саме:

Ø заробітна плата персоналу;

Ø оплата послуг зв'язку;

Ø амортизаційні відрахування;

Ø оплата комунальних послуг;

Ø рекламні заходи тощо.

 

Процес інвестування й розміщення тимчасово вільних коштів страховика та інших його доходів передбачає також витрати, пов'язані з:

Ø оплатою послуг фінансово-кредитних установ, які діють на ринку цінних паперів;

Ø отриманням доходів від інших (крім страхових та інвестиційних) господарських операцій тощо.

 

Усі перераховані види витрат страховик бере до уваги в процесі визначення фінансового результату своєї діяльності, який визначається шляхом співставлення доходів і витрат. Він є вартісною оцінкою підсумків господарювання страховика. Він визначається щодо страхових операцій загалом і за кожним видом страхування окремо.

Зверніть увагу!

При визначенні підсумку господарської діяльності страхової компанії фінансовий результат визначається за один рік; а при підсумку еквівалентності відносин страховика й страхувальників - за той період, який було прийнято за основу при розрахунку страхового тарифу.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...