Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

з дисципліни : « Медсестринство в хірургії»

Лекція № 4

«Профілактика хірургічної інфекції в діяльності медичної сестри. Антисептика.»

з дисципліни: «Медсестринство в хірургії»

Викладач: Гайдамака В.К.

м. Берислав

План

1. Поняття про антисептику.

2. Види антисептики.

3. Групи хімічних речовин і способи їх застосування.

4. Проби на чутливість до антибіотиків

Антисептика (апіі — проти, зеріісиа — гниття) — це система заходів, спрямованих на знищення мікробів у рані, організмі з використанням активних хімічних речовин і біологічних чинників, а також механічних і фізичних методів.

Розрізняють такі види антисептики:

1. Механічна — знищення мікробів механічними методами.

МЕХАНІЧНА АНТИСЕПТИКА

Туалет рани

Первинна хірургічна обробка рани

Вторинна хірургічна обробка

Інші операції і маніпуляції

1. Видалення гнійного ексудату. 2. Видалення згустків. 3. Очищення ранової поверхні й шкіри.

1. Розтин. 2. Ревізія. 3. Вирізання країв, стінок і дна рани, видалення гематом, сторонніх тіл і осередків запалення. 4. Відновлення ушкоджених тканин. 5. Накладення швів.

1. Вирізання нежиттєздатних тканин. 2. Видалення сторонніх тіл, гематом. 3. Розтин кишень і набряків. 4. Дренування рани.

1. Розтин гнійників (абсцес, флегмона, панарицій тощо). 2. Розтин кишень і набряків. 3. Пункція гнійників.

ФІЗИЧНА АНТИСЕПТИКА

Гігроскопічний перев’язувальний матеріал

Ізотонічні розчини

Дренування

Сорбенти

Чинники зовнішнього середовища

Технічні засоби

Вата, марля (тампони, кульки, серветки, метод Мікуліча)

5-10%; розчин натрію хлориду

Пасивне Активне Проточно-промивальне

Вуглеце-вмісні СМУС-1

Промивання, висушуван-ня

Ультра-вук, лазер

- туалет рани проводиться при перев'язуванні і при першій медичній допомозі — оброблення країв рани 1 % розчином йодонату, промивання пероксидом водню, висушування;

- первинна хірургічна обробка (ПХО) ран — вона перетворює забруднену бактеріями рану на асептичну завдяки вирізанню країв, стінок і дна рани з видаленням мертвих тканин, згустків крові, сторонніх тіл;

- вторинна хірургічна обробка інфікованої рани — у разі її інфікування (гнійна рана), видалення нежиттєздатних тканин, гною, розтин кишень, набряків; доки не зроблений розтин і не видалений гній, жодні антибіотики і антисептики не дадуть ефекту;

- розтин гнійників (абсцесів, флегмон) або їх пункція (плевральна пункція при гнійному плевриті).

2. Фізична — знищення мікробів фізичними методами:

- дренування ран за допомогою тампонів, турунд з гігроскопічного матеріалу; укладати їх треба нещільно, функціонують 8 год, а потім стають перешкодою для відтоку; для поліпшення відтоку їх змочують гіпертонічними розчинами (10 % хлорид натрію, 25 % сульфат магнію), створюючи різницю в осмотичному тиску; використовують також гумові випускачі, дренажі;

- використання сорбентів, які адсорбують на своїй поверхні мікроби і токсини; зазвичай це речовини на основі вуглецю у вигляді порошку або волокон;

- промивання, висушування (при опіках для утворення струпа постраждалих тримають у палатах з високою температурою і низькою вологістю);

- використання технічних засобів:

- ультразвуку при лікуванні гнійних ран; у рану наливають розчин антисептика і вводять наконечник приладу з низькочастотними ультразвуковими коливаннями; завдяки коливанню рідини поліпшуються мікроциркуляція і йонізація води, а це порушує окисно-відновні процеси в мікробній клітині (ультразвукова кавітація рани);

- лазерне випромінювання малої потужності (газовий вуглекислий лазер) впливає бактерицидно на стінки гнійної рани;

- рентгенотерапія для придушення інфекції в невеликих осередках (кістковий панарицій, гідраденіт).

3. Хімічна антисептика — знищення мікробів у рані, патологічному осередку або організмі за допомогою хімічних речовин.

Класифікація хімічних антисептиків

1. За призначенням і способом вживання:

• для оброблення інструментів, предметів догляду, миття стін, підлог;

• зовнішні для оброблення шкіри, промивання ран, слизових оболонок, оброблення рук;

• засоби хіміотерапії — вводяться всередину, діючи резорбтивно в організмі.

2. За хімічною будовою:

• група галоїдів:

- 1—5—10 % спиртові настойки йоду;

- 1 % йодинол для промивання ран;

- 1 % йодонат і йодопірон — органічні сполуки йоду;

- повідонйодин (0,1—1 % вільного йоду) — органічні сполуки у вигляді аерозолю;

- водний або спиртовий розчин Люголя для стерилізації кетгуту;

- 1—3 % розчини хлораміну Б;

• спирти 96 % і 70 %;

• альдегіди (формалін);

• феноли (потрійний розчин);

• барвники (1—2 % діамантовий зелений, 1—2 % спиртовий метиловий синій

(може бути водний розчин));

• кислоти (саліцилова, 2—4 % борна);

• луги (нашатирний спирт);

• окисники (3 % розчин пероксиду водню, перманганату калію);

• детергенти (поверхнево-активні речовини) — хлоргексидину біглюконат, дегмін, дегміцид;

• похідні нітрофурану (фурацилін 1:5000, лифузоль (аерозоль), уроантисептики (фурадонін, фуразолідон, фурагін));

• похідні 8-оксихіноліну (5-НОК, ентеросептол, інтестопан);

• похідні хіноксаліну (0,1 % розчин діоксидину внутрішньовенно краплинно);

• похідні нітроімідазолу — метронідазол (трихопол);

• смоли, дьогті — дьоготь березовий, іхтіол, нафталан;

• антисептики рослинного походження — хлорофіліпт, календула, ектерицид, баліз;

• сульфаніламідні препарати — бактеріостатичний ефект за термінами дії, комбіновані (бісептол).

4. Біологічна антисептика.

Речовини біологічного походження, які безпосередньо впливають на мікроби, — біологічні антисептики прямої дії. Вони розсмоктують некротичні тканини, розріджують гній, діють протизапально, очищаючи рани від некротичних тканин і мікробів:

• протеолітичні ферменти тваринного походження: трипсин, хімотрипсин, хімопсин (їх виготовляють із підшлункової залози великої рогатої худоби);

• терилітин — продукт життєдіяльності плісеневого грибка;

• іруксол — мазь, до складу якої входить левоміцетин.

Засоби пасивної імунізації:

• ППС і протиправцевий гаммаглобулін для профілактики і лікування правця;

• протигангренозна сироватка;

• бактеріофаги: антистафілококовий, антистрептококовий, використовують місцево для промивання і лікування гнійних ран;

• антистафілококова гіперімунна плазма — це нативна плазма донорів, імунізованих стафілококовим анатоксином;

• антисиньогнійна гіперімунна плазма.

Біологічні антисептики опосередкованої дії стимулюють спроможність організму хворого знищувати мікроорганізми.

Висновок

Матеріали лекції підібрано вірно згідно теми, основні питання висвітлені з врахуванням останніх наукових досліджень, широко розкриті основні групи антисептиків, антибіотиків та побічна дія антибіотикотерапії.

Матеріал висвітлено в доступній формі з дотриманням сучасної медичної термінології і може бути використаний на лекції.

Література

1.Кіт О.М., Ковальчук О.Л., Пустовойт Г.Т. Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002. – C. 82, 92 – 106.

2. Ковальчук О.Л., Сабадишин О.О., Маркович О.В.Медсестринство в хірургії.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2002. – С. 106- 123.

3. Усенко О.Ю., Білоус Г.В., Путинцева Г.Й.. Хірургія.- К.: ВСВ, Медицина, 2010. – С. 12 – 21.

4. Роздольський І.В. Посібник з хірургії.- К.: Здоров’я, 2003. – С.10 - 21.