Поняття і види процедурних правовідносин по соціальному забезпеченню.

Процедурні правовідносини по соціальному забезпеченню — це врегульовані нормами права соціального забезпечення відносини громадянина, сім’ї з органом, що встановлює право громадянина на певний вид забезпечення, або юридичні факти для цього права, за якими громадянин, що звернулася в даний орган, зобов'язаний надати документи, що доводять юридичні факти права на даний вид забезпечення, а орган зобов'язаний прийняти заяву з усіма необхідними документами, перевірити наявність усіх юридичних фактів для даного виду забезпечення і винести рішення про його надання або відмовити в цьому (коли не установить такого права).

Процедурні правовідносини можна назвати правовстановлюючими, оскільки в них встановлюються необхідні юридичні факти.

У праві соціального забезпечення можна виділити і процедурні норми, що передбачають порядок відповідних процедурних дій суб'єктів цього права (про порядок звернення і призначення пенсій, допомог). Для виникнення і припинення процедурних правовідносин необхідна відповідна процедурна норма права соціального забезпечення. Ці норми є регулятивними на відміну від норм процесуальних правовідносин що є правоохоронними.

За цільовим призначеням всі процедурні правовідносини можна класифікувати на два види:1. Правовідносини по встановленню якогось конкретного юридичного факту. 2. Правовідноисни по визначенню права на даний вид соціального забезпечення і винесенню рішення про призначення пенсії.

Об'єктом першого виду процедурних правовідносин є встановлення конкретного юридичного факту.

Об'єктом другоговиду процедурних правовідносин є призначення певного виду соціального забезпечення.

Підставою виникнення процедурних правовідносин є подання-прийом заяви громадянина у відповідний орган про призначення йому пенсії, тощо про встановлення юридичного факту (інвалідності, безвісної відсутності і т.д.).

Підставою припинення цих правовідносин є позитивне чи негативне рішення органу про задоволення вимоги громадянина. У цьому і виявляється претензійно-надаючий характер правовідносин по соціальному забезпеченню.

Поняття і види процесуальних правовідносин.

Процесуальними правовідносинами по соціальному забезпеченню називаються врегульовані нормами цивільно-процесуального або адміністративно-процесуального права відносини громадянина з юрисдикційними органами про розгляд його спору органом соціального забезпечення з питань соціального забезпечення.

Суб'єктами даних правовідносини є, з одного боку, громадянин (сім’я), що оспорює своє право на соціальне забезпечення у юрисдикційному органі, а з іншого боку - цей орган, що прийняв заяву громадянина до розгляду.

Первинним органом, що вирішує спори про соціальне забезпечення, є вищий орган соціального захисту, що веде процес розгляду даного спору за нормами адміністративного процесуального права. Якщо після цього громадянин, незадоволений рішенням вищого органу соціального захисту, звертається до суду, то суд розглядає спір за нормами цивільного процесуального права.

Підставою виникнення процесуальних правовідносин є подання заяви про розгляд спору. Підставою припинення цих правовідносин є винесення рішення по даній суперечці вищим органом соціального захисту чивідповідно судом.