Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Тактична характеристика багатоцільових кораблів.

Багатоцільові фрегати й корвети другого рангу мають необмежену мореплавність, дальність плавання більше 5500 миль, автономність від 10 до 30 діб, що дозволяє їм вести бойові дії у віддалених районах моря. Ракетні й протичовневі корвети третього рангу мають дальність плавання - до 2600 миль, обмежену мореплавність до 5-6 балів і автономність 10 діб. Найбільша швидкість ходу багатоцільових кораблів до 42 вузлів, швидкість економічного ходу - 14 вузлів.

Основною ударною зброєю багатоцільових кораблів є ракетні комплекси крилатих ракет малої дальності (до 200 км). Ракетні корвети озброєні комплексами «Терміт» (чотири ракети) з дальністю стрільби до 80 км. Ракетні комплекси можуть застосовуватися при стані моря до 5 балів. Радіоелектронне озброєння кораблів дозволять застосувати ракетну зброю, як по даним власних засобів спостереження, так і по даним виносних засобів спостереження - корабельних або авіаційних.

Артилерія на багатоцільових кораблях представлена універсальними

і зенітними артилерійськими комплексами. На кораблях установлена артилерія універсального калібру - 100 мм, зенітна артилерія середнього калібру - 76 мм і зенітна артилерія малого калібру - 57 і 30 мм.

Для виявлення підводних човнів у підводному положенні на кораблях є гідроакустичні станції й комплекси, неакустичні засоби виявленні сліду підводних човнів, прийомоіндикаторна апаратури для прийому сигналів від стаціонарних радіогідроакустичних буїв. Фрегати озброєні протичовневими вертольотами.

Гідроакустичні станції багатоцільових кораблів підрозділяються на підкільні, буксируємі й опускємі. Окремі станції мають дві антени: підкільнуі й буксируєму.

Підкільними станціями оснащуються всі багатоцільові кораблі (крім ракетних корветів). У добрих гідроакустичних умовах, при позитивній рефракції сучасні підпільні станції забезпечують виявлення підводних човнів на дальності 25-30 км. Буксируємі ГАС дозволяють виявити підводні човни в складних гідрологічних умовах при граничному зануренні антени на дальностях 4-7 км. Станції, що опускають, мають граничну глибину занурення антен 100 м і дають можливість виявляти підводні човни, що перебувають нижче шару стрибка на дальності до 50 км. Важливою характеристикою ГАС є можливість виявлення торпед, випущених з підводного човна по кораблях. Дальність виявлення торпед становить 5-4 км.

Гідроакустичні станції кораблів забезпечують визначення пеленга й дистанції до виявленого підводного човна або торпеди, видають їхнього значення в КАСУ для вироблення необхідних даних для стрільби, а також забезпечують звукопідводний зв'язок зі своїми підводними човнами.

До неакустичних засобів виявлення підводних човнів відноситься апаратура виявлення кільватерного (теплового, радіаційного) сліду підводного човна (МИ-110ДО, МИ-110Р).

Прийомоіндикаторні пристрої МГ-409К и МГС-407 забезпечують прийом сигналів від стаціонарних буїв МГ-409М (до 10 буїв одночасно) і від МГС-407М (до 30 буїв одночасно) на дальності 50-70 км.

Для поразки підводних човнів на кораблях є протичовневі ракетні бомбометні установки, торпедні апарати й кормові бомбоскидачі.

Торпедне озброєння протичовневих кораблів представлено 1-2 торпедними апаратами, що мають калібр 533 мм. На деяких кораблях установлюються від двох до чотирьох 400-мм апаратів. Торпедні апарати можуть мати від однієї до чотирьох труб. Сучасні протичовневі торпеди мають дальність ходу до 20000 м і дають можливість атакувати підводний човен на глибинах занурення до 1000 м. Двухторпедный залп забезпечує поразка підводного човна з імовірністю 0,8-0,9 при стрільбі з повною підготовкою, 0,6-0,6 - при стрільбі з малою підготовкою.

Реактивні бомбометні установки є на всіх багатоцільових кораблях (крім ракетних корветів). Більшість кораблів має дві носові установки для поразки підводних човнів на дистанціях до 6000 м і глибинах занурення до 500 м. Імовірність поразки підводних човнів одним залпом із РБУ в середньому 0,2-0,3, запас бомб (4-6 зарядок) дозволяє проводити атаки неодноразово. Крім того, застосування РБУ забезпечує швидкий вплив зброєю по раптово виявленим цілям. РБУ успішно застосовуються також для боротьби з ракетами, що летять на гранично малих висотах, постановкою водяних завіс шляхом вибуху бомб на малих глибинах.

Для ведення радіоелектронної боротьби й маскування багатоцільові кораблі мають на озброєнні комплекси розвідки й постановки активних і пасивних радіоелектронних, теплових перешкод, надувні кутові відбивачі, засоби постановки аерозольних і димових загороджень.

Автоматизовані системи управління багатоцільових кораблів дозволяють:

- робити розрахунки на пошук, спостереження й знищення підводних човнів, виробляти рекомендації з використання сил;

- видавати цілевказівку на застосування зброї по виявленим цілям і передавати їх на кораблі з'єднання й системи зброї свого корабля.

Основні тактичні властивості багатоцільових кораблів:

- висока мореплавність, автономність і дальність плавання (крім малих кораблів), що дозволяють виконувати завдання в складних гідрометеорологічних умовах, у віддалених районах;

- наявність протикорабельних крилатих ракет, зенітних ракет і засобів РЕБ, що забезпечують високу бойову стійкість ударних груп;

- висока готовність артилерійських комплексів до стрільби;

- мала залежність ефективності артилерійського вогню від засобів РЕБ противника за рахунок використання як радіолокаційних, так і оптичних засобів;

- великий боєкомплект артилерійських пострілів, що дозволяє послідовно вирішувати ряд завдань без поповнення його;

- наявність потужної протичовневої зброї;

- здатність довгостроково вести бойові дії проти підводних човнів у складних умовах з використанням різних засобів виявлення;

- здатність здійснювати тривале спостереження за виявленим підводним човном самостійно або з використанням вертольотів і літаків;

- здатність ефективно застосовувати різну зброю, як за даними власних засобів, так і по наведенню інших сил;

- здатність виконувати функції корабля управління, забезпечувати керування силами при веденні бойових дій.

Недоліки багатоцільових кораблів:

- порівняно мале число ракет у залпі (з одного корабля);

- необхідність перезарядження ракетних установок крилатих ракет у пунктах базування;

- обмеження в скорострільності артилерійських установок за рахунок дотримання теплового режиму стовбурів при тривалій стрілянині;

- менші, у порівнянні з підводними човнами дальності взаємного виявлення, що дозволяє підводним човнам випереджати у виявленні, ухилятися або атакувати кораблі;

- невелика, у порівнянні з авіацією, пошукова продуктивність;

- відсутність скритності від засобів спостереження противника;

- мала бойова стійкість одиночних кораблів при використанні тільки власних засобів оборони й необхідність бойового забезпечення.

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒