Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Фактори, що обумовлюють якість продукції

Стр 1 из 3Следующая ⇒

ТЕМА 5. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

План викладу і засвоєння матеріалу

Класифікація промислової продукції і показники її якості.

Фактори, що обумовлюють якість продукції.

Структура, основні функції, порядок розробки і вповноваження комплексної системи управління якістю.

Розвиток контролю якості.

Розробка методів оцінки якості продукції.

6. Діяльність метрологічної служби по забезпеченню якості продукції.

1. Класифікація промислової продукції і показники її якості

Із різноманітних характеристик якості продукції виділяється сукупність властивостей, які обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби.

Кожна окрема властивість продукції – це об'єктивна особливість, яка може виявити себе при її створенні, обігу та споживанні, і характеризується певними показниками.

З метою оцінки рівня якості вся промислова продукція поділена на два класи і п'ять груп:

1. Продукція, що витрачається при використанні:

а) сировина і природне паливо;

б) матеріали і продукти;

в) видаткові вироби.

2. Продукція, що втрачає свій ресурс:

а), б) вироби, що підлягають ремонту.

Така класифікація промислової продукції необхідна для:

вибору номенклатури показників певної групи продукції;
визначення сфери використання продукції;
обґрунтування можливості вибору конкретного виробу або кількох виробів як базових зразків
створення системи державних стандартів на номенклатуру показників якості продукції

Показники якості продукції в залежності від характеру вирішуваних задач по оцінці рівня якості продукції класифікуються наступним чином:

1. В залежності від властивостей, що характеризуються – на показники призначення, надійності (безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності, збереження), ергономічні, естетичні, показники технологічності, транспортабельності, стандартизації і уніфікації, патентно-правові, безпеки, економічні.

2. В залежності від способу вираження – на показники, що виражені в натуральних одиницях і вартісні.

3. З залежності від кількості властивостей, що характеризуються – на одиничні і комплексні (групові, узагальнені та інтегральні).

4. В залежності від використання для оцінки – на базові і відносні.

5. В залежності від стадії визначення значень показників – на прогнозовані, проектні, виробничі і експлуатаційні.

Номенклатура показників якості продукції встановлює перелік кількісних характеристик її властивостей, що визначають якість. Її вибирають:

· з урахуванням призначення і умов використання продукції;

· складу і структури характеризованих властивостей вимог;

· споживачів до якості (результатів вивчення попиту);

· досягнутого рівня якості продукції і завдань управління якістю;

· основних вимог до показників якості.

Фактори, що обумовлюють якість продукції

В умовах ринку якість забезпечується і гарантується підприємством, в противному випадку воно гине. Ще в 60-70 роки вважалося, що для успіху виробника досить, щоб було продукції багато і вона була дешевою. Але вже з 80 років стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості – 80% покупців приймають рішення про покупку, звертаючи увагу саме на якість.

Таким чином, конкурентною стає продукція, яка при інших рівних умовах має вищу якість при меншій виробничій собівартості.

Методичною основою забезпечення якості є так звана „ петля якості ”:

1. Вивчення ринку (попит і перспективи розвитку);

2. НДР і проектування;

3. Придбання матеріалів, комплектуючих;

4. Планування і розробка технологічних процесів;

5. Виробництво;

6. Контроль випробування і аналіз;

7. Пакування і зберігання;

8. Збут і сфера обслуговування;

9. Монтаж і наладка;

10. Технічна допомога і обслуговування;

11. Утилізація.

На якість продукції впливає багато факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу товару, так і на декількох. Всі фактори об’єднуються в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні.

Технічні фактори: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, схема резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатація.

Організаційні фактори: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і задачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту.

Економічні фактори: ціна, собівартість, форми і рівень заробітної плати, рівень витрат на технічне обслуговування та ремонт, ступінь підвищення суспільної праці. Економічним факторам властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: витрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості.

Найбільш стимулюючі фактори – ціна і заробітна плата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості (при цьому ціна покриває всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечує необхідний рівень рентабельності).

Суб’єктивні фактори по різному впливають на розглянуті вище фактори від професійної підготовки людей, зайнятих проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає (автоматизація), то в організаційних факторах суб'єктивний елемент відіграє значну роль (способи і форми експлуатації і споживання виробів)

Якість розглядається як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним – це пояснюється недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються наступних помилок:

1. Більш висока ціна обходиться дорожче – одночасне вдосконалення виробничих процесів може привести до значного зниження собівартості виробу (комплектуючі і побутова техніка, електроприлади – якість помітно поліпшилась, а вартість впала).

2. Акцент на якість веде до зменшення продуктивності – в сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розробки і виготовлення, тому брак не виготовляється, а зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяють тому, що покращення якості призводить до більш високої продуктивності.

3. На якість впливає культура праці робочої сили – компаніям необхідно вивчити слабкі місця своїх систем управління і забезпечити вихідні умови робочих місць:

всебічне навчання операторів обладнання;
детальні інструкції до роботи;
засоби для перевірки або оцінювання результатів дій працівників;
засоби для регулювання обладнання або процесу у випадку, якщо результат виявиться незадовільним.

4. Якість може бути забезпечена суворою перевіркою - 60-70% всіх дефектів, виявлених на виробництві, прямо або посередньо відносяться до помилок, допущених на таких ділянках, як проектування, технологічна підготовка виробництва і закупку матеріалів.

Управління якістю – це не ізольований вид діяльності відділу технологічного контролю. Щоб бути ефективним, цей процес повинен охоплювати операції всіх відділів: маркетингових, проектно-конструкторських розробок, технології, виробництва, пакування, диспетчеризації, транспортування. Тобто, управління якістю повинно охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників.

12 3 Следующая ⇒