Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Формалізм та бюрократизм в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.




Формалізм і бюрократизм, притаманні адміністративному деліктному провадженню, передбачалися на самому початку створення Кодексу про адміністративні правопорушення як заслін від свавілля і зловживань державних органів.

На кожну процедурну дію адміністративний орган зобов'язаний складати письмові протоколи. Але така формалізація має інший бік, що негативно відбивається на дотриманні прав особи в провадженні. Якщо немає письмового протоколу, то в розумінні закону немає й затримання чи доставлення особи, її огляду чи обшуку, огляду транспортного засобу, вилучення предмета чи документа тощо. На наше глибоке переконання, необхідність протоколювання кожної процедурної дії і невизнання факту вчинення дії за відсутності формального протоколу призводить до порушення прав осіб. Наприклад, особа вважатиметься затриманою о 6 годині при відповідній вказівці в протоколі про затримання, попри те що фактичне затримання могло відбутися о 3 годині і т.д.

Зменшенню формалізму сприяло би підвищення ефективності використання спрощеної процедури притягнення до відповідальності, врегульованої наразі статтею 258 Кодексу про адміністративні правопорушення. Але перелік порушень, справи про які попадають під цю процедуру, є обмеженим. А можливість посадових осіб «стягувати штраф» на місці й зовсім перетворює цей інститут на засіб порушення прав особи і збільшення корупційної складової у відносинах.

Іншою проблемою є визнання протоколів засобом встановлення доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол може визнаватися тільки засобом фіксації ходу провадження. А така ситуація, природно, змушує зацікавлений у результаті провадження орган «створювати» докази.

Формалізація початку провадження також не йде на користь правового регулювання діяльності адміністративних органів. Адже без складеного протоколу про адміністративне правопорушення вважається, що немає й самого провадження. А якщо поєднати це із тим, що протокол про адміністративне правопорушення оформляється тільки за наявності особи («порушника», «особи, яка вчинила адміністративне правопорушення» - термінологія статті 256 Кодексу), то складатимуться, наприклад, такі ситуації. Службові особи адміністративного органу досить часто виявляють факти порушень за відсутності осіб (наприклад, залишений у недозволеному місці автомобіль, вирубані в лісі дерева, знищена риба у водоймі тощо). Для встановлення «підозрюваних» осіб слід провести певну кількість розшукових дій, які тягнуть за собою витрачання службового часу, державних коштів та інших ресурсів. Але така діяльність адміністративних органів, згідно із Кодексом, не вважатиметься адміністративним провадженням. Для уникнення подібних невизначеностей потрібно надалі вважати початком адміністративного деліктного провадження не складення формального протоколу, а момент отримання інформації про вчинене порушення, самостійного виявлення ознак діяння чи вчинення певних дій щодо особи.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...