 |
Національно-державне будівництво.
|
|
|
|
Західноукраїнські землі у 20х 30 х рр.
План
Місце України у Версальсько-Вашингтонській системі (самостійне вивчення).
Національно-державне будівництво.
Соціально-економічне та політичне становище.
Політика українізації: суть та наслідки (самостійне вивчення).
Голодомор 1932—1933 рр.
Сталінські репресії в Україні.
Західна Україна у міжвоєнну добу (самостійне вивчення).
Місце України у Версальсько-Вашингтонській системі (самостійне вивчення).
Версальсько-Вашингтонська система — система міжнародних угод, визначена та ініційована державами-переможницями у Першій світовій війні і укладена протягом 1919 — 1922 рр. на Паризькій та Вашингтонській мирних конференціях. Безпосередньо України стосувалися договори, тексти яких вироблялись на Паризькій мирній конференції, що відкрилась 16 січня 1919 р. і тривала з перервами рівно рік. У дебатах брали участь 32 офіційно запрошені країни. Головував на конференції Жорж Клемансо. Так зване “Російське питання” стало одним з головних на конференції. Директорія, яка в цей час ще була при владі, і керівники ЗУНР сподівалися на підтримку з боку Антанти ідеї незалежності України. Проте рішення конференції виявилися згубними не лише для українського національно-визвольного руху, а й для розбудови української державності взагалі. Паризька мирна конференція санкціонувала загарбання Румунією Північної Буковини і Бессарабії, Чехословаччиною - Закарпатської України, Польщею — Східної Галичини і Західної Волині, поклала кінець ЗУНР. Після входження УСРР до складу Союзу РСР Україна втратила свою міжнародну правосуб'єктність.
|
|
|
Національно-державне будівництво.
На початку 20-х років основна частина українських земель входила до складу Української СРР — однієї з 13 держав, що виникли на території колишньої Російської імперії. Площа Радянської України становила 456 тис. кв. км., а її населення — 25,5 млн. чол., з яких — 20,9 млн. проживали на селі, а 4,6 — у містах.
30 грудня 1922 р. було укладено Декларацію про утворення Союзу РСР та Союзний договір, за яким виключно до компетенції
Союзу відносилися:
- представництво Союзу в міжнародних відносинах;
- зміна зовнішніх кордонів Союзу;
- установлення систем зовнішньої та внутрішньої торгівлі;
- розробка основ і загального плану всього народного господарства Союзу;
- регулювання транспортної і поштово-телеграфної справ; встановлення основ організації Збройних сил;
- запровадження єдиного державного бюджету; встановлення податкової системи і багато іншого
Верховним органом влади Союзу РСР проголошувався з'їзд Рад. Вищим виконавчим органом держави ставала Рада Народних Комісарів СРСР. Встановлювалося єдине громадянство.
Незважаючи на те, що останній пункт договору зберігав за союзними республіками право вільного виходу із Союзу, їх права навіть не були обмеженими, у реальному житті вони просто зводились нанівець. Перша Конституція СРСР 1924 року фактично закріпила основи унітарного ладу, а “союз республік” перетворився в жорстко централізовану унітарну державу.
У травні 1925 р. була затверджена Конституція УСРР, що законодавче закріпила входження Радянської України до складу СРСР. Україна остаточно втратила рештки суверенітету.
З цього періоду Українська Радянська Республіка увійшла в єдиний народно-господарський комплекс, який визначався як централізована, командно-адміністративна система, що протистояла ініціативі республік, принципам їх економічної самостійності та власності на національні багатства та національний доход. Це стало основою політичної та національної залежності України.
Радянський уряд України очолив більшовик Християн Раковський (1878— 1941), болгарин за національністю. На чолі Верховного органу законодавчої влади — УЦВК було поставлено наркома внутрішніх справ Радянської Росії — Г.Петровського.
|
|
|
|
|
|
