Принципи управління процесом встановлення з’єднання

Для управління процесом встановлення з’єднання використовуються пристрої керування. Пристрій керування (ПК) є одним із основних пристроїв систем комутації і призначений для керування процесом обслуговування викликів, що надходять, з метою встановлення з’єднувальних шляхів в комутаційній системі між абонентами, включення допоміжного обладнання. При обслуговуванні будь-якого виклику ПК приймають інформацію про необхідне з’єднання, обробляють її, здійснюють пошук вільних з’єднувальних шляхів в комутаційному полі і встановлюють з’єднання.

ПК, які використовуються в комутаційних системах, поділяються на:

- індивідуальні, з безпосереднім керуванням, тобто прямий спосіб встановлення з’єднання;

- загальні, з непрямим керування, тобто обхідний спосіб встановлення з’єднання.

У комутаційних системах декадно-крокового типу використовуються індивідуальні пристрої з безпосереднім керуванням (рис.3).

Рис.3 – Структурна схема АТС системи АТСДК

При прямому способі використовуються індивідуальні ПК, кожний з яких жорстко закріплений за певним трактом. При цьому пристрої керування виявляються зайнятими не тільки під час встановлення з’єднання, але і під час розмови. Перевагою цього способу є простота схем ПК і висока живучість комутаційного пристрою, оскільки пошкодження ПК виводить з ладу тільки один вхід. Недолік – неекономічність, корисне використання ПК низьке, всього 8-10% часу.

Обхідний спосіб встановлення з’єднання широко використовується в АТСК, АТСКЕ, АТСЕ, в яких застосовуються загальні ПК.

У АТСК, АТСК-У використовуються ПК, які побудовані на регістрах і маркерах (рис.4.2).

При обхідному способі пошук з’єднувальних шляхів виконується ПК в обхід комутаційного пристрою. Тому, при такому способі ПК займається лише на час встановлення з’єднання. Перевага цього способу – високе використання і економічність. Недолік – складність ПК.

Рис.4.- Структурна схема АТСК-У

У даній системі комутації в регістр і маркер закладена наперед фіксована програма роботи по забезпеченню процесу обслуговування викликів за певним алгоритмом, що незалежний від абонента. Розрізняють два способи програмного керування:

- керування за замонтованою програмою, як в АТСК, АТСК-У. В цьому випадку функціонування АТС визначається жорсткими функціональними зв’язками усередині блоків і між блоками ПК, виконаними у вигляді монтажу. Недолік – складність зміни програми обслуговування необхідністю перемонтажу обладнання;

- керування за записаною програмою, яке використовується в АТСКЕ і АТСЕ. У цьому випадку програма функціонування систем комутації, яка є набором команд і визначає порядок обслуговування викликів, вводиться в запам’ятовуючий пристрій ПК і зберігається в ньому. При необхідності програма (або її частина) легко може бути замінена шляхом перезапису програми в запам’ятовуючому пристрої.

В якості ПК із записаною програмою керування використовуються електронні керуючі комплекси (ЕКК). Перевагами використання ЕКК в якості ПК є:

1) Можливість створення універсального ПК для комутаційних систем різного призначення АМТС, МТМ, СТМ, відмінного тільки програмою роботи;

2) Гнучкість в експлуатації, яка забезпечується шляхом зміни програм, легкою пристосованістю до різних структур побудови телефонних мереж;

3) Надання абонентам великої кількості додаткових видів обслуговування (ДВО) програмними засобами;

4) Організація програмними засобами технічної експлуатації, при цьому створюється можливість централізації технічної експлуатації на мережі;

5) Автоматизація збору статистичних даних про трафік, надійність роботи обладнання та ін.;

6) Можливість організації автоматизованої системи керування мережею зв’язку шляхом забезпечення взаємодії ЕКК різних комутаційних систем мережі.

Разом з великими перевагами програмного керування, високий ступінь централізації ПК призводить до необхідності вживання заходів по забезпеченню надійності роботи ПК шляхом застосування високонадійних елементів і резервування, що призводить до підвищення вартості ПК.