Ера глобалізації (починаючи з 70 рр. 20 ст.)

Цей період розвитку цивілізації взагалі і міжнародного бізнесу зокрема проходить під знаком революційних технологічних змін, за якими йдуть економічні, соціальні і політичні зміни. Комп’ютерна революція і значний розвиток телекомунікацій практично змінили обличчя всіх традиційних технологій шляхом виведення їх на якісно новий рівень.

Сьогодні на Землі практично не залишилось закритих для міжнародного бізнесу зон і тем.

Реальна глобалізація характеризується тим, що міжнародні економічні зв’язки охопили практично всі країни планети і кожна з них залежить від міжнародного бізнесу. Наслідки цього двоякі: з одного боку, країна може користуватись всіма благами, не відчуваючи негативних наслідків відсутності в неї тих чи інших ресурсів, можливостей і т.д. Але, з іншого боку, природною платою за це є і суттєва залежність країни від стану світових ринків в цілому: не можна користуватись лише благами інтеграції в світову економіку, доводиться одночасно нести і ризики цього процесу (світова фінансова криза 1998 р.).

Розгорнуту схему інтернаціоналізації бізнесу запропонувала Ненсі Адлер (рис. 1.1):

Фаза І Національні фірми	Фаза ІІ Міжнародні фірми	Фаза ІІІ Мультинаціональні фірми	Фаза IV Глобальні фірми

Рис. 1.1. Фази інтернаціоналізації фірми за Н. Адлер

Як видно з цієї схеми, національні фірми не мають міжнародної діяльності. Міжнародні фірми спрямовують свої зусилля на експансію зовнішніх ринків. Після перетворення їх на мультинаціональні фірми вони намагаються збалансувати свої зв’язки в межах власних міжнародних ринків. Нарешті, остання фаза означає, що збалансування внутрішніх зв’язків супроводжується динамічним пошуком нових ринків.