Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Поняття та види ризиків.




Поняття ризику взагалі пов’язується з усвідомленням небезпеки, загрози, ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, що можуть привести до шкоди або збитку. В економічній літературі найпоширенішим є твердження, згідно з яким ризик за своєю природою є невизначеністю. Стан невизначеності виникає, якщо наперед не можна однозначно визначити зв’язку між елементами та наслідками будь-якого процесу. Невизначеність породжується непередбачуваністю кінцевого результату, який може збігатися або не збігатися з очікуваним. Така невизначеність зумовлюється як суб’єктивним сприйняттям явищ, так і об’єктивними чинниками. Поняття невизначеності служить для теоретичного обґрунтування та розуміння ризику, але не має практичного застосування у страхуванні. Ризик же має практичне застосування, тому потрібно перейти від суб’єктивної непевності та випадковості до об’єктивного врахування ризику завдяки її оцінці математичними методами. Тому страхуванням забезпечується захист лише від тих подій, імовірність яких можна точно оцінити.

Ця ймовірність має враховує такі характеристики, як частота настання події та розподіл можливого розміру збитку як абсолютної величини від’ємного відхилення фактичного результату від очікуваного щодо місця та часу. Негативними наслідками події можуть бути не лише прямі збитки, а й непрямі втрати, наприклад, не отримана (втрачена) очікувана користь. Звідси випливає, що показник ризику страхуванні – це перш за все математичне очікування негативного результату внаслідок непевної (випадкової) події, що стосується майнового інтересу членів суспільства.

У страховій теорії та практиці поняттям ризику часто охоплюється не лише ймовірність появи та розмір наслідків непевних (випадкових) подій, а й самі такі події та об’єкти, на які вони чинять негативний вплив (носії ризику). Така невизначеність характерна як для України, так і для світової страхової практики, через що виникають суперечності між теоретиками, які вживають поняття ризику в розумінні кількісної міри непевності, та практиками, серед яких переважає предметне визначення ризику.

Класифікація ризиків призначена для їх системного аналізу та прийняття оптимальних управлінських рішень. Ризики класифікують за критеріями:

· походженням, що характеризується випадковою подією як причиною виникнення ризику;

· об’єктом – носієм ризику;

· імовірністю настання випадкової події щодо місця, часу та наслідків;

· наслідками ризику.

За походженням ризики поділяються на:

· природні. Причини природних ризиків (перш за все, це стихійні явища) не залежать від діяльності людини. Їх структура та кількість має досить статичний характер. Виникають вони через дощі, повені, землетруси, вітер великої сили, посухи, виверження вулканів, лавини та інші природні події руйнівної сили;

· антропогенні. Причини антропогенних ризиків виникають внаслідок діяльності людини. Їм притаманна динамічність, зумовлена економічними, технологічними та організаційними проявами розвитку суспільства;

· змішані, де змішані природні та антропогенні причини (наприклад, аварія ядерного реактору).

Ризики за об’єктами поділяються на:

· майнові – стосуються майнових об’єктів та майнових інтересів відповідних власників. Ці ризики досить прості для опису та оцінки.

· особисті – стосуються конкретних осіб. Особа як об’єкт ризику є одночасно фізичним, фізіологічним та соціальним тілом і здатна генерувати ширшу гаму ризиків.

Особисті ризики поділяються на:

· фінансові – наслідки яких можна виразити у грошовій формі (збиток від стихійного лиха, техногенної аварії тощо);

· нефінансові – наслідки яких оцінюються за загальнолюдськими критеріями (початок кар’єри, одруження, народження тощо).

Поділ ризиків за розміром наслідків має важливе практичне значення, допомагає розробляти й застосовувати єдину методологію обслуговування різних за наслідками ризиків. За кількісним критерієм ризики залежно від імовірності настання більших чи менших матеріальних втрат розрізняють на:

· катастрофічні. Особливістю катастрофічних ризиків є не лише масштабність наслідків, а й неможливість їх передбачення й розрахунку. Поняття катастрофи в основному пов’язується з природними причинами, але дедалі більше це стають різні види людської діяльності або поєднання численних негативних наслідків однієї події, збіг у часі та просторі багатьох окремих незначних подій. Катастрофічні ризики можуть загрожувати нормальному існуванню усього суспільства;

· великі – це можливість події, котра завдає збитки, які значно перевищують середній рівень збитків від порівнянних (однакових за походженням) ризиків. Порівняно з катастрофічними вони менш відчутні за наслідками та легше передбачаються;

· середні;

· малі;

· незначні найчастіше немає сенсу страхувати для страхувальника, адже розміри сплачених страхових премій порівняні із розміром потенційного відшкодування.

В основному зв’язок між наслідками ризику та ймовірністю їх настання обернений – менші за наслідками ризики мають суттєво вищу імовірність і навпаки. Поняття ймовірності та важкості наслідків можуть бути пов’язані двома типами співвідношення (рис.3.1):

· перший відноситься до великої кількості ситуацій з високою частотою реалізації і малими наслідками;

· друге характерне для відносно рідкісних подій з важкими наслідками.

 

Рис. 3.1. Зв’язок ймовірності та наслідків ризику

Спеціальними директивами ЄС великі та катастрофічні ризики умовно поділені на великі (які генеруються в найбільш ризикованих галузях діяльності) та масові (які немає підстави відносити до великих).

Наслідками деяких випадкових подій антропогенного характеру можуть бути позитивні результати, їх імовірність називається шансом. Імовірність настання при цьому негативних результатів відноситься до спекулятивного ризику. Тому за критерієм можливих наслідків ризики розділяють на:

· чисті – наслідок випадкової події завжди альтернативний: збитки або їх відсутність;

· спекулятивні – наслідком випадкової події може бути збиток, прибуток або їх відсутність.

У класичному розумінні страхування обслуговує лише чисті ризики. Спекулятивні ризики, як правило, виникають під час азартних ігор, лотерей, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків; особа свідомо йде на цей ризик, враховуючи його при визначенні бажаного прибутку.

Послідовність виявлення страхового ризику унаочнює схема, наведена на рис.3.2. [38].

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...