Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

В якій формі проводиться страхування автотранспорту громадян?

⇐ ПредыдущаяСтр 40 из 41Следующая ⇒

а) у добровільній формі;

б) в обов'язковій формі;

в) а, б;

г) транспортні засоби – в обов'язковій формі, а додаткове обладнання до них – у добровільній.

93. Якщо домашнє майно підлягає ремонту, то збиток визначається в розмірі:

а) витрат на ремонт;

б) визначеної в договорі страхування страхової суми;

в) його дійсної вартості;

г) його ринкової вартості.

94. Страхувальник може заявити страховику про абандон та отримати всю страхову суму у випадках:

а) пропажі судна безвісті, знищення судна та/або вантажу;

б) економічної недоцільності відновлення або ремонту судна;

в) економічної недоцільності усунення пошкоджень судна або доставки вантажу в порт призначення;

г) все вірно.

95. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної:

а) життю третіх осіб;

б) здоров'ю третіх осіб;

в) майну третіх осіб;

г) все вірно.

96. Відносини у сфері обов'язкового страхування автоцивільної відповідальності регулюються:

а) Конституцією України;

б) Цивільним кодексом України;

в) Законом України «Про страхування»;

г) все вірно.

97. Відповідно до законодавства України страхування відповідальності власників транспортних засобів проводиться в:

а) обов'язковій формі;

б) добровільній формі;

в) обов'язковій та добровільній формах;

г) комбінованій формі.

98. Страхова сума за страхуванням відповідальності може бути встановлена на основі:

а) домовленості страхувальника та страховика;

б) визначених законодавством та об'єднаннями страховиків лімітів відповідальності;

в) визначених міжнародними угодами лімітів відповідальності;

г) все вірно.

99. Під час страхування професійної відповідальності не покривається шкода, завдана при виконанні службових обов'язків:

а) умисно;

б) у разі помилки;

в) у разі упущення;

г) все вірно.

100. Розмір франшизи (при відшкодуванні збитків, заподіяних майну потерпілих) за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів, не може перевищувати:

а) 2% від ліміту відповідальності;

б) 3% від ліміту відповідальності;

в) 4% від ліміту відповідальності;

г) ліміту відповідальності.

101. Метою страхування відповідальності є страховий захист:

а) власності громадян і суб'єктів господарювання;

б) майнових інтересів громадян і суб'єктів господарювання;

в) інтересів можливих осіб, які спричинили шкоду;

г) на випадок настання визначених подій, пов'язаних з їх життям, здоров'ям і працездатністю.

102. Об’єктом страхування ризиків непогашення кредитів є:

а) відповідальність позичальників кредитів;

б) відповідальність банку;

в) відповідальність кредитної установи;

г) майнові інтереси страховика.

103. Професійну відповідальність можуть страхувати:

а) лише фізичні особи, які здійснюють професійну діяльність на основі отриманої ліцензії, атестату або іншого документу;

б) юридичні особи, які здійснюють професійну діяльність на основі отриманої ліцензії, атестату або іншого документу;

в) юридичні особи та будь-які дієздатні громадяни;

г) все вірно.

104. Третіми особами в обов'язковому страхуванні суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, можуть виступати:

а) фізичні та юридичні особи, яким може бути заподіяна або заподіяна пряма шкода внаслідок пожежі на об'єкті підвищеної небезпеки;

б) особи, які знаходилися у трудових відносинах зі страхувальником;

в) особи, які несанкціоновано або під час виконання службових обов'язків перебували на об'єктах підвищеної небезпеки;

г) все вірно.

105. Вартість «Зеленої карти» залежить від:

а) марки автомобіля:

б) строку експлуатації автомобіля;

в) країни, до якої він їде;

г) все вірно.

106. При страхуванні цивільної відповідальності автовласника страховий захист розповсюджується на:

а) автомобіль страхувальника;

б) життя та здоров'я страхувальника;

в) автомобіль, життя та здоров'я третіх осіб;

г) все вірно.

107. Договір страхування відповідальності перевізника укладається на користь:

а) страхувальника;

б) набувачів;

в) третіх осіб;

г) спадкоємців.

108. Ризики при страхуванні професійної відповідальності, що пов’язані з можливістю заподіяння матеріальних збитків третім особам, викликаються роботою:

а) фармацевтів;

б) лікарів;

в) будівельників;

г) все вірно.

109. Облігаторне перестрахування охоплює:

а) весь страховий портфель;

б) значну частину страхового портфеля;

в) кожний відокремлений ризик;

г) а, б.

110. Об'єктом перестрахувальних операцій є:

а) майнова ситуація в певному страховому товаристві;

б) настання страхового випадку у певному страховому товаристві;

в) настання страхового ризику в певному страховому товаристві;

г) все вірно.

111. У групі пропорційного перестрахування виділяють такі підвиди договорів перестрахування:

а) квотний, ексцедентний та квотно-ексцедентний договори;

б) ексцеденти збитку та ексцедент збитковості;

в) облігаторні договори;

г) факультативи і договори.

112. Перестрахування є:

а) самостійною галуззю страхування;

б) підгалуззю майнового страхування;

в) підгалуззю особового страхування;

г) підгалуззю страхування відповідальності.

113. В перестрахуванні ризику беруть участь чотири страховики. В даному випадку ретроцесіонарій — це:

а) перший страховик;

б) другий страховик;

в) третій страховик;

г) четвертий страховик.

114. За непропорційним перестрахуванням розрахунки між сторонами договору охоплюють:

а) підсумкові фінансові результати цедента;

б) окремі договори страхування;

в) окремі збитки;

г) все вірно.

115. Що означає перестрахування із 60% квотою?

а) цедент приймає 60% кожного ризику;

б) перестраховик приймає 60% кожного ризику;

в) цедент приймає 40% кожного ризику;

г) перестраховик приймає 40% кожного ризику.

116. До факультативного перестрахування страхові компанії вдаються досить часто у таких випадках:

а) ризик настільки значний, що виходить за межі (ліміти) діючих перестрахувальних договорів;

б) ризик не підпадає під умови чинних договорів;

в) компанія, що передає ризик, вважає за необхідне перестрахувати частину відповідальності за власним утриманням;

г) все вірно.

117. Облігаторне перестрахування вигідніше порівняно з факультативним для:

а) цедента;

б) перестраховика;

в) а, б;

г) перестрахового брокера.

118. До непропорційних перестрахувальних договорів відносяться:

а) квотні договори;

б) факультативні договори;

в) квотні та ексцедентні договори;

г) договори ексцедента збитку та ексцедента збитковості.

119. Коли цедент отримує найбільшу комісію за перестрахуванням:

а) за квотним договором;

б) за ексцедентним договором;

в) за договором ексцедента суми;

г) за факультативно-облігаторними договорами.

120. Другий договір ексцедента суми використовується:

а) як альтернатива до першого договору ексцедента суми;

б) для безпечних ризиків;

в) додатково до факультативного договору перестрахування;

г) у тому випадку, коли перший договір ексцедента суми не може задовольнити виплати.

121. Сутність ексцедентного перестрахування полягає втому, що:

а) цедент зобов'язаний передати перестраховику визначену частку у всіх ризиках даного виду, а перестраховик не має права відмовитися від цього обв'язку;

б) цедент визначає розмір власної участі у всіх або у частині договорів прямого страхування, а відповідальність понад всю власну участь передає перестраховикам;

в) все вірно.

122. Основні переваги факультативного перестрахування:

а) висока ставка комісії перестрахування;

б) увага, що приділяється окремим ризикам;

в) легкість в управлінні;

г) все вірно.

123. Які види активів не приймаються для представлення коштів технічних резервів:

а) валютні вкладення згідно з валютою страхування;

б) інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;

в) кредити страхувальникам-громадянам;

г) все вірно.

124. Первинними доходами страховика є:

а) доходи від страхової діяльності;

б) доходи від інвестиційної та фінансової діяльності;

в) інші доходи (відмінні від а), б).

125. Величина резерву заявлених, але не виплачених збитків з видом страхування визначається:

а) за кожним діючим договором страхування;

б) за кожним об'єктом страхування;

в) за кожною неврегульованою претензією;

г) все вірно.

126. В компаніях з ризикового страхування невикористані резерви:

а) перетворюються у прибуток страховика;

б) повертаються страхувальнику;

в) виплачуються набувачам;

г) належать до виплати спадкоємцям у разі смерті страхувальника.

127. Які види активів приймаються для представлення коштів резервів із страхування життя:

а) валютні вкладення згідно з валютою страхування;

б) інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України;

в) акції, облігації, іпотечні сертифікати;;

г) все вірно.

128. Резерв катастроф формується з метою здійснення страхових виплат у разі:

а) настання природних стихійних лих;

б) настання природних катастроф або значних промислових аварій;

в) забруднення навколишнього природного середовища;

г) все вірно.

129. Відмінності між розміщенням коштів технічних резервів і резервів із страхування життя полягають у:

а) видах активів, які приймаються для представлення коштів страхових резервів;

б) величині окремих категорій активів;

в) розміру вкладень в один об'єкт певної категорії активів;

г) все вірно.

130. В основі обчислення прибутку від страхової діяльності лежить:

а) страхова нетто-премія;

б) зароблена страхова премія;

в) незароблена страхова премія;

г) отримана страхова премія

131. До доходів від страхової діяльності не належать:

а) страхові премії за договорами перестрахування;

б) комісійні винагороди за передання ризиків у перестрахування;

в) доходи від реалізації прав регресної вимоги страховика до страхувальника;

г) повернені суми із централізованих страхових резервних фондів.

132. Стійкість страхових операцій будь-якої страхової компанії залежить від:

а) співвідношення між капіталами;

б) надходження страхових премій;

в) максимум відповідальності, що приймає на себе страховик;

г) все вірно.

133. Вільні резерви страховика створюються за рахунок:

а) статутного капіталу;

б) нерозподіленого прибутку;

в) додаткового капіталу;

г) резервного капіталу.

134. Платоспроможність — це здатність страховика:

а) у максимальному обсязі задовольняти вимоги страхувальників при настанні страхових випадків;

б) своєчасно виконувати грошові зобов'язання, які обумовлені законом або договором, перед страхувальниками;

в) отримувати від перестраховиків обумовлені суми, які передані їм у перестрахування;

г) все вірно.

135. До економічного способу забезпечення фінансової надійності відноситься:

а) правильний розрахунок страхових тарифів;

б) правильне розміщення страхових резервів;

в) збалансованість страхового портфеля;

г) перестрахувальні операції.

136. Фонди страхових гарантій створюються:

а) страховиками;

б) страхувальниками;

в) страховими посередниками;

г) страховими брокерами.

137. Платоспроможність залежить від:

а) розміру ресурсів страховика;

б) розміру зобов'язань, які бере на себе страховик;

в) наявності сплаченого статутного фонду;

г) все вірно.

138. Фактичний запас платоспроможності - це:

а) нетто-активи;

б) брутто-активи;

в) навантаження;

г) ліквідність страховика.

139. На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен:

а) дорівнювати розрахунковому запасу платоспроможності;

б) дорівнювати нормативному запасу платоспроможності;

в) перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності;

г) на 10% перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.

140. Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням із вартості майна:

а) суми нематеріальних активів;

б) загальної суми зобов'язань;

в) страхових зобов'язань;

г) все вірно.

⇐ Предыдущая 32 33 34 35 36 37 38 394041 Следующая ⇒