Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Розрахунок території міста




 

Для визначення площі міста в першу чергу необхідно розрахувати перспективну чисельність населення. Розрахунок перспективної чисельності населення необхідно починати з визначення чисельності утворюючої місто групи. Розрахунок чисельності населення приймається за наступних умов:

утворююча місто група населення (А) – 18000 чоловік (30%);

обслуговуюча місто група населення (Б) – 12000 чоловік (20%);

несамодіяльна група населення (У) – 30000 чоловік (30%0;

Усього чисельність населення (Н) – 60000 чоловік (100%).

Укрупнено розрахунок території міста провадиться за таким показником, як розмір житлової території, що приймається при 5-7 поверховій забудові 9га на 1000 чоловік, що дорівнює: 60000 х 9 = 540 (га).

Основні території функціональних зон міста приблизно співвідносяться один до одного у таких відношеннях:

Таблиця 2.2 – Загальна територія різних функціональних зон міста

1. Промислова зона 15-50%
2. Комунально-складська зона 3-7%
3. Житлова зона 40-70%
4. Зона відпочинку (сад) і спортивний комплекс 10-20%
5. Громадський центр 5-10%
6. Вулиці і громадські площі 7-10%
Усього: 100 %

Зелені насадження приймаються з розрахунку 6-10м² на 1 людину, або з їх загального користування з розрахунку 30 м² / га.

Територія громадського центра приймається з розрахунку 6,2 м² / чол.

Територія для спортивних споруджень – 1,5м² / чол., територія державних установ і підприємств обслуговування населення – 1,5м² / чол., територія майданів стоянок автотранспорту – 0,2м² / чол.

Територія вулиць і доріг розраховується за показником: 7м² / чол.

Складська територія розраховується за нормою: 2,4м² / чол. (продтоварів) і 4м² / чол. (не продуктових товарів).

1. Загальна територія промислової і складської зони приймається 100-250га з розрахунку 20%-50% від усієї території міста. Виробничу основу міста складають:

1). Промислові підприємства (50% від чисельності населення).

2). Підприємства харчової і легкої промисловості (50%-30000 працюючих).

3). СКБ заводу (30%-20000 працюючих).

4). НДІ (30%-20000 працюючих).

При розміщенні підприємств у структурі міста повинні бути враховані санітарні розриви, відношення до вітрів, плину рік, ухилу рельєфу, ролі підприємств у панорамній композиції міста. Важливо передбачити можливості розвитку промисловості і міста в цілому.

 

Таблиця 2.3 – Площа виробничих ділянок для промислових об’єктів

Назва об'єкта Санітарно-захисна зона, м Кількість працюючих, тис. чол. Площа ділянки, га
Митний склад   2,2 40,0
Птахофабрика   0,3 2,8
Фабрика трикотажу   1,0 3,0
Завод сільгоспмашин   2,0 13,0
Меблевий комбінат   1,5 6,0
Завод безалкогольних напоїв   0,1 1,0
Консервний завод   0,4 4,0
Фабрика художніх промислів   0,8 2,5
Хлібозавод   0,3 3,0
Молочний завод   0,2 2,0
Ремонтна база агропрому   1,0 6,0
Усього:      

 

2. Житлова територія поділяється на такі структурні підрозділи: житлова територія – житловий район – мікрорайон – житлова група. Можливі варіанти, де житлові райони складають як би структурне ціле – міжмагістральну територію.Структура обслуговування міста також має багатоступінчастий характер. Вона поділяється по видах обслуговування на епізодичне (R обсл. = 1500м), періодичне (R обсл. = 800м) і повсякденне (R обсл. = 100-150м). Це обслуговування зосереджене у відповідних громадських центрах даних структурних підрозділів. Громадський центр міста може бути моноцентричним з радіусом обслуговування 1500м, чи поліцентричним, що поділяється на систему підпорядкованих, згідно з їх функцією, центрів. Одиницею житлової забудови є житлова група, що являє собою систему житлових будинків, забезпечених дворами, господарськими будівлями, фізкультурними площадками, дитячими установами, установами первинного побутового обслуговування. Типи і поверховість житлових будинків установлюють в залежності від архітектурного задуму з урахуванням демографічних груп населення.

При проектуванні житлової забудови варто керуватися середньою щільністю житлового фонду (брутто) на 1га забудовуваної території міста, включаючи ділянки установ обслуговування, садів, вулиць, спортмайданчиків і т.п.

Таблиця 2.4 - Нормативна площа житлового фонду (м² загальної площі на 1га)

Житлові будинки з кількістю поверхів: Одиниця виміру
                  Поверх
                  м² / га

 

Якщо забудова буде здійснюватися п'ятиповерховими будинками, то щільність житлового фонду (брутто) буде 3100 кв. м на 1 га. При нормі житлової забезпеченості 18м² на людину розрахунок житлової території міста на 60000 жителів провадиться таким чином: 18 х 60000=1080000 (кв. м); 1080000: 3100=352 га.

2.3. Виконання самостійної роботи. Робота з аналогами

Пошук аналогів вирішення поставленої містобудівної проблеми приводить до виявлення системної організації містобудівельного об’єкту, що включає наступні компоненти:

- аналіз просторової структури ландшафту і виявлення домінуючих «унікальних» вузлів і зв’язків;

- аналіз просторово-часової структури архітектурного середовища і виявлення домінуючих архітектурних форм і композиційних зв’язків, що створюють «цілісність» сприйняття об’єкту (рис.1.4);

- аналіз функціональної структури в його узгодженості з ландшафтом і композиційною структурою;

- виявлення посередників між різними масштабними рівнями і обґрунтування типу композиційного сюжету й ідеї художнього образу місця.

При порівняльному аналізі альтернативних містобудівних варіантів об'єкту районного планування для кожного з них доцільно намічати рішення візуального плану. При цьому, хоча б ескізно, пропонують свою систему заходів щодо вдосконалення ландшафтно-естетичної ситуації ключових ділянок проектного плану (міста і селища, дамби і мостові переходи, крупні рекреаційні комплекси і т.д., що інтенсивно розвиваються і знов споруджувані) і свою структуру видових крапок і трас. Ступінь архітектурно-естетичної ефективності може бути оцінений по кількості жителів, яким надається можливість оглядати найбільш цінні в естетичному відношенні ландшафти. Ґрунтуючись на архітектурно-ландшафтній оцінці території і використовуванні описаних вище прийомів класифікації окремих елементів архітектурно-ландшафтної структури, доцільно розробити систему її архітектурно-ландшафтних домінант, осей, зон і ареалів (рис. 2.8).

Важливими є соціально-психологічними аспектами досліджень є:

1 - визначення порогів сприйняття значущості інформації (умов розрізнення і естетично високих рівнів «насичення», вище за які «акцентування» вже не сприймається);

2 - співвідношення емоційного і логічного сприйнять інформації, розгляд їх взаємного впливу; аналіз закономірностей змін в часі уявлень про значущість елементів композиції.

Специфіка рішення названих завдань на рівні проектування окремих міських комплексів - центрів, житлових і виробничих районів зв'язана з тим, що оцінка значущості відноситься до окремих будівель, площ, «малих просторів», порівнянних з людиною; і друге - сприйняття активності елементів композиції визначається реальними умовами видимості (і не вимагає включення таких механізмів, як асоціації, пам'ять, знання).

Ці принципи допомагають виявити недоліки існуючого стану містобудівельної структури і віднайти напрями вирішення розвитку просторової структури міського середовища (рис. 2.9).

 

Рис. 2.8 – Виявлення посередника між різними структурними рівнями просторового середовища. Петербург: А – просторова структура вздовж Невського проспекту становить ІІІ рівень організації системи і складається з ритму архітектурних акцентів ІV рівня організації, які «підводять» до центру міста ІІ структурного рівня; Б – план центральної частини міста; В - просторова структура центру ІІ структурного рівня вздовж р. Неви складається з Сенатської площі, Адміралтейського проспекту і Палацової площі, які поєднує шпиль Адміралтейства; сама будівля Адміралтейства входить до ансамблю центру І-го структурного рівня, що сформований наступними домінантами: простором дельти Неви, Петропавлівською фортецею, стрілкою Василевського острову з будівлею Біржі, Адміралтейством та Ісакієвським собором.

 

А Б

 

Рис. 2.9 – Схема архітектурно-планувальної структури м. Ніколаєва (А) і м. Дніпропетровська (Б)

 

1

 

 

 

 

Рис. 2.10 – Донецьк. Схема архітектурно-планувальної структури (1): 1 – кордони міста; 2 – автодороги; 3 – зелені насадження загального використання; 4 – інші зелені насадження; 5 – забудована територія; 6 – водоймища; панорама забудови біля Кальміуського водосховища (2)

А Б

Рис. 2.11 – Схема архітектурно-планувальної структури Одеси (А)

та Кривого Рогу (Б)

 

 

Рис. 2.12 – Схема архітектурно-планувальної структури м. Києва

 

А Б

 

Рис. 2.13 – Схема архітектурно-планувальної структури Маріуполя (А) та Горлівки (Б)

Рис. 2.14 – Схема архітектурно-планувальної структури і схема зелених насаджень Запоріжжя: 1 – кордони міста; 2 – автодороги; 3 – зелені насадження загального використання; 4 – інші зелені насадження; 5 – забудована територія; 6 –водоймища

А Б

Рис. 2.15 – Схема архітектурно-планувальної структури Львова (А) і Луганська (Б)

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...