Здійснення розрахунків за допомогою платіжних доручень

ОГЛЯД БАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У БЕЗГОТІВКОВОМУ ПЛАТІЖНОМУ ОБІГУ

Механізм безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документооборот визначає Положення Національного банку України за №22001/116 "Про безготівкові розрахунки у госпо-дарському обороті України" від 1 червня 1993 року.

Метою цього Положення є забезпечення у найкоротші строки компенсації грошових коштів виробникам продукції, виконавцям робіт чи надання послуг. З його запровадженням втратили силу Правила Держбанку СРСР за N 2 "Про безготівкові розрахунки у народному господарстві" від 30 вересня 1987 року та всі доповнення до них.

Вимоги впровадженого Положення розповсюд-жуються на всіх суб'єктів фінансово-господарської діяльності, що ведуть розрахунки на території України, незалежно від форм їх власності.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватись у формах платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, чеків. Впроваджено також векселі і знову після деякої перерви рекомендовано використову-вати акредитиви. Документи, які подаються до банку на перерахування чи отримання коштів, повинні мати всі визначені реквізити - повне найменування платника, його адресу, коди банку платника та банку одержувача коштів, а також реквізити регіональних розрахункових палат, де знаходиться їх коррахунки, номери кореспон-дентських рахунків. Чітко повинні заповнюватися машинописом всі інші відомості, що передбачені в тій чи іншій формі розрахункових документів.

Банки приймають до виконання документи незалежно від вказаної суми, але не менше ніж 100 карбованців. Суми вище 100 тисяч карбованців оформляються окремими розрахунковими доку-ментами. Цей захід до певної міри обмежує розкрадання коштів в особливо великих розмірах шляхом шахрайства, оскільки вбачається, що шахраям-підроблювачам документів важче здобути велику кількість бланків, завірених печатками тощо. Однак цей захід втрачає свій попе-реджувальний характер, оскільки суми угод за умови гіперінфляції ростуть значно швидше, ніж на це реагує інціатор впровадженого норматив-ного акту. Тому виконавчим банкам нічого не залишаєтсья як просто ігнорувати цю норму, інакше банківський документооборот непомірно зросте.

Виправлення та підчистки у розрахункових документах не припускаються. Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документу.

Як вже відзначалося, кожен із цих документів має властиві йому особливості застосування у платіжному обігу. Тому їх знання є ключем до розуміння технології скоєння зловживань з використанням того чи іншого розрахункового документу. Розглянемо ці платіжні документи детальніше.

Здійснення розрахунків за допомогою платіжних доручень

Платіжне доручення це - бланк встановленої форми, який заповнюється службовими особами підприємства і подається до банку, що його обслуговує для перерахування із свого рахунку визначеної суми.

Банки приймають до виконання доручення протягом десяти днів з дати його заповнення тільки в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку юридичної особи або за рахунок отриманого платником кредиту.

Доручення на перерахування коштів у доходи бюджетів і на відрахування платежів податкового характеру до державних цільових фондів, включаючи відрахування на утримання доріг, приймаються банками незалежного від наявності коштів на рахунку клієнтів.

Однак, якщо кошти на рахунках клієнтів відсутні незабезпечені доручення враховуються на поза-балансовому банківському рахунку 9929, з подальшою їх почерговою сплатою в міру надходження коштів на рахунок клієнта.

Підприємства можуть здійснювати перекази коштів через підприємства зв'язку без обмеження суми за допомогою платіжних доручень, акцептованих (узгоджених) банком, на ім'я окремих громадян (пенсії, аліменти, заробітну плату, витрати на відрядження, авторський гонорар); підприємствам на виплату заробітної плати, за організований набір, для заготівлі сільсько-господарської продукції у населених пунктах, де немає банків; для зарахування на рахунки у банках торговельної виручки, податків та інших коштів.

Платіжними дорученнями, акцептованими банком, можуть здійснюватись розрахунки між філіями одного банку або між різними банками при наявності між ними кореспондентських зв'язків, в яких передбачена ця форма розрахунків. Доручення підприємств застосовуються для здійснення попередньої оплати за товари, надані послуги, а також для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованності суб'єктів господарської діяльності.

Раніш, якщо між двома підприємствами існували постійні та рівномірні поставки продукції (надання послуг), розрахунки могли здійснюватись виходячи з планових поставок за обумовлений період. Такі розрахунки називаються "розрахунки плановими платежами". На прохання клієнтів банки також здійснювали разові заліки взаємних грошових угод (групові чи між двома підприємствами). Згідно Положення Національного банку України "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" від 1.06.1993 р. така форма розрахунків залишились і здійснюється на підставі угод з використанням у розрахунках платіжних доручень. Разом з тим, умовою таких розрахунків є рівномірні та постійні зв'язки між підприємствами, але таких зараз порівняно небагато, тому розрахунки за допомогою планових платежів значно зменшились. Щодо можливостей скоєння зловживань при розрахунках з використанням планових платежів тут необхідно звертати увагу перша за все на угоди між державними підприємствами та комерційними структурами. За допомогою кабальних угод (складених з викори-станням демпінгових цін) чи псевдоугод ділкам-підприємцям з державних організацій і підприємств "переливаються" реальні матеріальні та фінансові капітали, а в зворотному напрямку - фіктивно утворені кошти або суми, які не є еквівалентом одержаних цінностей. Перерахування сум за допомогою платіжних доручень супроводжується оформленням банками кредитового авізо, якими списується сума з рахунку платника, здійснюються необхідні проводки в журналі реєстрації операцій дня, інших документах аналітичного та синте-тичного обліку. Більш детально це було показано при розгляді питань бухгалтерського обліку. Деякі інші аспекти проходження платіжних доручень і супроводжуючих їх кредитових авізо буде допов-нено при розгляді зловживань, які пов’язані з цією формою розрахунків.