Необхідність і значення страхового захисту життя та здоров’я громадян

Особисте страхування - це дуже стародавній інститут, воно відоме ще древнім римлянам, коли була організована релігійна спільнота, учасники, якої вносили спеціальний вступний внесок. У разі смерті одного із членів, організація хоронила його за свій рахунок та передавала певну суму його нащадкам. Існували у стародавньому Римі всім відомі каси легіонерів. Їх страхувала держава, проте легіонери вносили певний внесок, щоб їх родичі у разі смерті годувальника отримували певну суму.

У середньовіччі в Італії виникає інститут, відомий під назвою montes pietas. Для залучення коштів до цього інституту була запропонована комбінація, яка представляла собою початкову форму страхування на дожиття. При народжені дочки батько вносив у дану установу певну суму коштів, ця установа брала на себе обов’язок виплатити у вигляді посагу у десять разів більший капітал, у випадку коли дочка вкладника досягнувши вісімнадцяти років вийде заміж.

У 1966 р. в Англії з’явилась перша професійна організація “Еквітебель”, яка займалася особистим страхуванням: спочатку вдів та сиріт, а потім всіх бажаючих жителів. Ця організація вперше застосувала теорію ймовірності, ввела математику у страхування життя, використовуючи актуарні дослідження таких вчених, як Д. Граунта, Яна де Вітта, Е.Галлея, застосувала таблиці смертності, які були вперше розраховані Д. Граунтом.1

Підвищення ступеню життя зв’язку з урбанізацією, погіршенням довкілля, а також зростання питомої ваги людей похилого віку приводить до зростання уваги до особистого страхування.Особисте страхування життя та здоров’я громадян покликане захистити від шкідливих впливів оточуючого середовища.

У найзагальнішому плані, особисте страхування можна визначити як галузь страхової діяльності, яка забезпечує страховий захист громадян або зміцнення досягнутого ними сімейного добробуту. Особисте страхування має багато спільного з соціальним, насамперед у об’єктах страхового захисту громадян. Головна відмінність між ними - в джерелах формування страхових фондів: для соціального - це в основному кошти підприємств, установ, організацій, і лише незначною мірою - індивідуальні доходи, тоді як для особистого - індивідуальні доходи є головним джерелом, а кошти підприємств, установ, організацій - тією мірою, якою особисте страхування є обов’язковим.

Здійснення особистого страхування пов’язане з певними труднощами, зокрема – правильно оцінити ті ризики, які приймаються на страхування. В особистому страхуванні розглядають такі ризики:

- смерть страхувальника;

- тимчасова втрата працездатності;

- закінчення страхувальником (застрахованим) активної трудової діяльності у зв’язку з виходом на пенсію;

- дожиття страхувальником до закінчення строку страхування.

Відповідно до цього виділяють три підгалузі особистого страхуванні: страхуванні від нещасних випадків, медичне страхування та страхування життя. Перші дві підгалузі належать до ризикових видів страхування, остання до накопичувальних.

Особисте страхування в Україні представлене добровільними та обов’язковими видами страхування.

Обов’язковими видами особистого страхування в Україні визнано:

- страхування медичних та фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах, що фінансуються з Державного бюджету) на випадок інфікування вірусом імунного дефіциту при виконанні ними службових обов’язків;

- страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах, що фінансуються з Державного бюджету) сільської пожежної охорони і членів добровільних команд;

- страхування спортсменів вищих категорій;

- страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

- страхування від нещасних випадків на транспорті;

- страхування працівників (крім тих, які працюють в установах, що фінансуються з Державного бюджету), які беруть участь у надані психіатричної допомоги;

- страхування життя та здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

- страхування медичних та інших працівників державних комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах, що фінансуються з Державного бюджету) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаної з виконанням ними професійних обов’язків;

- страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я.

Добровільними видами особистого страхування є: страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування (безперервне страхування здоров'я), страхування здоров'я на випадок хвороби та інші види.

Отже, особисте страхування це галузь, яка поєднує заощаджувальну та ризикову функцію страхування. Конкретними страховими подіями за цим видом страхування є дожиття до закінчення терміну страхування чи втрата здоров'я в результаті реалізації певних ризиків. Об’єкти особистого страхування не мають абсолютного критерію вартості. Сформований страховий фонд є важливим джерелом інвестицій в економіку держави.