Компетенція та підготовка папіляроскопічної експертизи.

Виконанню дактилоскопічної експертизи передує велика та склад­на робота, яка здійснюється на основі точного дотримання кримі­нально-процесуального законодавства, широкого використання нау­кових методів, передового досвіду та можливостей криміналістичної техніки У ході проведення огляду місця події та Інших слідчих дій необхідно вжити застережні заходи для забезпечення вилучення та збереження знайдених слідів рук. Успішне проведення дактилоскопіч­ної експертизи багато в чому залежить від якості зібраного порівня­льного матеріалу.

За допомогою дактилоскопічної експертизи вирішується низка питань: ким залишені сліди, які обставини справи, особливості слідів тощо Під час оформлення матеріалів потрібно правильно формулю­вати запитання експерту, розташовувати їх у логічній послідовності. Наприклад, спочатку ставиться запитання про придатність сліду для ідентифікації, а потім - ким він залишений. У разі неточного форму­лювання запитань експерт пропонує слідчому сформулювати їх по-ін­шому та в іншій послідовності.

Розглянемо такі запитання та можливості їх вирішення. 1) перше запитання, яке вирішує дактилоскопічна експертиза – чи є на предметах, вилучених на місці пригоди, сліди папілярних узорів рук? У ряді випадків невидимі сліди рук на об'єкті можуть бути пере­творені на видимі на місці огляду. Але в складних випадках (вияв­лення слідів на папері не дуже високої якості, тканині, пористих шорстких поверхнях і т. ін.) у спіх, і то не завжди, може бути досяг­нутим лише завдяки кваліфікованому лабораторному дослідженню. Завдання експертизи у такому випадку - не тільки вирішити питання щодо наявності слідів, але й зафіксувати знайдені сліди шляхом фо­тографування;

2) якщо такі сліди є, то чи придатні вони для ідентифікації особи, і яка їх залишила? Перед ототожненням особи передусім, як правило, необхідно вирішити, чи придатні сліди, які є на речовому доказі, для ідентифікації особи. У разі позитивної відповіді на це запитання, ре­чові докази зі слідами і самі сліди необхідно ретельно зберегти щоб зробити якісні фотознімки.

Придатність слідів рук для ототожнення особи визначається не Розмірами слідів та їх кількістю, а такими обставинами: а) чіткістю відображення в слідах папілярних ліній та особливостей будови папілярного узору. Тому нерідко неможливо з'ясувати, ким залишений «мазок» пальця, хоча він добре видимий на поверхні предмета, і нав­паки, невеликі за розміром потожирові сліди, які відображають деталі будови папілярного узору, в тому числі і деталі будови папілярних ліній, нерідко забезпечують достовірне встановлення особи, яка їх залишила; б) можливістю встановлення по сліду, якою рукою він за­лишений - правою чи лівою, долонею чи пальцями, зокрема якими (знання цієї інформації значно полегшує підбір потрібних для порівняння відбитків і саме порівняльне дослідження); в) наявністю в сліді відображень вихідних для порівняльного дослідження точок (центр узору, дельта) або комбінації особливостей папілярного узору.

3) основним, найчастішим і суттєвим для дізнання та попередньо­го слідства питанням, яке вирішує дактилоскопічна експертиза, є за­питання про те, чи не залишені сліди рук на визначеному об'єкті тією або іншою особою (вказується її прізвище, ім'я та по батькові)? Сутність даної експертизи - ототожнення особи за знайденими слі­дами, а зміст дослідження - порівняння слідів з відбитками пальців певних осіб.

Треба мати на увазі, що в цьому випадку дактилоскопічною ідентифікацією встановлюється той факт, що певна особа, відбитки якої досліджувались, залишила сліди на певному об'єкті. У багатьох випадках цей факт є важливим доказом, оскільки звинувачений не­рідко не може правдоподібно пояснити, як утворилися на дослід­жуваному об'єкті сліди рук. Однак обставини справи нерідко допус­кають можливість залишення слідів запідозреним на місці злочину без зв'язку з його скоєнням. Наприклад, запідозрений є родичем або знайомим потерпілого, відвідував його до злочину, або запідозрений випадково брав у руки ту чи іншу річ після виявлення злочину.

У таких випадках важливо вияснити обставини, за яких залишено сліди (час їх утворення; дії, під час яких вони утворилися; речовин) слідів).

Крім того, дактилоскопічна експертиза може відповісти на такі запитання: Якою рукою та яким пальцем залишений слід? Якими ді­лянками долонної поверхні руки та в результаті яких дій (охоплення, доторкування і т. ін.) залишені сліди рук? Які особливості рук люди­ни, яка залишила сліди (відсутність пальців, наявність шраму тощо)'? Чи належать сліди рук, вилучені в різних місцях пригод, одній і тій же особі?

Для проведення дактилоскопічної експертизи направляються:

1. Усі вилучені на місці пригоди сліди пальців, долонь або підо­шов ніг, незалежно від того, повністю чи частково в них відобразили­ся папілярні лінії. Сліди повинні бути пред'явлені в оригіналах, і ли­ше у випадках, коли на експертизу не можна пред’явити предмет (чи відповідну його частину) зі слідом, дослідження проводиться по дактилоплівках, на яких відкопійовані сліди, виявлені порошками; або по фотокопіях (у такому випадку бажано направляти фотознімки слідів разом з негативами).

2. Протокол огляду речового доказу зі слідами пальців і огляду самих слідів пальців, або виписка з відповідної частини протоколу огляду місця події, чи копія протоколу огляду місця події (якщо це необхідно).

3. Протоколи виявлення і фіксації слідів, якщо їх фіксація здій­снювалася особою, яка проводить дізнання, або слідчим.

4. Відбитки пальців підозрюваних, звинувачених або свідків. У за­підозрених та звинувачених відбитки пальців, як зразки для порів­няння, відбираються на підставі ст. 199 КПК України. Якщо ж ці осо­би зникли, але є дані, що вони були на дактилоскопічному обліку, то їх дактилокартки (або копії дактилокарток) знаходять в інфор­маційних центрах УВС-МВС.

Під час відбирання зразків потрібно враховувати умови слідоутворення і по змозі повторювати їх.

Усі матеріали, що підлягають дослідженню, а також порівняльні, перераховують у письмовому завданні або постанові про призначення експертизи, упаковують та опечатують печаткою.