Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

ники повинні бути зареєстровані у Фонді соціального страхування від нещасних випадків.

Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 р.¹при сплаті страхових внесків усі галузі економіки поділені на класи професійного ризику. Залежно від класу професійного ризику страховий тариф визначається у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Для окремих галузей економіки без зміни класів професійного ризику встановлені знижені страхові тарифи. Для бюджетних установ та об'єднань громадян страхові тарифи встановлюються у розмірі 0,2 % від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалідів, страхові тарифи встановлюються у розмірі 50 % страхових тарифів, визначених за класом професійного ризику. Для фізичних осіб, які використовують найману працю інвалідів, фонд на оплату праці яких перевищує 25 %, страхові тарифи знижуються на 50 %.

Добровільно застраховані фізичні особи сплачують внески на страхування від нещасних випадків у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а якщо ця особа є інвалідом, — у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску в розрахунку на календарний рік. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 13 вересня 2000 р.² Фонд страхування від нещасних випадків самостійно встановлює розмір страхових внесків для страхувальників на основі встановлених страхових тарифів. Розмір

'■Офіційний вісник України. — 2001. — № 12. — Ст. 481. ^

² Офіційний вісник України. — 2000. — № 37. — Ст. 1588. я

_____ 8.2.3. Страхування від нещасного випадку на виробництві...

страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство. Фонд має право застосовувати знижки за низький рівень травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці чи надбавки за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці. Розмір цих знижок чи надбавок не може перевищувати 50 % страхового тарифу.

Порядок сплати страхових внесків на цей вид страхування регулюється інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженою постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 р.¹

Страховиком тут є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

До страхових випадків належать нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму.

Нещасним випадком вважається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть потерпілого. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначений Кабінетом Міністрів України у постанові від 21 серпня 2001 р.²

Професійним захворюванням є таке захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов'язаних з роботою. Перелік професійних захворювань затверджений

^іВсе про бухгалтерський облік. — 2003. — № 4.

²Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 21 серпня 2001 р. // Офіційний вісник України. — 2001. — № 35. — Ст. 1625.

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

Кабінетом Міністрів України постановою від 8 листопада 2000 р.¹

Професійне захворювання вважатиметься страховим випадком також: у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або професійне захворювання, які сталися внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці самим застрахованим, також визнається страховим випадком. При цьому законодавство не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги потерпілому або членам його сім'ї.

Страховими виплатами у разі ушкодження здоров'я або смерті потерпілого є відшкодовування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті. Це насамперед:

1) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

3) щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

4) пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

5) пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

6) грошова сума за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

¹ Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професійних захворювань» від 8 листопада 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — №45. —Ст. 1940. 'V..*. ■,.*,. - -

8.2.4. Страхування на випадок безробіття

7) допомоги дитині потерпілого.

Фонд страхування від нещасних випадків також надає цілий ряд соціальних послуг, пов'язаних з організацією поховання померлого, відшкодуванням вартості ритуальних послуг, догляду медичними сестрами удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі та ін.

8.2.4. Страхування на випадок безробіття

Ще одним видом соціального страхування є загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що визначено Законом України від 2 березня 2000 р.¹ Воно передбачає систему прав, обов'язків і гарантій, що покликані забезпечити матеріальну допомогу особам, які втратили роботу, та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Застрахованими у цьому виді соціального страхування є особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), враховуючи й тих, що проходять альтернативну (невійськову) службу, а також особи, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Не підлягають страхуванню на випадок безробіття працюючі пенсіонери та особи, у яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію, а також іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами нашої держави, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Добровільно можуть застрахуватися громадяни України, які працюють за межами держави та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, а також: особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Юфіційний вісник України. — 2000. — № 13. — Ст. 505.

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

— особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

— особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

— страхування спортсменів вищих категорій;

— страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

— особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

— страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

— страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

— страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я за рахунок коштів ліцензіатів;

— страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних із підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

___________________________ 8.3. Недержавне соціальне страхування

— страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста

або його майну.

Порядок та умови обов'язкового страхування визначає

Кабінет Міністрів України.

На відміну від обов'язкового страхування, добровільне здійснюється на основі договору, який укладається між страхувальником та страховиком. У договорі визначаються конкретні умови страхування відповідно до законодавства.

Серед найпоширеніших видів добровільного страхування виділяють передусім ті, що стосуються страхування особи. Це: страхування життя; страхування від нещасних випадків; медичне страхування (безперервне страхування здоров'я); страхування здоров'я на випадок хвороби; страхування медичних витрат та інші види добровільного страхування. Прикладом останніх можуть бути страхування додаткової пенсії, страхування на випадок втрати працездатності тощо.

Найпоширенішим видом добровільного страхування є, безперечно, страхування життя. За умовами цього страхування передбачається обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також (якщо це передбачено договором) виплати з цієї суми застрахованій особі після закінчення строку дії договору страхування, якщо не настав страховий випадок, або з досягненням застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку або хвороби, що сталися із застрахованою особою.

Таке страхування регулюється переважно цивільно-правовими актами, а тому не завжди виражає свою соціальну сутність — захист особи,

Держава сприяє розвитку недержавного соціального страхування, яке має здійснюватися за спеціальними правилами, що на законодавчому рівні встановлюють загальні умови такого страхування. Серед видів недержавного соціального

Розділ 8. Оргадізаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

страхування виділяють зазвичай недержавне пенсійне та недержавне медичне страхування. На відміну від добровільного страхування, яке визначається Законом України «Про страхування», недержавне соціальне страхування може бути й обов'язковим, якщо про це йтиметься у спеціальному законі¹.

Недержавне соціальне страхування у нашій державі перебуває на стадії зародження. З усіх видів такого страхування в Україні є лише недержавне пенсійне страхування. Воно становить третій рівень пенсійного страхування, що існує у вигляді системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення за пенсійними схемами з визначеними внесками. Система недержавного пенсійного забезпечення — це складова системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат. Сума вкладу до недержавного пенсійного, фонду, яка сплачена на користь учасника пенсійного фонду, а • також частина розподіленого на його користь прибутку (збитку) пенсійного фонду, є власністю такого учасника. Він вправі розпоряджатися нею згідно з Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Основу системи недержавного пенсійного страхування становлять недержавні пенсійні фонди, які за типами поділяються на відкриті, корпоративні та професійні.

У межах цієї системи особи, що працюють, мають можливість, у разі бажання і досить високого заробітку, додатково до заощаджень у Накопичувальному фонді перераховувати внески до обраного ними недержавного пенсійного фонду. Важливим є те, що система недержавних пенсійних фондів дозволяє залучати також і кошти роботодавців до формування пенсійних заощаджень їхніх працівників і таким чином

¹ Таке твердження випливає із аналізу п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

8.3. Недержавне соціальне страхування

ще більше сприяти підвищенню рівня життя громадян. Для роботодавців, які використовують шкідливі умови виробництва, здійснення пенсійних відрахувань на користь таких працівників поступово стане обов'язковим (відрахування здійснюватимуться у професійні або корпоративні пенсійні фонди). Тобто такий вид недержавного пенсійного страхування буде обов'язковим.

Внески до недержавних пенсійних фондів як з боку працівників, так і їх роботодавців, а також отриманий на них інвестиційний дохід матимуть пільгові податкові знижки. Розмір пенсії у такій системі залежить від розміру страхових внесків та терміну, протягом якого ці внески накопичувались, і отриманого на них інвестиційного доходу.

Перелік суб'єктів, що беруть участь у недержавному пенсійному страхуванні, є досить широким. До нього належать: недержавні пенсійні фонди; страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті; банківські установи, що уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків; вкладники та учасники пенсійних фондів; вкладники пенсійних депозитних рахунків; фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті; засновники пенсійних фондів; роботодавці — платники до корпоративних пенсійних фондів; самоврядні організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення; органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення; адміністратори пенсійних фондів; компанії з управління активами; зберігачі; аудитори та особи, які надають консультаційні й агентські послуги.

Застрахованими особами в системі недержавного пенсійного страхування є фізичні особи, на користь яких сплачуються пенсійні внески до пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи і які мають право на недержавне пенсійне

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором страхування або договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка.

Учасниками недержавних пенсійних фондів можуть бути фізичні особи, на користь яких сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду і які мають або набудуть право на одержання пенсійних виплат з такого фонду. Ними можуть бути громадяни "України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною. Кожна особа може бути учасником декількох пенсійних фондів за власним вибором. Натомість існують деякі особливості участі вкладників у професійних та корпоративних пенсійних фондах. Наприклад, працівника, що звільнився від роботодавця, може бути залишено вкладником фонду або здійснено перерахування його внесків до іншого недержавного пенсійного фонду.

До страхувальників у системі недержавного пенсійного страхування належать особи, які сплачують внески на цей вид страхування. Передусім це самі вкладники недержавних пенсійних фондів. Страхувальниками можуть бути й робото-давці-платники, які сплачують пенсійні внески на користь учасника фонду шляхом перерахування коштів до фонду, як це передбачено умовами пенсійного контракту. Страхувальниками вважаються також особи, які сплачують внески на цей вид страхування до страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи.

Вкладником фонду може бути сам учасник фонду, подружжя, діти, батьки, а також роботодавець учасника фонду або професійне об'єднання, членом якого є учасник фонду.

У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками.

Учасники відкритого пенсійного фонду мають право залишатися в його складі навіть у разі припинення внесення коштів на їх рахунок.

_________________________________ #.3, Недержавне соціальне страхування

У системі недержавного пенсійного страхування страховиками виступають недержавні пенсійні фонди, страхові організації, а також банківські установи.

Недержавні пенсійні фонди здійснюють страхування на підставі укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками.

Страхові організації беруть участь у системі недержавного пенсійного страхування шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті.

Банківські установи залучаються до участі у системі соціального страхування теж на договірних засадах, шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень.

Недержавним пенсійним фондом вважається юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприєм-ницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам цього фонду у визначеному законом порядку. Недержавний пенсійний фонд здійснює акумуляцію пенсійних внесків, розміщення пенсійних активів, а також виплату недержавних пенсій учасникам фонду.

Недержавне пенсійне забезпечення для пенсійних фондів є їх єдиним видом діяльності. Вони створюються за рішенням засновників, без мети одержання прибутку. Активи недержавного пенсійного фонду формуються за рахунок пенсійних внесків та доходу від їх інвестування.

Відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» всі недержавні пенсійні фонди поділяються на відкриті, корпоративні та професійні і відрізняються залежно від кола осіб, які можуть бути їхніми засновниками та учасниками.

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

Відкритий пенсійний фонд передбачає участь у ньому будь-яких фізичних осіб незалежно від місця та характеру їхньої роботи.

Засновником корпоративного пенсійного фонду є одна або декілька юридичних осіб-роботодавців, до яких можуть приєднуватися також роботодавці-платники. Учасниками цього фонду можуть бути лише фізичні особи, що перебувають або перебували у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями — платниками цього фонду. Нарешті, професійний пенсійний фонд може бути заснований об'єднаннями юридичних осіб — роботодавців, об'єднаннями фізичних осіб (у тому числі профспілками) або фізичними особами, пов'язаними професійною діяльністю. Учасниками такого фонду можуть бути лише фізичні особи, що мають спільні професійні інтереси, визначені у статуті фонду.

Необхідно зазначити, що утворення корпоративних або професійних пенсійних фондів, а також умови і порядок сплати до них страхових внесків може регулюватися колективним договором.

Юридична особа, діяльність якої фінансується за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, має право бути засновником корпоративного пенсійного фонду або здійснювати пенсійні внески до вже створених пенсійних фондів лише у випадках, коли створення таких фондів або здійснення пенсійних внесків передбачено законами України чи рішенням відповідних місцевих рад. Заснування такими юридичними особами відкритих пенсійних фондів забороняється. Кошти, перераховані до будь-яких пенсійних фондів їх вкладниками, перестають бути власністю держави чи органів місцевого самоврядування. Засновниками корпоративного пенсійного фонду можуть бути роботодавці — юридичні особи, якщо вони провадять свою діяльність беззбитково не менше ніж впродовж одного фінансового року.

Правовою підставою діяльності пенсійних фондів є їх статути, які затверджуються засновниками фонду. У відкритих

8.3. Недержавне соціальне страхування

пенсійних фондах їх засновниками можуть бути будь-які одна чи декілька юридичних осіб.

Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи та права на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту його реєстрації у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та одержання відповідного свідоцтва.

Фонд не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за законодавством про банкрутство. Ліквідація його може відбуватися за рішенням засновників або їх правонаступників. Рішення про ліквідацію фонду погоджується з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Воно надається за умови, що на день ліквідації пенсійного фонду виконані всі зобов'язання щодо сплати пенсійних внесків до нього та зобов'язання щодо адміністрування фонду, які передбачені пенсійними контрактами.

Рішення про ліквідацію корпоративного пенсійного фонду набирає чинності за умови внесення змін до колективного договору, якщо створення такого фонду було передбачено цим документом.

Недержавний пенсійний фонд підлягає ліквідації, якщо: припинено сплату внесків усіма засновниками фонду, ліквідовано без правонаступництва всіх засновників фонду або припинено участь у ньому всіх його учасників.

Страховиками у недержавному пенсійному страхуванні можуть бути також страхові організації, які мають ліцензію на страхування життя, та банківські установи, яким надано право відкривати пенсійні депозитні рахунки.

Одним із суб'єктів недержавного пенсійного страхування є так звані адміністратори, які надають професійні послуги з адміністрування фондів.

Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути або спеціально уповноважена юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів; або юридична особа, що є засновником корпоративного пенсійного фонду і самостійно здійснює адмі-

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

ністрування такого фонду, або ж компанія з управління активами.

Умовою для здійснення діяльності з адміністрування пенсійного фонду є одержання від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ліцензії на здійснення такої діяльності. Після цього адміністратор укладає договір з радою фонду про надання послуг адміністрування і на його основі здійснює свою діяльність.

Адміністратор зобов'язаний вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду, укладати пенсійні контракти від імені пенсійного фонду, забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам фонду та здійснювати інші управлінські функції для забезпечення належної діяльності фонду.

Крім адміністратора, суб'єктом є також компанія з управління активами фонду. Це відповідна юридична особа, яка отримала спеціальну ліцензію на умовах, визначених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і уклала відповідний договір з радою фонду.

Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення* покладає на компанію з управління активами обов'язки щодо здійснення операцій управління активами відповідно до інвестиційної декларації пенсійного фонду та укладеного договору, подання щорічних пропозицій раді фонду щодо внесення змін до інвестиційної декларації фонду, а також надання звітності.

Важливим суб'єктом недержавного пенсійного страхування вважається зберігач коштів фонду. Ним може бути банк, який має ліцензію на здійснення такої діяльності і який уклав договір про обслуговування пенсійного фонду з радою цього фонду. Він відкриває та веде рахунки пенсійного фонду, здійснює облік та забезпечення зберігання цінних паперів, проводить перевірку підрахунку чистої вартості активів пенсійного фонду і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, виконує розпорядження адміністратора щодо перерахування пенсійних коштів тощо.

8.3. Недержавне соціальне страхування

Пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом, відповідно до умов обраних пенсійних схем. Це також стосується внесків за страхуванням ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду.

Рада пенсійного фонду має право встановлювати мінімальні розміри пенсійних внесків до 10 % мінімальної заробітної плати у розрахунку на один місяць. Максимальний розмір пенсійних внесків за пенсійними схемами недержавного пенсійного забезпечення не обмежується.

Щодо корпоративних та професійних пенсійних фондів, то розмір пенсійних внесків до цих фондів, якщо вони сплачуються роботодавцями, може визначатися у колективному договорі.

Засновники корпоративних та професійних пенсійних фондів і роботодавці-платники можуть пропонувати учасникам фондів укладення договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, обов'язкового для всіх учасників фонду. Загальний розмір страхових внесків, які сплачуються за таким видом страхування, не може перевищувати до відсотка розміру пенсійного внеску, сплачуваного засновником або роботодавцем-платником за кожного учасника фонду. Внески за цим видом страхування також сплачуються у порядку, визначеному пенсійним контрактом.

Роботодавець, який здійснює перерахування внесків до відкритого пенсійного фонду від імені своїх працівників — учасників цього пенсійного фонду, може здійснювати внески за добровільним страхуванням ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду. Розмір таких внесків не може перевищувати 1 % внесків, сплачуваних відкритому пенсійному фонду за кожного учасника фонду, за умови, що пенсійний фонд надає можливість придбати цей вид страхування як складову пенсійного контракту. Необхідно зазначити, що сплата пенсійних внесків фізичними особами до пенсійних фондів є добровільною. Якщо пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду сплачуються роботодавцем, то фізичні

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

особи — учасники мають право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без обмежень.

Пенсійним контрактом, яким врегульовуються стосунки між учасниками, є договір між пенсійним фондом та його вкладником, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором, за яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду в рахунок пенсійних внесків такого вкладника.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання вкладником фонду та адміністратором. Чинність пенсійного контракту завершується:

— після повного виконання вкладником фонду своїх зобов'язань за пенсійним контрактом та укладення учасником (учасниками) фонду договору про виплату пенсії на визначений строк з пенсійним фондом;

— після передачі пенсійних коштів учасника фонду страховій організації відповідно до укладеного учасником фонду договору страхування довічної пенсії;

— після передачі пенсійних коштів учасника фонду банківській установі відповідно до укладеного учасником фонду договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка.

Правовідносини за контрактом також припиняються у разі смерті учасника фонду та виконання передбачених у зв'язку з цим умов, ліквідації пенсійного фонду, заміни вкладником фонду пенсійного фонду, ліквідації вкладника фонду — юридичної особи без визначення його правонаступника і, звичайно, у разі дострокового розірвання контракту сторонами.

Найбільш поширеними страховими випадками в системі недержавного пенсійного страхування, що є підставою для здійснення страхових виплат, вважаються:

1) досягнення учасником фонду пенсійного віку, який визначається за заявою учасника фонду або пенсійним контрактом. При цьому він може бути меншим або більшим від пенсійного віку, який дає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не вище ніж на 10 років;

8.4. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма...

2) визнання учасника фонду інвалідом;

3) медично підтверджений критичний стан здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) учасника фонду;

4) виїзд учасника фонду на постійне проживання за межі України;

5) смерть учасника фонду.

Системою недержавного пенсійного забезпечення залежно від обраної пенсійної схеми передбачено виплату пенсії на визначений термін, одноразової пенсійної виплати та довічної пенсії при умові укладення договору про її страхування, за рахунок грошових коштів, перерахованих страховій організації.

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 789 10 11 12 Следующая ⇒